Єдиний унікальний номер № 229/2201/17
Номер провадження 2-а/229/82/2017
11 липня 2017 року Суддя Дружківського міського суду Донецької області Петров Є. В., розглянувши у скороченому провадженні в м. Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської Ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що вона є особою тимчасово переміщеною та отримувала адресну допомогу, але 04 травня 2017 року відповідачем було відмовлено у виплаті адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, у зв'язку з наявністю у власності позивачки 1/4 частки в квартирі, що розташована за адресом: вул. Космонавтів, б. 51, кв. 157, м. Дружківка, Донецької області.
Просить визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області щодо відмови у призначенні їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26 квітня 2017 року.
При поданні позову, позивачка наполягала на розгляді справи у скороченому проваджені. Судом було направлено на адресу відповідача згідно ст. 183-2 КАС України копію ухвали, копію позовної заяви та доданих до неї документів. З боку відповідача у відведений строк не надійшло заперечення проти позову або заяви про визнання позову. Суд, згідно ч. 5 ст. 183 -2 КАС України розглянув справу.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, відповідно до копії паспорта СЕРІЇ ВЕ 895293, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 , 36. Зареєстроване місце проживання: м. Луганськ, кв. Ватутіна, б. 8, кв. 28 (а.с. 4, 5, 9).
У 2016 році вимушено покинула своє фактичне місце проживання у м. Луганськ, 24 червня 2016 року стала на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України, та отримала довідку про це за № НОМЕР_1 від 24 червня 2016 року (а.с. 9).
08 лютого 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг.
З 27 жовтня 2016 року по 26 квітня 2017 року отримувала адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам.
З листа Управління соціального захисту населення Донецької міської ради Донецької області від 04 травня 2017 року позивачу по справі повідомили, що у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг відмовлено.
Рішенням Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області від 04 травня 2017 року позивачу відмовлено у поновленні щомісячної адресної допомоги, згідно п. 6 Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 року (а.с.8)
Позивач, вважаючи такі дії відповідача неправомірними, звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб”, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, (далі - грошова допомога) визначений Порядком № 505 (пункт 1).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (в редакції на час звернення з заявою), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Згідно до пункту 3 Порядку № 505, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень. Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.
Пункт 8 Порядку № 505 передбачає, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством передбачено право позивача, як внутрішньо переміщеної особи яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати грошову допомогу з дня звернення з заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.
Відповідно до п.6 Порядку № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Суд, зазначає, що вищенаведеною нормою встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у її призначенні грошової допомоги, зокрема, володіння будь-яким з членів родини житловим приміщенням розташованим в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.
Зазначена норма не містить будь-яких додаткових умов, як то здійснення своїх повноважень органами державної влади на території проведення антитерористичної операції.
Тобто, вказана норма передбачає, що наявність у власності житлового приміщення розташованого, зокрема, на території проведення антитерористичної операції, не є підставою для відмови у призначенні допомоги.
Наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7 жовтня 2014 року № 33/6/а визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року; Харківська область - з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. До вказаного переліку включено м. Дружківка Донецької області.
Таким чином, суд зазначає, що позивач має у своєму володінні житло розташоване на території на якій здійснюється антитерористична операція, а саме за адресою: Донецька область м. Дружківка, вул. Космонавтів, б. 51, в. 157, що у відповідності до п.6 Порядку № 505 не є підставою для відмови у призначенні позивачу допомоги.
Крім того, Порядком № 505 не визначено підставу для відмови в призначені допомоги, як володіння житловим приміщенням розташованим на території проведення антитерористичної операції, на якій державна влада здійснює свої повноваження. Як зазначалось, норми не пов'язують розташування житлового приміщення на території проведення антитерористичної операції із здійсненням своїх повноважень органів державної влади на цій території.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, які в силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» мають застосовуватись судами при розгляді справ, як джерело права, у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002- VIII), «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74), дійшов висновків про те, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» та у справах «Ґаші проти Хорватії» «Трґо проти Хорватії»).
Рішення відповідача від 04 травня 2017 року про відмову у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам позивачу не узгоджується з вимогами ст. 19 Конституції України, та суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Суд роз'яснює сторонам, що Постановою КМУ №370 від 31.05.2017 року, яка набрала чинності 03.06.2017 року, внесені зміни до Постанови КМУ №505 від 01.10.2014 року, якими п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг викладено в наступній редакції: « Грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану». Відповідно позивач має право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг до 03 червня 2017 року.
Таким чином, суд, дійшов до висновку про визнання протиправними дії відповідача щодо припинення позивачу виплати щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та зобов'язання відповідача відновити позивачу щомісячну адресну допомогу на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26 квітня 2017 року.
Згідно ст. 94 КАС України з відповідача за рахунок коштів бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 640грн.
Керуючись статтями 17, 18, 86, 94, 156-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області від 04 травня 2017 року щодо відмови ОСОБА_1 у отриманні щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області призначити щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 26 квітня 2017 року.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області (код ЄДРПОУ 26010987) на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 640 (шістсот сорок) гривень.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області подати у місячний строк звіт про виконання постанови суду відповідно до статті 267 КАС України.
Копію постанови надіслати особам які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання постанови.
Постанова набирає законної сили: через 10 днів з дня її проголошення, якщо продовж цього строку не подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складання у повному обсязі.
Суддя: Є. В. Петров