Справа № 576/1012/17
Провадження № 1-кп/576/193/17
12 липня 2017 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 , її захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017200000000009 від 10.01.2017 р. з угодою про визнання винуватості, відносно обвинуваченої:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Слоут Глухівського району, громадянки України, працюючої бухгалтером у ДП «Глухівський агролісгосп», проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -
встановив:
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних протиправних дій, які полягали у одержанні 20.02.2017 р. від ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 4000 грн. за складання, підписання та передачу на погодження керівництву ДП «Глухівський агролісгосп» бухгалтерських документів на придбання лісопродукції.
Разом з обвинувальним актом до суду направлена угода про визнання винуватості, за змістом якої ОСОБА_4 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, на стадії судового розгляду співпрацювати з прокурором та суддею з метою повного та найшвидшого розгляду провадження, не вчиняти у майбутньому кримінальних правопорушень. Сторонами угоди узгоджено, що ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у вигляді 17000 грн. штрафу.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена, її захисник і прокурор, просили затвердити угоду.
Заслухавши прокурора, обвинувачену і її захисника, та дослідивши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам закону, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 470 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості на прокурора покладений обов'язок враховувати ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень та наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
З наведеного слідує, що критерієм, який визначає можливість і доцільність ініціювання та укладення угоди при визнанні винуватості, є наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викриття більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні більш тяжких кримінальних правопорушень і вирішальним при цьому є співвідношення суспільного інтересу та приватного інтересу підозрюваного, обвинуваченого. У цьому випадку інтерес держави (суспільства) щодо призначення належного покарання винному може підпорядковуватися зацікавленості у підвищенні ефективності досудового розслідування. Тобто в обмін на узгоджену міру покарання підозрюваний (обвинувачений) мав би сприяти викриттю співучасників злочину, повідомляти схему злочинної діяльності тощо.
Водночас реєстр матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що досудове розслідування, незважаючи на формальний склад злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , і визнання вини обвинуваченою, проводилося у повному обсязі, при цьому був задіяний увесь спектр слідчих дій, як наслідок, процесуальні строки не скоротилися і навпаки, строк розслідування тривав більш ніж 2 місяці та продовжувався до 3 місяців, а угода ж фактично стосується лише міри покарання.
З цього слідує, що жодних реальних дій, направлених на сприяння у проведенні досудового розслідування по кримінальному провадженню, ОСОБА_4 не вчинила.
Крім того, суд зазначає, що надана у підготовче судове засідання угода про визнання винуватості фактично ж окрім зобов'язання беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні, не містить жодних зобов'язань щодо його співпраці, наприклад у викритті іншого злочину, тощо.
За таких обставин суд доходить до висновку, що, незважаючи на те, що такі домовленості щодо співпраці хоч і не є необов'язковою складовою змісту угоди про визнання винуватості, проте дана угода не відповідає за метою укладення інтересам суспільства, оскільки спрямована винятково на задоволення приватного інтересу обвинуваченої щодо призначення найбільш м'якого покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 368 КК України.
Крім того, суд для з'ясування питання добровільності укладення угоди та перевірки її на відповідність вимогам КПК та/або кримінального закону, дві ухвалами витребовував від прокурора матеріали кримінального провадження № 42017200000000009 та документи, надані сторонами до органів досудового розслідування та прокуратури.
Водночас вказані ухвали суду були повністю проігноровані прокурором і матеріали кримінального провадження та інші документи не були надані суду як на виконання вказаних ухвал, так і для дослідження у судовому засіданні.
У зв'язку з цим суд має обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним.
Оскільки угода разом з обвинувальним актом надійшли зі стадії досудового розслідування і прокурором не заявлено відповідного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення, то у відповідності до п. 18 (б) Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 р. «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», суд повертає кримінальне провадження прокурору, для його продовження у порядку, передбаченому розділом ІІІ КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 372, 474 КПК України, суд, -
постановив:
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості від 31.05.2017 р. у кримінальному провадженні за № 42017200000000009 від 10.01.2017 р., укладеної між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченою ОСОБА_4 .
Кримінальне провадження № 42017200000000009 від 10.01.2017 р. з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 368 КК України - повернути прокурору, який затвердив обвинувальний акт, для продовження досудового розслідування у загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1