20 червня 2017 р. Справа № 804/3145/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ількова В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в розмірі 13164,05 гривень, -
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить стягнути суму податкового боргу в розмірі 13164,05 грн. з платника податку-фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що згідно до облікових карток платника податків, відповідач на день звернення до суду має податкову заборгованість перед бюджетом на загальну суму 13164,05 грн., який складається з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі - 7148,36 грн.; з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування - 4194,45 грн.; з військового збору - 671,24 грн.; з адміністративних штрафів на інших санкцій - 640,00 грн.; з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - 510,00 гривень. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог КАС України. 20.06.2017 року надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог КАС України. Жодних заяв, клопотань та заперечень проти позову до суду від відповідача не надходило.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином відповідно до вимог КАС України. Надано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, із зазначенням про підтримання позовних вимог в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає за можливе здійснити розгляд справи на підставі положень ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1О.) (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) зареєстрований 10.08.2004 року №2 210 000 0000 000011 та перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Основним видом економічної діяльності відповідача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 12-13).
Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п.п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПК України суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Судом встановлено, що податковий борг ФОП ОСОБА_1 в сумі 13164,05 грн. виник внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань та нарахування контролюючим органом:
1. акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі - 7148,36 грн. виник на підставі:
- декларації № НОМЕР_2 від 19.01.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 413,00 грн. (частково сплачено в розмірі 35,84 грн.) термін сплати 30.12.2015 року;
- декларації № НОМЕР_3 від 19.02.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 410,00 грн. термін сплати 30.01.2016 року;
- декларації № НОМЕР_4 від 15.03.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 397,00 грн. термін сплати 01.03.2016 року;
- декларації № НОМЕР_5 від 19.04.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 474,00 грн. термін сплати 30.03.2016 року;
- декларації № НОМЕР_6 від 04.05.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 420,00 грн. термін сплати 30.04.2016 року;
- декларації № НОМЕР_7 від 07.06.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 434,00 грн. термін сплати 30.05.2016 року;
- декларації №9115072012 від 08.07.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 493,00 грн. термін сплати 30.06.2016 року;
- декларації № НОМЕР_8 від 02.08.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 314,00 грн. термін сплати 30.07.2016 року;
- декларації № НОМЕР_9 від 08.09.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 517,00 грн. термін сплати 30.08.2016 року;
- декларації № НОМЕР_10 від 05.10.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 513,00 грн. термін сплати 30.09.2016 року;
- декларації № НОМЕР_11 від 13.11.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 477,00 грн. термін сплати 30.10.2016 року;
- декларації № НОМЕР_12 від 09.12.2016 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 518,00 грн. термін сплати 30.11.2016 року;
- декларації № НОМЕР_13 від 10.01.2017 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 541,00 грн. термін сплати 30.12.2016 року;
- декларації № НОМЕР_14 від 18.02.2017 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 510,00 грн. термін сплати 30.01.2017 року;
- декларації № НОМЕР_15 від 14.03.2017 року, у якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 469,00 гривень термін сплати 02.03.2017 року;
- податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 №0000724000 на суму 228,02 грн., яке отримано відповідачем особисто під підпис 05.12.2016 року;
- податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 №0000734000 на суму 56,18 грн., яке отримано відповідачем особисто під підпис 05.12.2016 року;
2. з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі - 4194,45 грн. та з військового збору - 671,24 грн. виник на підставі:
- податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік № НОМЕР_16 від 25.01.2016, в якій платником визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних у розмірі 170,60 грн., з військового збору - 332,63 гривень;
- податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік № НОМЕР_17 від18.01.2017 року, в якій платником визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних у розмірі 4063,28 грн., з військового збору - 338,61 грн.
ФОП ОСОБА_1 частково не сплачено податкові зобов'язання за декларацією за 2015 рік на загальну суму 463,80 грн. (в т.ч. податок на доходи - 131,17 грн.., військовий збір - 332.63 грн..) та повністю не сплачено за 2016 рік на суму 4401,89 грн. (в т.ч. податок на доходи - 4063,28 грн., військовий збір - 338,61 грн.).
Таким чином, загальний податковий борг відповідача складає 13164,05 гривень. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом, яка міститься у матеріалах справи (а.с. 90).
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п.14.1.156 ст.14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Стаття 36 Податкового кодексу України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Проте, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе сам платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів платника податків провадиться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, Західно-Донбаською ОДПІ сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 30.05.2014 року №2995-25 на суму податкового боргу 8500,00 грн., яку вручено ОСОБА_1 особисто під підпис 10.06.2014 року.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Доказів сплати заборгованості відповідачем до суду надано не було.
З урахуванням наведеного, податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, з військового збору, з адміністративних штрафів на інших санкцій, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати є узгодженим, і набули статусу податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Пунктом 95.3 цієї статті визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів не надано суду, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю та стягнення суми податкового боргу у розмірі 13164,05 гривень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в розмірі 13164,05 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути суму податкового боргу в розмірі 13164,05 гривень з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.
Суддя В.В Ільков