Ухвала іменем україни 10 липня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційні скарги ОСОБА_4 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року,
встановила:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 травня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.427 КПК України та надано п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали на усунення недоліків.
У межах строку, наданого на усунення недоліків, ОСОБА_4 надіслав повторно 2 касаційні скарги.
Разом з тим, зазначені в ухвалі суду від 19 травня 2017 року недоліки заявником не усунуті.
Так, відповідно до вимог ч.2 ст.427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.
Як вбачається з касаційних скарг, вказаних вище вимог закону повторно не виконано, оскільки, посилаючись на незаконність судових рішень, та вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, ОСОБА_4 не наводить конкретного обґрунтування щодо того, у чому полягає незаконність саме ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року з огляду на вимоги ст.ст. 412, 413 КПК України, та яким чином допущені на його думку порушення перешкодили судам ухвалити законні і обґрунтовані судові рішення.
Крім того, вимоги до суду касаційної інстанції повторно не узгоджуються з положеннями ст.436 КПК України, оскільки ОСОБА_4 в одній касаційній скарзі порушує питання про зміну ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року та постановлення нового вироку, що не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції, а в іншій касаційній скарзі зазначає про необхідність одночасного скасування ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року та вироку Артемівського міського суду м. Луганська від 19 квітня 2002 року, що також не ґрунтується на вимогах КПК України.
Згідно з вимогами п.1 ч.3 ст.429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскільки недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, заявник не усунув в установлений строк, касаційна скарга підлягає поверненню.
Враховуючи викладене та керуючись ч.3 ст.429 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
__________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3
