м. Миколаїв
30 червня 2017 року Справа № 814/575/17
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОМОСТ", вул. Шевченка, 12, кв. 1, м. Миколаїв,54030
доГоловного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв,54001
проскасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2017р. № 0001301401, від 07.03.2017р. № 0001291401,
Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2017 № 0001301401 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за податковий (звітний) період вересень 2016 року на 1 319657 грн., № 0001291401 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 765279 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в акті перевірки не наведені факти, які б доводили невикористання товариством робіт, виконаних ТОВ «Логі-Транс» у межах власної господарської діяльності, не наведено будь-яких фактичних даних, які б засвідчували фізичну відсутність товарів, які оброблялись, тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та належить скасувати.
Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки при проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем норм Податкового кодексу та нереальність угоди, укладеної з його контрагентом ТОВ «Логі-Транс», тому податкові повідомлення-рішення є законним й обґрунтованим.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4,6 ст.128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:
Актом №4/14-29-14-01/34566105 від 19.01.2017 « Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Евромост» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016» встановлено порушення п.198.1,п.198.3,п.198.6 ст.198, п.200.1,п.200.2 ст.200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 510186 грн., та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1319657 грн. за вересень 2016 року.
На підставі акта перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.03.2017 № 0001291401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 510186 грн. та 255093 грн. за штрафними санкціями, № 0001301401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2016 в сумі 1319657 грн.
В акті перевірки зазначено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Евромост» фактично займалось виробництвом та реалізацією мостових металевих конструкцій. В ході проведення перевірки на підставі наданих до перевірки документів, встановлені взаємовідносини з ТОВ «Логі-Транс», які відбувались у жовтні-грудні 2015 року та липні-вересні 2016 року. До перевірки надані договір № 21/10 від 21.10.2015, укладений з ТОВ «Логі-Транс», за умовами якого замовник-позивач доручає, а виконавець-ТОВ «Логі-Транс» приймає замовлення на виконання підготовчих робіт перед антикорозійним захистом, робіт з абразивоструменевого очищення поверхні металоконструкцій, нанесення антикорозійного покриття металоконструкцій і комплектуючих будов мостів. Договір № 05/06 від 07.06.2016, за умовами якого виконавець приймає замовлення з абразивострумневого очищення поверхні металоконструкцій, нанесення антикорозійного покриття металоконструкцій і комплектуючих будов мостів.
До перевірки надані акти виконаних робіт та податкові накладні від 22.10.2015, 23.10.2015,27.10.2015, 28.10.2015, 09.11.2015, 27.11.2015, 04.12.2015, 10.12.2015, 23.12.2015, 24.12.2015, 28.12.2015, 31.12.2015,видаткова накладна б/н від 31.12.2015, акт від 30.09.2016, податкові накладні від 01.07.2016, 02.07.2016, 04.07.2016, 05.07.2016, 21.-22.07.2016, 21-22.07.2016, 02.08.2016,05.09.2016. Оплата здійснювалась у безготівковій формі.
В акті перевірки зазначено, що відповідно до ІС «Податковий блок» по ТОВ «Логі-Транс» оперативним управлінням ГУ ДФС у м. Києві , на підставі заяви директора ТОВ «Логі-Транс» 08.08.2016 внесено відомості про наявність ознак фіктивності та зареєстрована картка «Суб'єкта фіктивного підприємництва». Згідно змісту картки зареєстровано кримінальне провадження № 42016000000000493 за ч.2 ст.205,ч.3 ст.209 КК України. В ході проведення слідчих дій по вказаному вище кримінальному провадженню, встановлено групу підприємств з ознаками фіктивності, в тому числі ТОВ «Логі-Транс». В результаті викладеного вище, перевіркою неможливо підтвердити фактичність та реальність вищевказаних послуг від ТОВ «Логі-Транс», оскільки документи виписані ТОВ «Логі-Транс» підписані неуповноваженою особою.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України
Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарі/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз норм Податкового кодексу свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльність відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Позивач надав суду первинні документи по контрагенту, зазначені в акті перевірки договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт.
Позивач виконані ТОВ «Логі-Трас» роботи використав у господарській діяльності, а саме оброблені металоконструкції були поставлені ТОВ «НАН» на виконання договорів поставки від 14.10.2015 № 14/10-2015, від 03.06.2016 № 03/06-2016, що підтверджується договорами, актами звірки взаємних розрахунків, видатковими накладними, актами виконаних робіт.
Крім того, позивач надав суду копію заяви завіреної нотаріально від 09.09.2016, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є власником та директором товариств, створених за її участю, які є добропорядними підприємствами та здійснюють діяльність відкрито. Додатково повідомила, що її ніхто не опитував не відбирав жодних пояснень щодо фінансово-господарської діяльності її підприємств. Також заяв до правоохоронних органів вона ніяких не подавала.
Єдиною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються стало посилання перевіряючих на те, що неможливо підтвердити фактичність та реальність вищевказаних послуг від ТОВ «Логі-Транс», оскільки документи виписані ТОВ «Логі-Транс» підписані неуповноваженою особою.
Доказів порушення кримінальної справи та вироку суду за ч.2 ст.205 КК України відносно посадових осіб ТОВ «Логі-Транс» відповідач суду не надав. Відповідно до ст.62 Конституцію в Україні дії презумпція невинуватості.
Таким чином, при розгляді справи не підтвердилось посилання відповідача на те, що податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, підписані від ТОВ «Логі-Транс» неуповноваженою особою.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що угоди, які були укладені між позивачем та ТОВ «Логі-Транс» спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням вільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Послуги, які придбавав позивач притаманні його господарській діяльності та використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з контрагентом, зазначеним в акті перевірки є правомірним.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, відповідач не довів, що податкові повідомлення-рішення від 07.03.2017 № 0001301401 , № 0001291401 прийняті правомірно, тому позовні вимоги належить задовольнити.
Судові витрати належить повернути позивачу відповідно до ст.94 КАС України.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001291401 від 07.03.2017.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001301401 від 07.03.2017.
4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОМОСТ" судовий збір у сумі 31 274, 05 грн. (тридцять одна тисяча двісті сімдесят чотири гривні 05 коп.), сплачний платіжним дорученням № 80 від 21.03.2017 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Гордієнко