ун. № 759/1391/17
пр. № 2/759/2397/17
07 липня 2017 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Чернишук К.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,
У січні 2017 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму матеріального відшкодування у розмірі 7252 грн. 00 коп. та судовий збір по справі, посилаючись на ті підстави, що 10.06.2015 трапився перепад напруги в результаті було пошкоджено побутову техніку у квартирі позивача даний факт підтверджується актом де вказано, що перепад напруги трапився у результаті самостійного втручання мешканця у кв. 14 даного будинку.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, пояснивши, що незаконні дії які порушують його права, що полягають у неправомірних дій відповідача.
Відповідач у судовому засіданні, проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволені позову, вважає, що позовні вимоги не доведені та безпідставні.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно акту від 10.06.2015 ЖЕД №3 було виявлено зіпсовану, внаслідок перепаду напруги побутову техніку у квартирі АДРЕСА_1, який виник у результаті самовільного втручання мешканця кв. 47 даного будинку (а.с. 5).
Всупереч правилам п. п. 5, 6 ч. 2 ст 119 ЦПК України, п. 7 Постанови ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позивач у своєї позовної заяві викладає лише позовні вимоги, але не зазначає доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку він посилається.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до загальних підстав відповідальності за матеріальну та моральну шкоду згідно до ст. ст. 1166, 1167 ЦК України та п. 5 Постанови Пленуму ВСУ України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» юридичною підставою виникнення відповідальності за заподіяну шкоду є склад цивільного правлпорушення, тобто протиправна винна поведінка заподіювача шкоди, який включає в себе наступні невідємні елементи: 1) безпосередньо наявність такої шкоди; 2) протиправність діяння її заподіювача; 3) наявність причинного звязку між шкодою та протиправним діянням її заподіювача; 4) вині останнього в її заподіянні. Особа звільняється від відповідальності по відшкодуванню шкоди якщо остання була заподіяна не з її вини.
Як роз'яснено в Пленумі Верховного Суду України у постанові від 27 березня 1992 року №9 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» про те, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що ... шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, судова практика повинна відповідати наведеному рішенню Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені доказами по справі, з відсутністю причинно-наслідкового зв'язку обставин по справі, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись, п. п. 5, 6 ч. 2 ст 119 ЦПК України, п. 7 Постанови ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»; Пленумом Верховного Суду України у постанові від 27.03.1992 №9 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»; ст.ст. 10, 30, 60, 61, 88, 179, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -
У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: