Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"10" липня 2017 р. Справа № 906/269/14.
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді: Сікорської Н.А., розглянувши скаргу Фермерського господарства "Нона" № 02-19/87/17 від 19.06.2017 на дії Відділу ДВС Брусилівського районного управління юстиції у виконавчому провадженні № 46386999 у справі
за позовом: Прокурора Брусилівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Київ) в особі Житомирського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств (м.Житомир)
До: Фермерського господарства "Нона" (с. Биків Брусилівського району)
про стягнення 24494,37 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.03.14р. у справі № 906/269/14 позов задоволено, стягнуто з Фермерського господарства "Нона" на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 23000,00 грн. неповернутої фінансової підтримки (допомоги) згідно договору № 3 від 11.05.07 та 1494,37 грн. пені.
Крім того, в доход Державного бюджету України стягнуто 1827,00 грн. судового збору.
На виконання даного рішення суду видано накази № 906/269/14 від 09.04.14
19.06.17 на адресу господарського суду надійшла скарга ФГ "Нона" про скасування постанови відділу державної виконавчої служби Брусилівського районного управління юстиції про арешт коштів на банківських рахунках боржника ФГ "Нона" від 18.03.16 ВП № 46386999.
Ухвалою від 20.06.2017 суд прийняв вищевказану скаргу на дії Відділу ДВС Брусилівського районного управління юстиції до розгляду. Розгляд скарги призначено на 06.07.2017.
В судовому засіданні від 06.07.2017 в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 10.07.2017.
Представник боржника в судовому засіданні від 06.07.2017 скаргу на дії Відділу ДВС Брусилівського районного управління юстиції підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду скарзі.
Зазначив, що 06.06.2017 на адресу ФГ "Нона" надійшла копія постанови про арешт коштів на банківських рахунках боржника від 18.03.2016, реєстраційний номер виконавчого провадження № 46386999.
Обґрунтовуючи подану скаргу, скаржник вказує, що оскаржуваною постановою органом ДВС накладено арешт на кошти боржника, що містяться в банківських установах в межах суми 104983,39 грн.
Однак, заявник вказує, що відповідно до рішення господарського суду Житомирської області № 906/269/14 від 25.03.2014, в забезпечення виконання якого державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника, стягнуто з боржника 23000,00 грн. неповернутої фінансової підтримки (допомоги), 1494,37 грн. пені та 1827,00 грн. судового збору.
Зауважив, що постанова про арешт коштів боржника від 18.03.2016 державним виконавцем винесено в межах виконавчого провадження № 46386999 щодо виконання наказу господарського суду № 906/269/14 виданого 09.04.2014 р.
Таким чином, скаржник вказує, що державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника в більшій сумі ніж передбачено виконавчим документом.
За таких обставин вважає постанову від 18.03.2016 незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
В судове засідання від 10.07.2017 представник скаржника не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду скарги був повідомлений та обізнаний, про що свідчить розписка про оголошуну перерву в судовому засіданні, на якій міститься підпис представника заявника.
Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Прокурор в судових засіданнях проти скарги заперечила та зазначила, що з метою виконання рішення господарського суду старшим державним виконавцем ВДВС Брусилівського РУЮ 18.03.2016 винесено постанову про накладення арешту на кошти ФГ "Нона" у межах суми зведеного виконавчого провадження в розмірі 104983,39 грн. Таким чином в задоволені скарги просить відмовити. (а.с. 97-98).
Представник Брусилівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області проти задоволення скарги заперечив з підстав викладених у відзиві (а.с. 100-102). Крім того, в усному порядку надав пояснення щодо порядку вчинення виконавчих дій.
Вказав, що на виконанні Брусилівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області перебуває наказ господарського суду Житомирської області № 906/269/14 від 09.04.2014 про стягнення з ФГ "Нона" 1827,00грн. судового збору, виконавче провадження в ЄДРВП № 46386999.
Оскільки боржником у наданий для добровільного виконання строк не виконано наказ господарського суду № 906/269/14 про стягнення 1827,00 грн., 17.02.2015 було винесено постанову про приєднання даного виконавчого документа до зведеного виконавчого провадження.
Пояснив, що в оскаржуваній постанові, як документ на підставі якого здійснюються виконавчі дії у виконавчому провадженні № 46386999, вказано наказ господарського суду № 906/269/14, виданий 09.04.2014 щодо стягнення судовий збору на користь держави в сумі 1827,00грн.
Оскільки виконавче провадження № 46386999 входить до складу зведеного виконавчого провадження, тому сума, яка підлягала стягненню, державним виконавцем зазначена з урахуванням всіх відкритих та невиконаних виконавчих документів, які підлягали примусовому виконання, на на момент винесення оскаржуваної поставнови, а саме 104983,39 грн.
Пояснив, що оскаржувана постанова була винесена державним виконавцем, оскільки стало відомо про відкриття нового рахунку у ПАТ "Ощадбанк" і з цього приводу ОСОБА_1 надавав відповідні пояснення (а.с. 120).
В судовому засіданні державний виконавець пояснив, що сума в межах якої накладено арешт на кошти боржників складається з 95299,23 грн. (сума, яка підлягає стягненню за виконавчими документами у зведеному виконавчому провадженні) + 9529,93 грн. (10% виконавчого збору за виконавчими документами) + 154,25 грн. (сума можливих витрат на здійснення виконавчих дій за п'ятьма виконавчими документами, які перебували на виконанні на момент винесення осаржуваної поставнови).
Пояснив, що до складу зведеного виконавчого провадження входили виконавчі провадження з виконання:
- наказу господарського суду Житомирської області від 17.09.2010 року № 9/998 про стягнення з СФГ «Нона» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств боргу в сумі 2 043,86 грн.
- наказу господарського суду Житомирської області № 12/907 від 20.04.2011 року про стягнення з СФГ «Нона» на користь ПАТ «Райз» боргу в сумі 1733,99 грн.
- наказу господарського суду Житомирської області № 906/269/14 від 09.04.2011 року про стягнення з СФГ «Нона» на користь держави 1827,00грн.;
- наказу господарського суду Житомирської області № 906/269/14 від 09.04.2011 року про стягнення з СФГ «Нона» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств боргу в сумі24494,37грн.
- наказу господарського суду Житомирської області № 906/269/14 від 09.04.2011 року про стягнення з СФГ «Нона» на користь на користь Держави 1827,00грн. судового збору;
- виконавчого листа №1855 від 29.10.2015 року, виданого Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення з СФГ «Нона» на користь держави коштів в сумі 49 800,00 грн.
Крім того, до зведеного виконавчого провадження було приєднано ще два виконавчих провадження, а саме з виконання:
- наказу господарського суду Житомирської області № 906/625/15 від 21.01.2016 року про стягнення з ФГ «Нона» на користь ПАТ КБ «Приват Банк» боргу в сумі 23 804,30 грн.
- виконавчого листа № 275/344/16-ц від 04.01.2017 року, виданого Апеляційним судом Житомирської області про стягнення з ФГ «Нона» на користь ОСОБА_2 31464,00 грн.
Державний виконавець надав матеріали виконавчого провадження № 46386999 щодо виконання наказу господарського суду № 906/269/14 про стягнення з СФГ "Нона" на користь держави 1827,00 грн., копії якого долучено до матеріалів судової справи. Пояснив, що про скаржник був обізнаний про відкрите виконавче провадження, що вбачається з поштового повідомлення (а.с. 119).
Крім того, в судовому засіданні для огляду надав матеріали зведеного виконавчого провадження № 45666556.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За змістом ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
За умовами ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
В абз. 3 п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 № 14 зазначено, що стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції. Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
З аналізу вищевказаних норм випливає, що учасник виконавчого провадження має право звернутися до господарського суду з відповідною скаргою тільки на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв'язку та щодо примусового виконання останніми відповідних рішень господарських судів.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник ФГ "Нона" звернувся до господарського суду Житомирської області, в порядку ст. 121-2 ГПК України, зі скаргою на дії органу ДВС у справі № 906/269/14.
Предметом скарги є оскарження дій відділу щодо винесення постанови від 18.03.2016 про накладення арешту на кошти боржника.
З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2010 державним виконавцем ВДВС Брусилівського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу № 9/998 від 17.09.2010 (ВП № 22698760 ) (а.с 117).
21.05.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Житомирської області № 12/907 від 20.04.11. Боржнику надано строк для добровільного виконання до 28.05.2012 (ВП 32669897)(а.с. 115).
07.07.2014 ВДВС відкрито виконавче провадження на виконання наказу № 906/269/14 від 09.04.2014. Боржнику надано строк для добровільного виконання в строк до 02.07.20414 (ВП 43812159)(а.с. 117).
06.02.2015 державним виконавцем відділу ДВС Брусилівського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Житомирської області № 906/269/14 від 09.04.2014. Боржнику надано строк для добровільного виконання до 12.02.2015 (ВП 46386999) (а.с. 115) .
16.11.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №1855 виданого 29.10.2015. Боржнику надано строк для самостійного виконання до 21.11.2015 (ВП №49355792) (а.с. 116).
В ході дослідження обставин справи суд встановив, що оскаржувану постанову державним виконавцем винесено у виконавчому провадженні № 46386999, за яким стягненню підлягає з боржника судовий збір на користь Держави в розмірі 1827,00грн.
Судом встановлено, що на момент винесення оскаржуваної постанови виконавчий документ не був виконаний і виконавче провадження № 46386999 входило до зведеного виконавчого провадження № 46566556, в якому державним виконавцем вчиняються всі дії, направлені на примусове виконання рішень судів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Приписами ч.3 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, у тому числі, має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 33 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Відповідно до ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Матеріалами справи підтверджено, що наказ господарського суду № 906/269/14 про стягнення з боржника на користь держави судового збору в сумі 1827,00грн. входить до складу зведеного виконавчого провадження № 46566556, що підтверджується обліковою карткою на зведене виконавче провадження (а.с. 113-114).
Державним виконавцем саме в рамках зведеного виконавчого провадження здійснюються дії, направлені на примусове виконання, у тому числі, наказу господарського суду Житомирської області № 906/269/14 про стягнення з боржника на користь держави судового збору в сумі 1827,00грн.
Таким чином, дії державного виконавця по винесенню постанови про накладення арешту на кошти боржника в межах суми 104983,39 грн. у виконавчому провадженні № 46386999, за яким сума стягнення становить 1827,00грн., не суперечить нормам ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки дане виконавче провадження входить до складу зведеного виконавчого провадження.
Крім того, суд зауважує, що пунктом 2 оскаржуваної постанови було вирішено копію постанови направити на виконання до банку та сторонам. Тобто скаржнику мало бути відомо про винесену постанову та останнім мало бути дотримано 10-денного строку на оскарження вказаної постанови державного виконавця.
Суд критично ставиться до тверджень про те, що скаржнику стало відомо про винесення оскаржуваної постанови лише 02.06.2017, оскільки оскаржувана постанова направлялась на адресу боржника. За поясненнями державного виконавця вказазна постанова направлялась боржнику простою кореспонденцією, оскільки ЗУ "Про виконавче провадження" не прередбачає направлення такої постанови рекомендованим з повідомленням листом.
Разом з тим суд звертає увагу скаржника, що нормами ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження передбачені права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження. Так, сторони виконавчого провадження та прокурор, як учасник виконавчого провадження, мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Таким чином, боржник не позбавлений був права ознайомитись з матеріалами зведеного виконавчого провадження та в установлений строк звернутись з відповідною скаргою на дії державного виконавця.
Крім того, скаржник уже звертався до суду зі скаргами на дії державного виконавця про скасування даної постанови (а.с. 66, 71).
Суд своїми ухвалами від 10.05.2017 (а.с. 67) та від 13.06.2017 р. (а.с. 75) скарги залишав без розгляду з підстав пропуску строку встановленого ст. 121-2 ГПК України. Тобто скаржнику було відомо про винесення оскаржуваної постанови ще до 06.06.2017, що,зокрема, вбачається з тексту попередніх скарг (а.с. 66, 71).
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що винесена державним виконавцем постанова від 18.03.2016 про накладення арешту на кошти боржника в межах суми 104983,39 грн. не суперечить нормам ст. 33 та ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження".
Відтак, дії державного виконавця є такими, що узгоджуються з нормами чинного на час винесення оскаржуваної постанови законодавством, постанова є законною та не підлягає скасуванню.
Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що в судовому засіданні від 06.07.2017 р. державним виконавцем було повідомлено про винесення нової постанови про арешт коштів. В підтвердження подано постанову від 06.07.2017 р. про арешт коштів в сумі 162562,10 грн. та відкликання постанови від 18.03.2016 р. про арешт коштів боржника в сумі 104983,39 грн. (а.с. 104-106).
Відповідно до пп. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12р. № 9, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що доводи скаржника - ФГ "Нона" на дії Брусилівського районного відділу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області є необгрунтовані та безпідставні, тому суд скаргу відхиляє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86,121-2 ГПК України, господарський суд,-
Скаргу Фермерського господарства "Нона" на дії Брусилівського районного відділу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відхилити.
Суддя ОСОБА_3
Друк:
1 - в справу
2- прокурору (рек. з повід)
3,4 - сторонам (рек. з повід.)
5- Брусилівський ВДВС (12600,смт. Брусилів, пров. 1-го Травня,3-а)(рек.з повід)