06 квітня 2016 р. Справа № 804/9174/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.04.2015 року №0004881720 за платежем ПДВ на загальну суму 107083,48грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за період з 01.03.2010р. по 30.09.2012р. дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства щодо ненадання до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість і не декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно не зареєструвався як платник податку на додану вартість, так як фактично за період з 01.03.2010р. по 28.02.2011р. загальний обсяг реалізації товарів без врахування податку на додану вартість склав 272329,93грн., тобто менше 300000грн. (без ПДВ), проте при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) за останні 12 календарних місяці податковим органом безпідставно враховано суми ПДВ у ціні придбаних та проданих товарів, що призвело до помилкових висновків про перевищення позивачем встановленої п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України граничної суми у лютому 2011 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні пред'явлений адміністративний позов не визнав, просив повністю відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено, що в лютому 2011 року загальна сума від здійснення операцій з постачання послуг сукупно перевищила 300000,00грн. та, відповідно, позивач був повинен надати до Орджонікідзевського відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) не пізніше 10 числа календарного місяця, що настав за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, тобто до 10.03.2011р. В порушення приписів п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не зареєструвався з 10.03.2011р. як платник ПДВ та не надав до Орджонікідзевського відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС податкові декларації з податку на додану вартість за період квітень 2011 року - квітень 2012 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4Я.) (ІПН НОМЕР_1) зареєстрований 01.12.2009р. як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради та перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Нікопольська ОДПІ) як платник податків, згідно з довідкою №2801 від 02.12.2009р.
На підставі наказу №1067 від 24.10.2012р. та направлень від 24.10.2012р. №430/172 та 432/172, виданих Нікопольською ОДПІ, державним податковим інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб цього контролюючого органу ОСОБА_5 та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Нікопольської ОДПІ ОСОБА_6, згідно з п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог податкового та іншого законодавства України за період з 01.03.2010р. по 30.09.2012р.
За результатами означеної перевірки складено акт №1935/172/НОМЕР_1 від 07.11.2012р., яким зафіксовано, що в порушення п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_4 не зареєструвався з 11.03.2011р. як платник ПДВ та не надав до Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС податкові декларації з податку на додану вартість за період з 11.03.2011р. по 30.09.2012р. і не задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Тобто, ФОП ОСОБА_4 в порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість від виконаних робіт на загальну суму ПДВ 88,36 тис. грн., (обсяг наданих послуг 441,8 тис. грн. (за період з 11.03.2011р. по 30.11.2012р.) х 20%), в т.ч. за квітень 2011р. 11747,2 грн., за травень 2011р. - 6860,42грн., за червень 2011р. - 7152,61грн., за липень 2011р. - 7314,73грн., за серпень 2011р. - 8005,08грн., за вересень 2011р. - 7389,15грн., за жовтень 2011р. - 7299,31грн., за листопад 2011р. - 6479,38грн., за грудень 2011р. - 9904,41грн., за січень 2012р. - 7594,85грн., за лютий 2012р. - 4439,61грн., за березень - 3465,04грн., за квітень 2012р. - 718,24грн.
Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що в ході перевірки встановлено, що у лютому 2011 року загальна сума від здійснення операцій з постачання послуг сукупно перевищила 300000,00грн. та, відповідно, позивач був повинен надати до Орджонікідзевського відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС заяву про реєстрацію як платника ПДВ не пізніше 10 числа календарного місяця, що настав за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, тобто до 10.03.2011р. В порушення приписів п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_4 не зареєструвався з 10.03.2011р. як платник ПДВ та не надав до Орджонікідзевського відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС податкові декларації з ПДВ за період квітень 2011 року - квітень 2012 року.
На підставі акта перевірки №1935/172/НОМЕР_1 від 07.11.2012р. Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012р. №00000811720, яким ФОП ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 106235,48грн., з яких за основним платежем 88370,03грн. та за штрафними санкціями 17865,45грн.(том 1 а.с.18).
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку (том 1 а.с.19-20).
Рішенням ДПС у Дніпропетровській області від 21.01.2013р. за №300/10/10-25 про результати розгляду скарги, зокрема, скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012р. №00000811720 в частині застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість у сумі 2,00 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін (том 1 а.с.21-22).
17.04.2015р. Нікопольською ОДПІ, з урахуванням рішення ДПС у Дніпропетровській області від 21.01.2013р. за №300/10/10-25, акта службової перевірки за результатами інвентаризації податкових повідомлень-рішень від 23.03.2015р. та наказу Нікопольської ОДПІ «Про результати службової перевірки за результатами інвентаризації податкових повідомлень-рішень» від 02.04.2015р. №486, винесено нове податкове повідомлення-рішення №0004881720, яким на підставі висновків акта перевірки №1935/172/НОМЕР_1 від 07.11.2012р. ФОП ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 107083,48грн., з яких за основним платежем - 88370,03грн. та за штрафними санкціями - 18713,45 грн. (том 1 а.с.25).
Не погоджуючись з прийнятим податковим органом рішенням, позивач оскаржував його в адміністративному порядку - подано скаргу від 29.04.2015р. на адресу Нікопольської ОДПІ.
Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.05.2015р. за №5243/10/04-36-10-07-09 дана скарга залишена без розгляду.
Також рішенням Державної фіскальної служби України від 12.06.2015р. за №5506/5/99-99-10-01-14 повторна скарга ФОП ОСОБА_4 від 28.05.2015р. залишена без розгляду.
Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення від 17.04.2015р. №0004881720, суд зважає на наступне.
Приписами п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Відповідно до п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Згідно з п.183.1 ст.183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
За змістом приписів п.183.2, п.183.3 ст.183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
При цьому будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Підпунктами а), б) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
При цьому приписами розділу V та XX Податкового кодексу України встановлено, що до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ.
Отже, при визначенні загального обсягу оподаткованих операцій звітного періоду для обов'язкової реєстрації платником ПДВ враховуються обсяги операцій, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ.
З наведених правових норм слідує, що суму 300000грн. від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, при перевищенні якої особа підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ необхідно обчислювати без врахування суми ПДВ у ціні придбаних та проданих товарів (робіт, послуг).
Інше тлумачення (розуміння) норми податкового законодавства порушило б встановлений підпунктом 4.1.8 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принцип нейтральності оподаткування, оскільки б створило різні умови обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість для платників податків, що перебувають на загальній системі оподаткування та тих, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну або ж відновлюються у статусі платника ПДВ.
Як зазначалося вище, відповідно до висновків акта перевірки контролюючий орган вважає, що у лютому 2011 року загальна сума від здійснення ФОП ОСОБА_4 операцій з постачання товарів (послуг) сукупно перевищила 300000грн., отже, останній, на думку відповідача, повинен був надати до контролюючого органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість не пізніше 10 числа календарного місця, що настав за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподаткування операцій, тобто до 10.03.2011р.
Разом з тим, судом встановлено, що за період з 01 березня 2010 року по 28 лютого 2011 року позивачем здійснено закупівлю товару (алкогольних та інших напоїв) у платників ПДВ з метою їх подальшої реалізації на загальну суму 266462,99грн. (в т.ч. ПДВ 44410,57грн.), а саме: березень 2010 року - 12543,69грн., в т.ч. ПДВ - 2090,61грн.; квітень 2010 року - 13384,95грн., в т.ч. ПДВ - 2230,85грн.; травень 2010 року - 10584,91грн., в т.ч. ПДВ - 1764,18грн.; червень 2010 року - 13764,36грн., в т.ч. ПДВ - 2294,08грн.; липень 2010 року - 20849,06грн., в т.ч. ПДВ - 3474,86грн.; серпень 2010 року - 18847,57грн., в т.ч. ПДВ -3141,24грн.; вересень 2010 року - 20344,86грн., в т.ч. ПДВ - 3390,83грн.; жовтень 2010 року - 23167,61грн., в т.ч. ПДВ - 3861,27грн.; листопад 2010 року - 27713,89грн., в т.ч. ПДВ - 4619,02грн.; грудень 2010 року - 48006,87грн., в т.ч. ПДВ -8001,13грн.; січень 2011 року - 35199,84грн., в т.ч. ПДВ - 5866,63грн.; лютий 2011 року - 22055,28грн., в т.ч. ПДВ - 3675,87грн.
Відповідно до звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (книжок) протягом березня 2010 року - лютого 2011 року ФОП ОСОБА_4 реалізовано товару на загальну суму 316740,50грн., а саме: березень 2010 року - 14187,40грн.; квітень 2010 року - 15564,00грн.; травень 2010 року - 16875,70грн.; червень 2010 року - 16665,00грн.; липень 2010 року - 23083,50грн.; серпень 2010 року - 22290,30грн.; вересень 2010 року - 23514,60грн.; жовтень 2010 року - 27832,45грн.; листопад 2010 року - 30176,95грн.; грудень 2010 року - 53312,25грн.; січень 2011 року - 45816,85грн.; лютий 2011 року - 27421,50грн.
Факт того, що протягом березня 2010 року - лютого 2011 року загальна сума від здійснення ФОП ОСОБА_4 операцій з постачання товарів (їх реалізації) сукупно склала 316740,50грн. відображена і в акті перевірки в переліку звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (книжок) ФОП ОСОБА_4
Саме з цієї суми виходив і контролюючий орган, при здійсненні своїх висновків .
Однак, відповідачем не враховано, що в ціну придбаних ФОП ОСОБА_4 товарів на загальну суму 266462,99грн. також входив ПДВ у розмірі 44410,57грн., який, відповідно, і увійшов в загальну суму цих реалізованих позивачем товарів у розмірі 316740,50грн.
Тобто, враховуючи суму ПДВ в ціні придбаних, а в подальшому реалізованих ФОП ОСОБА_4 товарів у розмірі 44410,57 грн., загальний обсяг постачання товарів без врахування ПДВ станом на 01.03.2010р. за останні 12 календарних місяців сукупно складає 272329,93 грн. (316740,50грн. - 44410,57грн.).
Проте, у розрахунку загальної суми від здійснення позивачем операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців податковим органом не було відраховано від з цієї суми податок на додану вартість, як того вимагає податкове законодавство України.
Таким чином, податковий орган дійшов помилкового висновку про перевищення позивачем встановленої ст.181 Податкового кодексу України граничної суми (300000 грн.) у лютому 2011 року.
Оскільки позивачем в перевіряємий період не було перевищено граничної суми у розмірі 300000 грн., то ФОП ОСОБА_4 відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинен був подавати до контролюючого органу заяву про реєстрацію платником ПДВ та податкову декларацію з ПДВ.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправними та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 214,17 грн., що підтверджується квитанцією №NI3Y651289 від 17.07.2015р., наявною в матеріалах справи (том 1 а.с.3), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 214,17грн.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.04.2015р. №0004881720.
Стягнути з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39634478) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п.2128408997) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 214,17грн. (двісті чотирнадцять гривень сімнадцять копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_7