копія
05 липня 2017 р. Справа № 804/8774/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівРябчук О.С. Врони О.В., Турлакової Н.В.
при секретаріСкупейко І.М.
за участю:
позивача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд, -
07 грудня 2016 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6, з вимогами про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів дорогами загального користування №571 від 27.10.2016 р. до акту від 27.10.2016 №21029 на суму 364,50 Євро, платником якого є ОСОБА_5.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 р. відкрито провадження у справі №804/8774/16; справу призначено до розгляду у судовому засіданні (суддя Барановський Р.А.).
18 травня 2017 року відповідно до Розпорядженням в.о. керівника Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 р. №33 здійснено повторний автоматичний розподіл справи №804/8774/16, за результатами якого адміністративна справа №804/8774/16 розподілена судді Рябчук О.С, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2017 р. у справі №804/8774/16 здійснено заміну відповідача належним відповідачем - Державною службою України з безпеки на транспорті, справу передано на розгляд колегії суддів (а.с.69).
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. 08 листопада 2016 року ним отримано від Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті лист №1849, де було повідомлено про необхідність сплати плати за проїзд великогабаритного транспорту в розмірі 364,50Євро на підставі розрахунку №571 від 27.10.2016 р. Але, позивач вважає, що розрахунок є незаконним та необґрунтованим, оскільки, по-перше, при здійсненні перевезень вантажу 27.10.2016 року не було допущено порушень закону, по-друге, відомості, які зазначені в документі, не відповідають дійсності. Позивач зазначив, що дійсно 27 жовтня 2016 року на автодорозі Херсон-Миколаїв на посту ДАІ його автомобіль, за кермом якого перебував ОСОБА_6, був зупинений співробітниками поліції для здійснення габаритно-вагового контролю. Проте, жодних документів у присутності водія не складалось, про жодні порушення не йшлось, на підпис документи не надавались, у зв'язку з чим не відповідають дійсності відомості про те, що водій відмовився від підпису, що зазначено в акті №21029. Крім того, в матеріалах, які були отримані з листом, не міститься належних доказів того, що було проведено саме точний, а не попередній габаритно-ваговий контроль. Адже, довідка результати здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення не видавалась водієві. До того ж, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більше як на 2%, подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Однак, автомобіль позивача було відпущено без жодних зауважень, що свідчить про те, що під час габаритно-вагового контролю не було виявлено порушень законодавства, які б надавали підстави для складання акту чи розрахунку. Окрім того, незрозуміло, яким чином було визначено відповідачем відстань, яку транспортний засіб проїхав з перевантаженням на вісь, тобто відстань, за яку необхідно внести плату. Наведені обставини свідчать про те, що при складанні розрахунку плати за проїзд №571 від 27.10.2016 р., складеного на підставі акту №21029, були допущені грубі порушення вимог законодавства, тому розрахунок є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про судове засідання повідомлений належним чином. Надав до суду заперечення, в обґрунтування яких зазначено наступне. Під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено перевищення позивачем нормативно-вагових параметрів, що, в свою чергу, і зумовило прийняття контролюючим органом оспорюваного розрахунку, а саме: при зважуванні транспортного засобу позивача було виявлено навантаження на здвоєну вісь 18,100т. при допустимих 16т. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача проводився у пункті габаритно-вагового контролю а/д М-14 «Одеса-Мілітополь-Новоазовськ» км.203+500. Ваги на цьому пункті пройшли метрологічну атестацію та періодичну перевірку, про що зазначено у Паспорті та підтверджено Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 29.04.2016 р. За результатами зважування було складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт №21029 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.10.2016 р., квитанція про зважування, що видається в автоматичному режимі №44635, на підставі яких здійснено оспорюваний Розрахунок №571. Відстань, покладена в розрахунок, була застосована відповідно до електронної карти «Електронна бізнес-карта. Україна автодорожня» згідно даних, наведений у ТТН від 27.10.2016 р. №Ц592596, яка була надана водієм перевіряючим після зупинки. Отже, нарахування позивачу плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування було здійснено перевіряючим у відповідності до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", тобто на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, підстави для задоволення позову відсутні.
Третя особа у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 27 жовтня 2016 року співробітниками Управлінням Уктрансбезпеки у Херсонській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF, модель XF95,480, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом DРАСО, модель MZS-218, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать ОСОБА_5, за результатами якого складено:
- квитанція №44635 від 27.10.2016 р.;
- довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю б/н від 27.10.2016 р.;
- акт АПВ №21029 від 27.10.2016 р. про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів.
27 жовтня 2016 року на підставі вказаного акта відповідачем був складений Розрахунок № 571 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування до акту від 27.10.2016 р. № 21029, відповідно до якого:
- пройдена відстань - 450 км, склад автопоїзду 5,14м, навантаження на здвоєну вісь 18,100т., плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, склала 364,50Євро (а.с.17).
Листом від 01 листопада 2016 року за вих.№1849 позивачу відправлено примірник акту від 27.10.2016 р. № 21029 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування № 571 від 27.10.2016 р. (а.с.12)
Не погодившись з розрахунком № 571 від 27.10.2016 р., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок від 27.06.2007 р. №879), Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) та Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила проїзду транспортних засобів).
Згідно з вимогами статті 1 Закону № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.
Відповідно до вимог пункту 22.1 Правил дорожнього руху маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Згідно із п.22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно з вимогами пунктів 3, 4 Правил проїзду транспортних засобів транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим №30 від 18.01.2001р., транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.
Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.
Відповідно до вимог пункту 30 Порядку від 27.06.2007 р. №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:
П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,
де П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Згідно із пунктом 31-1 Порядку від 27.06.2007 р. №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:
до 10 відсотків - у подвійному розмірі;
на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;
більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Відповідно до вимог пункту 16 Порядку від 27.06.2007 р. №879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового, контролю уповноважений видавати такі сертифікати (пп.17, 18 Порядку).
Згідно з вимогами пункту 21 Порядку від 27.06.2007 р. №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Відповідно до вимог пункту 27 Порядку від 27.06.2007 р. №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (абзац 1 пункт 28 Порядку).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
У даній справі спірним питанням є правомірність/неправомірність прийнятого відповідачем Розрахунку плати за проїзд великогабаритних та (або) великогабаритних транспортних засобів дорогами загального користування №571 від 27.10.2016 р. до акту від 27.10.2016 №21029 на суму 364,50Євро з підстав наявності/відсутності факту перевищення допустимої норми осьового навантаження транспортного засобу марки DAF, модель XF95,480, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом DРАСО, модель MZS-218, реєстраційний номер НОМЕР_2, під час зважування 27.10.2016 р.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.10.2016 року співробітниками відповідача було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, модель XF95,480, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом DРАСО, модель MZS-218, реєстраційний номер НОМЕР_2 (довідка, а.с.15).
Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача проводився у пункті габаритно-вагового контролю а/д М-14 «Одеса-Мілітополь-Новоазовськ» км.203+500.
Транспортний засіб позивача внаслідок габаритно-вагового контролю не затримувався, а після його проходження подальший рух транспортного засобу не заборонявся, що не заперечує відповідач у своїх письмових запереченнях.
Згідно з акту АПВ №21029 від 27.10.2016 р., фактична повна маса транспортного засобу позивача під час зважування становила 36,350т.
Згідно з квитанцією зважування №44635 від 27.10.2016 р. о 08:36, яка роздруковується в автоматичному режимі, за результатами зважування транспортного засобу фактична маса осьового навантаження склала:
- 1 вісь - 6,200т., 2 вісь - 11,400т., 3 вісь - 6,700 т., 4 вісь - 6,100т., 5 вісь - 5,950т. = разом 36,350т (а.с.51).
Згідно із п.22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Отже, доводи відповідача про те, що було виявлено перевантаження на одну з осей транспортного засобу марки DAF, модель XF95,480, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом DРАСО, модель MZS-218, реєстраційний номер НОМЕР_2, під час зважування 27.10.2016 р., безпідставні, фактична маса осьового навантаження відповідає нормативно допустимій.
До того ж, фактична повна маса транспортного засобу позивача під час зважування становила 36,350т., у той час як допустимою нормою є 40,00 т., що підтверджується актом, довідкою та квитанцією.
Доводи відповідача про порушення допустимого навантаження на здвоєну ось на 2100кг не враховуються судом, оскільки не доведені належними та допустимими доказами.
Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що не заперечується сторонами, зважування транспортного засобу відбувалося у русі.
Однак слід зазначити, що перевозились молочні продукти, які здебільшого є рухомою продукцією, і під час руху автомобіля їх маса не є сталою у різних точках автомобіля, що в свою чергу не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на одну з осей.
Порядком №879 від 27.06.2007, яким відповідач керувався при здійсненні зважування, не передбачено порядок здійснення зважування транспортного засобу, який перевозить рідину.
В наданих відповідачем довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.10.2016 року, акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.10.2016 року №21029, квитанції зваження №44635 від 27.10.2016 та розрахунку №571 від 27.10.2016. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відсутня будь-яка інформація щодо порядку здійснення зважування, а саме, якими вагами, у русі чи у статичному стані, у сукупності чи кожна вісь окремо, яким чином враховувався рідкий стан вантажу та ін.
З цих же підстав не приймається до уваги пояснення відповідача, що зважування відбувалось саме на стаціонарних автомобільних вагах поосного зважування САВПВ-20.
Таким чином, відповідачем не підтверджено належними доказами, що перевезення вантажу здійснювалось поза межами допустимих вагових норм.
При перевезенні вантажу в межах допустимих норм спеціальний дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, не видається, а також не справляється плата за проїзд великовагових транспортних засобів, оскільки такий транспортний засіб не вважається великоваговим у розумінні статті 1 Закону № 2344-ІІІ.
Відповідно до ч. 3.3. ст.3 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гривня як грошова одиниця України (гривня) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків.
Відповідно до Закону України Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Однак, оспорюваний розрахунок плати за проїзд визначений відповідачем не в національній валюті - гривні, а в євро, що суперечить Закону.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що розрахунок № 571 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 27.10.2016, не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесений відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством, та без урахування усіх фактичних обставин, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_5 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_5 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №571 від 27.10.2016 до акту від 27.10.2016 р. №21029 на суму 364,50Євро, платником за яким є ОСОБА_5.
Судові витрати в розмірі 551,21грн. стягнути на користь ОСОБА_5 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 10 липня 2017 року
Суддя Суддя Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 10.07.2017 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.В. Врона Н.В. Турлакова М.М.Бухтіярова