ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.06.2017Справа №910/4226/17
За позовомПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»
доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
простягнення 15080 грн. 00 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Нелин Т.М. - представник за довіреністю № 110/2017 від 03.01.2017;
від відповідача: Самойленко П.М. - представник за довіреністю № 3384/18 від 22.12.2016.
16.03.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення 15080 грн. 00 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Кіа, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7909179, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.04.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.04.2017.
У судовому засіданні 21.04.2017 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у Звіті № 2465/15 про оцінку автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, копія якого долучена позивачем до позовної заяви, зазначено, що коефіцієнт фізичного зносу вказаного автомобіля становить 0,5683 (Ез = 0,5683), а отже, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу повинна визначатися з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. За таких обставин, відповідачем було здійснено власний розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,5683) та встановлено, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,5683) становить 12910 грн. 85 коп. (за вирахуванням ПДВ).
При цьому, відповідач зазначив, що враховуючи, що позивач мав значну заборгованість перед відповідачем щодо виплат страхового відшкодування за полісами, укладеними позивачем, відповідачем було прийнято рішення про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України.
Так, відповідач зазначив, що 29.06.2016 він направив позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 5786/1/18/цв від 29.06.2016, в тому числі в рахунок сплати страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179, з огляду на що відповідач належним чином виконав обов'язок з виплати страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179, та підстави для стягнення з нього суми страхового відшкодування за вказаним полісом наразі відсутні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2017, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.05.2017.
У судовому засіданні 26.05.2017 представники сторін подали клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що між сторонами ведуться переговори щодо врегулювання спору шляхом проведення взаємозаліку однорідних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.06.2017.
У судовому засіданні 19.06.2017 представник позивача подав письмові пояснення на відзив відповідача, в яких зазначив, що позивачем не було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі поданої відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 5786/1/18/цв від 29.06.2016, так як вимоги, що були включено відповідачем до заяви, були спірними, а деякі з них вже були оплачено позивачем, у зв'язку з чим 25.08.2016 позивач направив відповідачу лист про відмову від проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі поданої відповідачем заяви.
Зокрема, позивач зазначив, що ним було відмовлено відповідачу у проведенні зарахування зустрічних однорідних вимог, виходячи з наступного: по п. 1.1 заяви відповідача позивачем 11.12.2015 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 21224 грн. 94 коп.; по п. 1.2 заяви відповідача зарахування провести неможливо, оскільки відповідач не звертався до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування; по п. 1.5 заяви відповідача позивачем 10.08.2016 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 4876 грн. 58 коп.; по п. 1.6 заяви відповідача - справа розглядається судом (справа № 910/15258/15).
Також, позивач зазначив, що у надісланій відповідачем заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог № 5786/1/18/цв від 29.06.2016 відповідачем було неправильно вказано суми заборгованості відповідача перед позивачем, а саме: п. 2.1 заяви - Господарським судом міста Києва у справі № 910/1400/16 винесено рішення від 14.03.2016 про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 4486 грн. 24 коп., тоді як у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем вказано заборгованість у сумі 3420 грн. 00 коп.; п. 2.3 заяви - Господарським судом міста Києва у справі № 910/6620/15-г прийнято рішення від 15.05.2015 про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 15375 грн. 36 коп., тоді як у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем вказано заборгованість у розмірі 5976 грн. 28 коп.; п. 2.4 - Господарським судом міста Києва у справі № 910/1401/16 винесено рішення від 05.05.2015 про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 7770 грн. 00 коп., тоді як у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем вказано заборгованість у розмірі 6235 грн. 18 коп.
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до умов заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 5786/1/18/цв від 29.06.2016 заборгованість позивача перед відповідачем складає 140565 грн. 80 коп., з них 26101 грн. 52 коп. вже сплачені позивачем відповідачу, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі № 910/13845/16 визнано зарахування на суму 12524 грн. 48 коп., а рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2017 у справі № 910/4229/17 визнано зарахування на суму 95956 грн. 00 коп. Тобто, як зазначив позивач, якщо навіть визнати заборгованість позивача, яка заявлена у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог № 5786/1/18/цв від 29.06.2016, то на даний час заборгованість становить 5983 грн. 80 коп., тоді як у даній справі позивачем заявлено до стягнення 15080 грн. 00 коп.
У судовому засіданні 19.06.2017 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що між сторонами ведуться переговори щодо врегулювання спору шляхом проведення взаємозаліку однорідних вимог.
У судовому засіданні 19.06.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 30.06.017.
У судовому засіданні 30.06.2017 представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що відповідно до п. 1.6 заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог № 5786/1/18/цв від 29.06.2016 заборгованість позивача перед відповідачем становить 49490 грн. 00 коп. Позивач зазначив, що 23.12.2016 позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 12645 грн. 32 коп. Тобто, якщо навіть визнати заборгованість позивача, яка вказана відповідачем у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог № 5786/1/18/цв від 29.06.2016 на суму 140565 грн. 00 коп., то наразі вказана сума повністю погашена: 38746 грн. 84 коп. сплачено позивачем відповідачу; 95956 грн. 00 коп. - зараховано згідно з рішенням суду у справі № 910/4229/17; 12524 грн. 48 коп. - зараховано згідно з рішенням суду у справі № 910/13845/16.
У судовому засіданні 30.06.2017 представник позивача надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.06.2017 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 30.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 77020414, виданої взводом № 6 батальйону ДПС ДАІ ГУМВС України у Львівській області, та постанови Залізничного районного суду м. Львова від 28.12.2015 у справі № 462/8512/15-п, яка набрала законної сили 11.01.2016, встановлено, що 20.11.2015 ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом Кіа, державний номер НОМЕР_2, порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
31.07.2015 між Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» (страхувальник) укладено Договір № 1045308 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, зазначеними у Додатку № 1, серед яких автомобіль ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору добровільного страхування № 1045308 від 31.07.2015 строк дії договору страхування встановлений з 01.08.2015 по 31.07.2016.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно з нарядом-замовленням № 2311 від 23.11.2015, виставленим СТО - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, становить 15080 грн. 00 коп.
Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт від 17.12.2015, складеного на підставі наряду-замовлення № 2311 від 23.11.2015 замовником та виконавцем робіт, фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, становить 15080 грн. 00 коп.
Відповідно до Звіту № 2465/15 про оцінку автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 15880/13 від 27.12.2013) на підставі ремонтної калькуляції № 9542 від 04.12.2015 (системи Audatex), вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,5683) становить 13158 грн. 80 коп.
Відповідно до Страхового акту № 1730/15/50/ТР25/00/2 від 11.12.2015, складеного Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 1045308 від 31.07.2015 становить 15080 грн. 00 коп., на підставі якого та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 23.11.2015, позивачем 21.12.2015 було виплачено страхове відшкодування за Договором добровільного страхування № 1045308 від 31.07.2015 у розмірі 15080 грн. 00 коп. на рахунок СТО - ФОП ОСОБА_8, що підтверджується платіжним дорученням № 7597 від 21.12.2015 на суму 15080 грн. 00 коп., копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Кіа, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7909179 із встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн. 00 коп. (відповідно до копії Полісу АІ/7909179, долученої відповідачем до матеріалів справи 21.04.2017, та відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, надісланої МТСБУ на запит суду 03.04.2017).
Судом встановлено, що 26.04.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179 (заява про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № 861/8 від 26.04.2016, яка була отримана відповідачем 28.04.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0303804406851, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи 21.04.2017.
Однак станом на дату розгляду справи у суді відповідач не здійснив позивачу виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування № 1045308 від 31.07.2015 позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7909179, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Кіа, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АІ/7909179).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.
Однак, з огляду на те, що в наданому позивачем Звіті № 2465/15 про оцінку автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, складеному суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 15880/13 від 27.12.2013) на підставі ремонтної калькуляції № 9542 від 04.12.2015 (системи Audatex), встановлено коефіцієнт фізичного зносу автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1 (Ез = 0,5683), суд зазначає, що врахування даного Звіту для визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, є обов'язковим, так як відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну його страхувальником у межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») та, відповідно, розмір страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179 обмежується даною вартістю.
Таким чином, єдиним належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у даному випадку є Звіт № 2465/15 про оцінку автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, складений суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,5683) становить 13158 грн. 80 коп.
За таких обставин, суд вважає обгрунтованими твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що оскільки у Звіті № 2465/15 про оцінку автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, копія якого долучена позивачем до позовної заяви, зазначено, що коефіцієнт фізичного зносу вказаного автомобіля становить 0,5683 (Ез = 0,5683), вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу повинна визначатися з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Водночас, суд вважає необґрунтованим здійснений відповідачем розрахунок страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179, наведений у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідачем було безпідставно зменшено розмір оціненої шкоди на суму ПДВ, у зв'язку з чим сума страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179 за розрахунком відповідача становить 12910 грн. 85 коп.
Так, відповідно до п. 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Як встановлено судом, виплата страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 1045308 від 31.07.2015 у розмірі 15080 грн. 00 коп. була здійснена позивачем не на рахунок потерпілої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна»), а на рахунок СТО - ФОП ОСОБА_8, що підтверджується платіжним дорученням № 7597 від 21.12.2015, з огляду на що підстави для зменшення суми страхового відшкодування за вказаним договором обов'язкового страхування (Полісу) на розмір ПДВ відсутні.
При цьому, суд зазначає, що у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на страховика (винної особи), у межах встановлених даним Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, також встановлений і статтею 1194 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, враховуючи положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1194 ЦК України, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особі, яка завдала цю шкоду, і яка не покрита її страховиком.
За загальним правилом згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Проте, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежує розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність (пункт 22.1 статті 22 - межами ліміту відповідальності; стаття 29 - вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу (у випадку його наявності), розрахованого у порядку, встановленому законодавством; відповідно до пункту 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту).
Так, відповідно до пункту 22.1 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому або погодженим з ним особам, які, зокрема, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
При цьому, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Враховуючи вищевказане, різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, який відшкодовує страховик згідно з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Отже, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, як вказано вище, на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-1304гс16, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7909179 становить 0 грн. 00 коп., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 50000 грн. 00 коп.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7909179 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 15080 грн. 00 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (13158 грн. 80 коп.), тобто у сумі 13158 грн. 80 коп. (з огляду на встановлений розмір франшизи у Полісі АІ/7909179 у сумі 0 грн. 00 коп.).
У судовому засіданні 21.04.2017 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що враховуючи, що позивач мав значну заборгованість перед відповідачем щодо виплат страхового відшкодування за полісами, укладеними позивачем, відповідачем було прийнято рішення про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України.
Так, відповідач зазначив, що 29.06.2016 він направив позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 5786/1/18/цв від 29.06.2016, в тому числі в рахунок сплати страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179, з огляду на що відповідач належним чином виконав обов'язок з виплати страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179, та підстави для стягнення з нього суми страхового відшкодування за вказаним полісом наразі відсутні.
Судом встановлено, що 30.06.2016 відповідач направив позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку (вих. № 5786/1/18/цв від 29.06.2016), яка була отримана позивачем 06.07.2016, що підтверджується накладною кур'єрської служби express mail № 6501412, копія якої долучена відповідачем до матеріалів справи 21.04.2017.
З тексту заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку (вих. № 5786/1/18/цв від 29.06.2016), копія якої долучена відповідачем до матеріалів справи 21.04.2017, вбачається, що відповідач зазначає, що станом на 29.06.2016 заборгованість Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» перед Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Полісами) становить у загальному розмірі 140565 грн. 80 коп., та складається з: 1) 21224 грн. 94 коп. (за Полісом ВА/7299931; за рішенням апеляційного суду Донецької області від 16.09.2014 у справі № 221/2927/16-ц); 2) 49490 грн. 00 коп. (розмір несплаченого позивачем страхового відшкодування за Полісом АЕ/4393588); 3) 9895 грн. 58 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АІ/8748143); 4) 7170 грн. 70 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АІ/7772007); 5) 3294 грн. 58 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АВ/1322017); 6) 49490 грн. 00 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АС/6913811).
Водночас, у вказаній заяві відповідач зазначає, що станом на 29.06.2016 заборгованість відповідача перед Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Полісами) становить 151636 грн. 25 коп. та складається з: 1) 3420 грн. 00 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АС/6484960); 2) 4367 грн. 43 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АС/3016138); 3) 5976 грн. 28 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АЕ/1385986); 4) 6235 грн. 18 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АІ/6717804); 5) 12910 грн. 53 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179; 6) 10246 грн. 35 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АІ/8524454); 7) 12524 грн. 48 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АІ/92344972); 8) 95856 грн. 00 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АС/6493659).
Таким чином, як зазначає відповідач у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку (вих. № 5786/1/18/цв від 29.06.2016), на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» проводить зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку (вимог, вказаних вище) на загальну суму 140565 грн. 80 коп., а зобов'язання на суму 11070 грн. 45 коп. зобов'язується виконати у строк до 30.06.2015 шляхом сплати грошових коштів у вказаній сумі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2017 було зобов'язано відповідача надати суду письмові пояснення в рахунок яких зустрічних однорідних вимог відповідачем були зараховані вимоги позивача щодо сплати страхового відшкодування, що є предметом позову у даній справі, в тому числі надати відповідні документи, які підтверджують наявність таких зустрічних однорідних вимог у відповідача до позивача (матеріали відповідної страхової справи/справ).
У письмових поясненнях, поданих до суду 23.05.2017, представник відповідача зазначив, що заборгованість Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» за Полісом АІ/7909179 була зарахована відповідачем в рахунок заборгованості Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», вказаних у п. 1.3 (тобто 9895 грн. 58 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АІ/8748143) та п. 1.5 (тобто 3294 грн. 58 коп. (розмір несплаченого страхового відшкодування за Полісом АВ/1322017).
Згідно із ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Частина 2 коментованої статті зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).
Так, відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Положеннями ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, згідно із ч. 3 вказаної статті одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Суд зазначає, що підстави припинення зобов'язання визначені у ст. 598-609 Цивільного кодексу України, та зарахування зустрічних однорідних вимог є одним із способів виконання зобов'язання та підставою припинення зобов'язання. При цьому, зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є одностороннім правочином, який виражає волевиявлення сторони зобов'язання на припинення зобов'язання.
При цьому, суд перевіряє лише правомірність здійснення такого зарахування зустрічних однорідних вимог, тобто встановлює наявність дійсного зобов'язання та існування всіх умов, за наявності яких вимоги підлягають зарахуванню у порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, а саме вимоги повинні бути: 1) зустрічними; 2) однорідними; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
23.05.2017 та 19.06.2017 відповідачем було долучено до матеріалів справи копії матеріалів страхової справи за страховим випадком, який стався 04.12.2015 за участю автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_3 (цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована позивачем за Полісом АІ/8749143), та автомобіля Чері, державний номер НОМЕР_4, а також копії матеріалів страхової справи за страховим випадком, який стався 22.01.2013 за участю автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_5 (цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована позивачем за Полісом АВ/1322017), та автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_6.
Так, судом встановлено, що відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 81927705, виданої 4 ротою 4 батальйону УПС МВС у м. Львові (вих. № 2091 від 24.12.2015), та постанови Сихівського районного суду м. Львова від 24.12.2015 у справі № 464/9759/15-п (провадження № 3/464/1648/15), яка набрала законної сили 05.01.2016, встановлено, що 04.12.2015 ОСОБА_10, керуючи автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_7, порушив п. 12.1., 13.1. Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ, державний номер НОМЕР_3, який за інерцією здійснив зіткнення з автомобілем Чері, державний номер НОМЕР_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що 04.02.2015 між Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» (страховик) та ОСОБА_11 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 26193а5аа, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника (вигодонабувача), пов'язаних з володінням, користування та розпорядженням автомобілем Чері, державний номер НОМЕР_4.
Відповідно до п. 19 Договору добровільного страхування № 26193а5аа від 04.02.2015 строк його дії встановлено з 17.02.2015 по 16.02.2016.
Відповідно до рахунку № Р-000259 від 15.12.2015, виставленого СТО - Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_12 та складеного на підставі ремонтної калькуляції № 1.003.15.1 від 15.12.2015 (система Audatex), вартість відновлювального ремонту автомобіля Чері, державний номер НОМЕР_4, становить 10895 грн. 58 коп. (копія рахунку долучена відповідачем до матеріалів справи 23.05.2017).
Судом встановлено, що роботи, наведені у ремонтній калькуляції № 1.003.15.1 від 15.12.2015 (система Audatex), на підставі якої було складено рахунок № Р-000259 від 15.12.2015, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Чері, державний номер НОМЕР_4, які зазначені у Довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 81927705, виданій 4 ротою 4 батальйону УПС МВС у м. Львові (вих. № 2091 від 24.12.2015) та акті огляду автомобіля Чері, державний номер НОМЕР_4, від 08.12.2015, складеному представниками страхувальника та страховика.
Відповідно до Страхового акту № 1.003.15.17666/VESKO26182 від 15.12.2015, складеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 26193а5аа від 04.02.2015 становить 9895 грн. 58 коп., на підставі якого відповідачем було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у розмірі 9895 грн. 58 коп. на рахунок СТО - Фізичної особи-підприєиця ОСОБА_12, що підтверджується платіжним дорученням № 213004 від 16.12.2015, копія якого долучена відповідачем до матеріалів справи 23.05.2017.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування № 26193а5аа від 04.02.2015, відповідач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що на дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_7, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/8749143 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн. 00 коп. (відповідно до витягу з централізованої бази даних МТСБУ, долучено відповідачем до матеріалів справи 23.05.2017).
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_7, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/8749143, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_7, власнику транспортного засобу Чері, державний номер НОМЕР_4, покладається на Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АІ/8749143).
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.
Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у автомобіля Чері, державний номер НОМЕР_4, коефіцієнта фізичного зносу, який має враховуватись при визначенні вартості відновлювального ремонту, у зв'язку з чим суд приймає у якості належного та допустимого доказу вартості відновлювального ремонту автомобіля Чері, державний номер НОМЕР_4, рахунок № Р-000259 від 15.12.2015, виставлений СТО - Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_12 та складений на підставі ремонтної калькуляції № 1.003.15.1 від 15.12.2015 (система Audatex), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Чері, державний номер НОМЕР_4, становить 10895 грн. 58 коп. (з урахуванням встановленого судом причинно-наслідкового зв'язку між тими роботами, що вказані у ремонтній калькуляції № 1.003.15.1 від 15.12.2015 (система Audatex), та пошкодженнями автомобіля Чері, державний номер НОМЕР_4, які зазначено у Довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 81927705, виданій 4 ротою 4 батальйону УПС МВС у м. Львові (вих. № 2091 від 24.12.2015) та акті огляду автомобіля Чері, державний номер НОМЕР_4, від 08.12.2015, складеному представниками страхувальника та страховика.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» перейшло право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/8749143 у межах фактично здійснених відповідачем витрат (сума страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 26193а5аа від 04.02.2015 - 9895 грн. 58 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Чері, державний номер НОМЕР_4 (10895 грн. 58 коп.), а саме у сумі 9895 грн. 58 коп. (з урахуванням франшизи за Полісом АІ/8749143 у сумі 0 грн. 00 коп.).
Судом встановлено, що 20.05.2016 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» направило Приватному акціонерному товариству «Європейський страховий альянс» заяву на виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/8749143 (заява про відшкодування збитків в порядку регресу вих. № 10196/17666/УБК від 17.05.2016), яка була отримана позивачем 23.05.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0411215525392.
Крім того, відповідно до Відомостей про дорожньо-транспортну пригоду № 9146431, сформованих АІПС ДАІ станом на 19.06.2013, та постанови Залізничного районного суду м. Сімферополь від 05.02.2013 у справі № 122/12444/13-п (провадження № 3/122/198/13), яка набрала законної сили 18.02.2013, встановлено, що 22.01.2013 ОСОБА_13, керуючи транспортним засобом ВАЗ, державний номер НОМЕР_5, порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Хонда, державний номер НОМЕР_6, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_13 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що 17.12.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та ОСОБА_14 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 370а/12кр, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користування та розпорядженням автомобілем Хонда, державний номер НОМЕР_6.
Відповідно до п. 13 Договору добровільного страхування № 370а/12кр від 17.12.2012 строк його дії встановлено до 17.12.2013.
Відповідно до рахунку на оплату № Х-00000056 від 25.01.2013, виставленого СТО - Приватним підприємством «Автоцентр-М» та складеного на підставі калькуляції дефектів № 1.001.13.0 від 25.01.2013 (система Audatex), вартість відновлювального ремонту автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_6, становить 5313 грн. 60 коп.
Судом встановлено, що роботи, наведені у калькуляції дефектів № 1.001.13.0 від 25.01.2013 (система Audatex), на підставі якої було складено рахунок на оплату № Х-00000056 від 25.01.2013, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_6, які зазначено у первинній довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП (копія долучена відповідачем до матеріалів справи 23.05.2017), та акті огляду транспортного засобу Хонда, державний номер НОМЕР_6, складеному 23.01.2013 представниками страхувальника та страховика.
Відповідно до Страхового акту № 1.001.13.00642/VESKO3954 від 05.02.2013, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 370а/12кр від 17.12.2012 становить 3804 грн. 58 коп., на підставі якого відповідачем було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у розмірі 3804 грн. 58 коп. на рахунок СТО - Приватного підприємства «Автоцентр-М», що підтверджується платіжним дорученням № 7706 від 06.02.2013, копія якого долучена відповідачем до матеріалів справи 19.06.2017.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування № 370а/12кр від 17.12.2012, відповідач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що на дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_5, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/1322017 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 510 грн. 00 коп. (відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 910/13817/14).
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_5, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/1322017, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_5, власнику транспортного засобу Хонда, державний номер НОМЕР_6, покладається на Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АВ/1322017).
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.
Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_6, коефіцієнта фізичного зносу, який має враховуватись при визначенні вартості відновлювального ремонту, у зв'язку з чим суд приймає у якості належного та допустимого доказу вартості відновлювального ремонту автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_6, рахунок на оплату № Х-00000056 від 25.01.2013, виставлений СТО - Приватним підприємством «Автоцентр-М» та складений на підставі калькуляції дефектів № 1.001.13.0 від 25.01.2013 (система Audatex), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_6, становить 5313 грн. 60 коп. (з урахуванням встановленого судом причинно-наслідкового зв'язку між тими роботами, що вказані у калькуляції дефектів № 1.001.13.0 від 25.01.2013 (система Audatex), та пошкодженнями автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_6, які зазначено у первинній довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП (копія долучена відповідачем до матеріалів справи 23.05.2017), та акті огляду транспортного засобу Хонда, державний номер НОМЕР_6, складеному 23.01.2013 представниками страхувальника та страховика.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» перейшло право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/1322017 у межах фактично здійснених відповідачем витрат (сума страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 370а/12кр від 17.12.2012 - 3804 грн. 58 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_6 (5313 грн. 60 коп.), а саме у сумі 3294 грн. 58 коп. (з урахуванням франшизи за Полісом АВ/1322017 у сумі 510 грн. 00 коп.).
Судом встановлено, що 26.07.2013 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» направило Приватному акціонерному товариству «Європейський страховий альянс» заяву на виплату страхового відшкодування за Полісом АВ/1322017 (претензія про відшкодування збитків в порядку регресу вих. № РГ/642/13/10 від 25.07.2013), яка була отримана позивачем 29.07.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0411208549650.
При цьому, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 910/13817/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення страхового відшкодування за Полісом АВ/1322017 (внаслідок страхового випадку - ДТП, яка сталась 22.01.2013 за участю автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_5 (цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована позивачем за Полісом АВ/1322017), та автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_6), позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» було задоволено частково, та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» страхове відшкодування за Полісом АВ/1322017 у сумі 3294 грн. 58 коп. (за вирахуванням франшизи за вказаним полісом у сумі 510 грн. 00 коп.).
За таких обстави, суд дійшов висновку, що станом на дату надсилання Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку (вих. № 5786/1/18/цв від 29.06.2016) - 30.06.2016, та станом на дату отримання Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» вказаної заяви - 06.07.2016, позивач у даній справі був кредитором у зобов'язанні з виконання відповідачем обов'язку з виплати страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179 у розмірі 13158 грн. 80 коп., а відповідач був кредитором у зобов'язанні з виконання позивачем обов'язку з виплати страхового відшкодування за Полісом АІ/8749143 у розмірі 9895 грн. 58 коп. та за Полісом АВ/1322017 у розмірі 3294 грн. 58 коп. (разом у сумі 13190 грн. 16 коп.).
При цьому, судом встановлено, що вказані вимоги є зустрічними (позивач є кредитором за зобов'язанням з виплати страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179 та є боржником за зобов'язанням з виплати страхового відшкодування за Полісом АВ/1322017 та Полісом АІ/8749143; відповідач є кредитором за зобов'язанням з виплати страхового відшкодування за Полісом АІ/8749143 та Полісом АВ/1322017, та є боржником у зобов'язанні з виплати страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179), однорідними (грошовими) та строк їх виконання станом на дату отримання позивачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку (вих. № 5786/1/18/цв від 29.06.2016), є таким, що настав.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що позивач не заперечує факту отримання від відповідача заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку (вих. № 5786/1/18/цв від 29.06.2016) та відсутні докази щодо визнання недійсним вказаного правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, суд дійшов висновку, що в силу положень ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» щодо виплати страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179 у розмірі 13158 грн. 80 коп. припинились 06.07.2016.
У судовому засіданні 19.06.2017 представник позивача подав письмові пояснення на відзив відповідача, в яких зазначив, що позивачем не було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі поданої відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 5786/1/18/цв від 29.06.2016, так як вимоги, що були включено відповідачем до заяви, були спірними, а деякі з них вже були оплачено позивачем, у зв'язку з чим 25.08.2016 позивач направив відповідачу лист про відмову від проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі поданої відповідачем заяви.
Зокрема, позивач зазначив, що ним було відмовлено відповідачу у проведенні зарахування зустрічних однорідних вимог, виходячи з наступного: по п. 1.1 заяви відповідача позивачем 11.12.2015 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 21224 грн. 94 коп.; по п. 1.2 заяви відповідача зарахування провести неможливо, оскільки відповідач не звертався до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування; по п. 1.5 заяви відповідача позивачем 10.08.2016 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 4876 грн. 58 коп.; по п. 1.6 заяви відповідача - справа розглядається судом (справа № 910/15258/15).
Однак, суд зазначає, що моментом припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є момент отримання іншою стороною зобов'язання заяви про зарахування, тобто момент доведення до відома іншої сторони волевиявлення боржника на припинення зобов'язання саме таким шляхом.
При цьому, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд зазначає, що правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, та згоди іншої сторони на його вчинення не потрібно, а тому відмова позивача у проведенні зарахування на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 5786/1/18/цв від 29.06.2016 не має жодного правового значення.
Водночас, суд перевіряє лише правомірність здійснення такого зарахування зустрічних однорідних вимог, тобто встановлює наявність дійсного зобов'язання та існування всіх умов, за наявності яких вимоги підлягають зарахуванню у порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, а саме вимоги повинні бути: 1) зустрічними; 2) однорідними; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Судом встановлено, що 10.08.2016, тобто після отримання від відповідача заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку (вих. № 5786/1/18/цв від 29.06.2016) та припинення зобов'язань за Полісом АІ/7909179 (зі сплати відповідачем страхового відшкодування у сумі 13158 грн. 80 коп.), за Полісом АІ/8749143 (зі сплати позивачем страхового відшкодування у сумі 9895 грн. 58 коп.) та за Полісом АВ/1322017 (зі сплати позивачем страхового відшкодування у сумі 3294 грн. 58 коп.), позивач сплатив позивачу страхове відшкодування за Полісом АВ/1322017, що підтверджується платіжним дорученням № 05560 від 10.08.2016 на суму 3294 грн. 58 коп., копія якого долучена позивачем до матеріалів справи 19.06.2017 (призначення платежу - страхове відшкодування за страховим актом « 1289/16 за Полісом АВ/1322017).
Однак, суд зазначає, що зобов'язання позивача з виплати страхового відшкодування за Полісом АВ/1322017 (щодо страхового випадку - ДТП, яка сталась 22.01.2013 за участю автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_5 (цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована позивачем за Полісом АВ/1322017), та автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_6) у сумі 3294 грн. 58 коп. припинились 06.07.2016 (дата отримання позивачем від відповідача заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку (вих. № 5786/1/18/цв від 29.06.2016), з огляду на що станом на 10.08.2016 підстави для виплати позивачем страхового відшкодування за Полісом АВ/1322017 були відсутні.
При цьому, позивач не позбавлений права на звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 3294 грн. 58 коп. як таких, що набуті безпідставно.
Щодо інших заперечень позивача, викладених у письмових поясненнях, поданих до суду 19.06.2017 та 30.06.2017, а саме щодо непогодження ним визначних відповідачем розмірів страхових виплат за іншими полісами (відмінними від Полісу АІ/7909179, Полісу АІ/8749143, Полісу АВ/1322017) та що наразі позивачем повністю погашена заборгованість, вказана відповідачем у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку (вих. № 5786/1/18/цв від 29.06.2016) шляхом проведення оплат і зарахування зустрічних однорідних вимог, суд зазначає, що вказані обставини не досліджуються судом у даній справі, так як в межах даної справи суд досліджує припинення зобов'язань сторін, які виникли виключно за Полісом АІ/7909179, Полісом АІ/8749143 та Полісом АВ/1322017, шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.
Як встановлено судом, до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» перейшло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7909179 у розмірі 13158 грн. 80 коп.
Як встановлено судом, в силу положень ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» щодо виплати страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179 (внаслідок страхового випадку - ДТП, яка сталась 22.01.2013 за участю автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_5 (цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована позивачем за Полісом АВ/1322017), та автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_6) у розмірі 13158 грн. 80 коп. припинились 06.07.2016, тобто відповідач виконав своє зобов'язання належним чином та у повному обсязі.
За таких обставин, суд дійшов висновку в необґрунтованості позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» суми страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179 у розмірі 13158 грн. 80 коп., у зв'язку з виконанням зобов'язання належним чином до звернення до суду з даним позовом, а отже і відсутності порушеного права позивача.
Крім того, суд дійшов висновку в необґрунтованості позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» страхового відшкодування за Полісом АІ/7909179 у розмірі 1921 грн. 20 коп. (15080 грн. 00 коп. - «мінус» 13158 грн. 80 коп.), так як вже було встановлено судом, до позивача перейшло право вимоги до відповідача в межах 13158 грн. 80 коп. (тобто у межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (13158 грн. 80 коп.).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у позові Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення 15080 грн. 00 коп.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача з огляду на відмову у позові.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 11.07.2017
Суддя І.М. Отрош