Справа № 587/25/17
10 липня 2017 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Дашутіна І.В., при секретарі Скрипка-Соіна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на перемет іпотеки, з тих підстав, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №219 від 06 травня 2008 року, згідно з яким позивач надавав грошові кошти в термін до 06 травня 2027 року зі сплатою за його використання річних відсотків та в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань з ним був укладений іпотечний договір стосовно належної йому квартири АДРЕСА_1. Однак ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору належним чином не виконав.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в письмовій заяві позов підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити позивачу в задоволенні позову в зв'язку з порушенням строків позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 06 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 219 (а.с. 8-26).
Відповідно до п. 1.4. зазначеного договору, за користування кредитними коштами встановлена процентна ставка у розмірі 18 % річних.
Додатковим договором № 1 від 24 листопада 2008 року до кредитного договору № 219 від 06.05.2008 року було змінено процентну ставка на 24 % річних (а.с. 35).
Згідно із п. 2.5.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язується щомісячно до 10 числа кожного місяця, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням.
Пунктом 2.7.1 Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначеній частині у випадку невиконання позичальником своїх Боргових зобов'язань за Кредитним договором.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений 06.05.2008 року приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Висєканцевою Т.С. зареєстрований в реєстрі за № 2964, відповідно до умов якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно належне відповідачу, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 27-33).
Внаслідок неналежного виконання свої зобов'язань за кредитним договором у ОСОБА_2 виникла заборгованість перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» у сумі 642493 грн. 93 коп., з яких:
-заборгованість за кредитом - 261586 грн. 04 коп.;
-заборгованість по відсоткам - 348705 грн. 41 коп.;
-комісії - 16032 грн. 41 коп.;
-штраф за несвоєчасне погашення кредиту - 16168 грн. 32 коп. (а.с. 6, 7).
Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав допустивши таким чином заборгованість перед ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
У ч. 2 ст. 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 3 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Згідно зі ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до п. 7.3. іпотечного договору, іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.2. цього Договору.
Таким чином, суд вважає, що вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» є повністю обґрунтованими.
Разом з тим, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідач в свої заперечення проти задоволення позову обґрунтовував тим, що позивач звернувся до суду з порушенням строків позовної давності, посилаючись на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Пунктом 2.7.7. кредитного договору передбачено, що виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання Позичальником відповідної вимоги.
Відповідач зазначив, що останнє погашення тіла кредиту він здійснив 05 червня 2009 року, а термін сплати чергового платежу згідно графіку погашення кредиту визначено 06.06.2009 року, таким чином із 07.06.2009 року боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, і тому зі спливом 7-денного строку для виконання вимог кредитора, а саме з 15.06.2009 року повинен рахуватися трирічний строк позовної давності, який відповідно сплив у 2012 році.
Суд не погоджується, з такими висновками відповідача, так як, пунктом 2.7.7. кредитного договору передбачено виконання боргових зобов'язань протягом 7 робочих днів з дати отримання відповідачем вимоги банку, але з матеріалів справи вбачається, що відповідної вимоги позивач до відповідача не пред'являв, а тому і строк позовної давності не почав свого перебігу.
Враховуючи викладене, необхідно в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» за кредитним договором № 219 від 06.05.2008 року у сумі 642493 грн. 93 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання права власності за ПАТ «ВіЕйБі Банк», а також необхідно стягнути з відповідача на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 215 та 218 ЦПК України, ст. 1050 ЦК України, суд, -
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код РНОКПП НОМЕР_1) перед Публічним акціонерного товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 т., код ЄДРПОУ: 19017842) за кредитним договором № 219 від 06.05.2008 року в розмірі 642493 (шістсот сорок дві тисячі чотириста дев'яносто три) гривні 93 копійки, звернути стягнення на належний ОСОБА_2 предмет іпотеки трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, шляхом визнання права власності за публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (код за ЄДРПОУ: 19017842, зареєстроване місцезнаходження: вул. Дегтярівська, буд. №27-т, м. Київ, 04119).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 9637 (дев'ять тисяч шістсот тридцять сім) гривень 41 копійку витрат по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.В. Дашутін