Справа № 576/376/17-ц
Провадження № 2/576/244/17
12 липня 2017 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Мазура С.А.,
за участі:
секретаря Пугач В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області (далі - відповідач) про визнання права власності на спадкове майно, ОСОБА_2, а саме: земельну частку (пай), яка належала його бабусі, ОСОБА_3. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом свого батька ОСОБА_2, який прийняв та за життя встиг переоформити спадщину його матері у виді грошового заощадження у Ощадбанку, що належали ОСОБА_3, померлої 05 вересня 1999 року. Також мотивує позов тим, що за життя ОСОБА_3 набула права власності на земельну частку (пай) розміром 4,01 умовних кадастрових гектара, розташованої на території Землянківської сільської ради Глухівського району Сумської області, що посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ №0181119, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ «ім.Мічуріна» за №119 від 29.11.1996 року, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації від 30.10.1996 року №397. Спадщину на зазначене майно прийняв син померлої, який також є батьком позивача, ОСОБА_2, але юридично не оформив, що підтверджується довідкою Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області № 03-04/3/626 від 26.06.2017. Крім того мотивує позов тим, що 09 червня 2009 року помер ОСОБА_2. Спадщину у виді грошового заощадження у Ощадбанку, який належав його батьку ОСОБА_2, він прийняв та юридично оформив, а спадщину на земельну частку (пай) він не прийняв, оскільки втрачений оригінал правовстановлюючого документу. Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №0181119 був втрачений, а він не має можливості оформити право власності на вказану земельну частку (пай), тому змушений звернутися з даним позовом до суду.
У судове засіданні позивач не з'явився, подав заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву про слухання справи без його участі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступного.
Як встановлено, 05 вересня 1999 року в с. Шевченкове Глухівського району Сумської області померла ОСОБА_3 (а.с.3).
Ще за життя останньою 29.11.1996 року було отримано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №0181119, яким посвідчено її право на земельну частку (пай) по САПТЗТ «ім. Мічуріна» площею 4,01 умовних кадастрових гектара, розташованої на території Землянківської сільської ради Глухівського району Сумської області (а.с.12). Вказаний сертифікат був втрачений (а.с.14).
За життя останньою було складено заповіт, посвідчений 22.06.1997 секретарем Шевченківської сільської ради Глухівського району Сумської області, згідно якого будинок з господарськими будівлями та присадибною ділянкою, розташований в м. Шостка по вул. Третій провулок Вінниці, 9, а також автомобіль марки ВАЗ-2102 1977 року випуску вона заповіла ОСОБА_2, а будинок з господарськими будівлями та присадибною ділянкою, який розташований в с. Шевченкове Глухівського району по вул. Радянській, 81, вона заповіла ОСОБА_4 (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_3, спадщину у виді грошових заощаджень, за законом прийняв її син, ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Шосткинської місцевої державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 19.01.2004 (а.с.7.). Спадщину за законом у виді земельної частки (паю) ОСОБА_2 також прийняв, оскільки протягом шести місяців після відкриття спадщини користувався земельною ділянкою, будинком, тобто вступив у володіння та управління спадковим майном, що посвідчується довідкою Березівської сільської ради Глухівського району від 26.06.2017 № 03-04/3/626.
У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
ОСОБА_2 був сином ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження від 14.04.1950 (а.с.5).
Судом також встановлено, що 09 червня 2009 року в м. Шостка Сумської області помер ОСОБА_2 (а.с.8).
Спадщину за законом ОСОБА_2 позивач прийняв, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Шосткинської місцевої державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 14.01.2010 (а.с.11).
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно, яке складається із земельнї частки (паю) розміром 4,01 умовних кадастрових гектара, що належало ОСОБА_3, померлої 05.09.1999, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, померлого 09.06.2009. Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження, з якого вбачається, що ОСОБА_2 і ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_1 (а.с.9).
Оскільки ОСОБА_2 належним чином прийняв спадщину ОСОБА_3, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР, що підтверджується крім довідки Березівської сільської ради Глухівського району, постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.02.2017 (а.с. 13), а дана спадщина належить йому з часу відкриття спадщини, що відповідно до статті 525 ЦК УРСР є днем смерті ОСОБА_3, а позивач відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) належить до першої черги спадкоємців, і інших спадкоємців не має, а тому суд приходить до висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2, який прийняв його спадщину.
Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі- ЗК України) захист прав громадян юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Відповідно до частини першої статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.
Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з частиною першою статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Частиною першою статті 131 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набути у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільного-правових угод.
Отже, після смерті ОСОБА_3 всі належні їй права та обов'язки, у тому числі й право на земельну частку (пай), що належали останній, перейшли до її сина ОСОБА_2 відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР, а після смерті ОСОБА_2, всі належні йому права та обов'язки, у тому числі й право на земельну частку (пай) перейшли до ОСОБА_1 його єдиного спадкоємця за законом, яким є позивач.
Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Оскільки судом встановлено, що позивач набув у порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай), розташовану на території Землянківської сільської ради Глухівського району Сумської області, площею 4,01 умовних кадастрових гектара, що належала ОСОБА_3, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0181119, однак вказане право не визнається, суд вважає за необхідне захистити дане право позивача шляхом його визнання, тому позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Земельного кодексу України, статтями 392, 1218, 1220, 1225, 1261, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, статтями 10, 60, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області про визнання права в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 4,01 умовних кадастрових гектара, що належала померлій 05 вересня 1999 року ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0181119, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації від 30.10.1996 № 397, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ «ім. Мічуріна» за № 119 від 29.11.1996, розташованої на території Землянківської сільської ради Глухівського району Сумської області, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, померлого 09 червня 2009 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.А. Мазур