ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8215/17
провадження № 2/753/4731/17
про залишення позовної заяви без руху
та усунення недоліків
"29" травня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва ЛЕОНТЮК Л. К., розглянувши в місті Києві матеріали цивільної справи та перевіривши дотримання вимог ст. ст. 118 - 121 ЦПК України у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства " Київгума " третя особа Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про зобов"язання видати уточнюючі довідки для призначення пенсії на пільгових умовах, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства " Київгума " третя особа Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про зобов"язання видати уточнюючі довідки для призначення пенсії на пільгових умовах.
Матеріали цивільної справи надійшли до загальної канцелярії Дарницького районного суду м. Києва ( м. Київ, вул. О. Кошиця, 5 - а ) за вх. № 21697 від 05 травня 2017 року і передані судді для вирішення питання про відкриття провадження у справі у приміщенні суду ( по вул. Севастопольській, 14 ) 29 травня 2017 року за № 821, що підтверджується даними контрольного журналу.
При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до Закону України " Про судовий збір ", судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ( РИМ, 4.XI.1950 ), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R ( 81 ) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі " Креуз проти Польщі " ( Kreuz v. Poland ) ), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях « Голдер проти Великої Британії » від 21 лютого 1975 року, " Жоффер де ля Прадель проти Франції » від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір », від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Так, відповідно до п.п. 1 п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17 жовтня 2014 року № 10, - якщо в позовній заяві об"єднано дві або більше самостійних вимог не майнового характеру, пов"язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог ( або загальною сумою ).
Отже позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до заявлених позовних вимог.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.
Позовна заява руху не підлягає, так як не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України, а саме, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. 119, 120, 121, 208-210 ЦПК України, - суддя
Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства " Київгума " третя особа Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про зобов"язання видати уточнюючі довідки для призначення пенсії на пільгових умовах - залишити без руху.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК