Ухвала
05 липня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Штелик С.П., Журавель В.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4, заінтересована особа - відкрите акціонерне товариство «Просянський гірничо-збагачувальний комбінат», про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Просянський гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2016 року,
У грудні 2002 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаною заявоюпро встановлення факту, що має юридичне значення, в обґрунтування якої зазначив, що 18 листопада 2002 року на загальних позачергових зборах акціонерів відкритого акціонерного товариства «Просянський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ВАТ «Просянський ГЗК») його було обрано головою правління вказаної юридичної особи. Крім того, 18 листопада 2002 року відбулося засідання Спостережної Ради ВАТ «Просянський ГЗК», рішенням якої затверджено умови контракту з ним як з головою правління цьоготовариства. На підставі п. 8.3.5 Статуту ВАТ «Просянський ГЗК» 18 листопада 2002 року з ним було підписано трудовий контракт про призначення на посаду голови правління. Відповіднірішення щодо його призначення на посаду голови правління ВАТ «Просянський ГЗК» також були прийняті на позачергових зборах акціонерів товариства 22 листопада 2002 року та 27 листопада 2002 року. 28 листопада 2002 року від компанії ТОВ «Інтерсплав» до ВАТ «Просянський ГЗК» надійшла пропозиція щодопридбання у ТОВ «Інтерсплав продукції на суму 350тис грн. Разом з тим, у ТОВ «Інтерсплав» виникло питання щодо підтвердження легітимності його повноважень, оскільки акціонерам ВАТ «Просянський ГЗК» було повідомлено в «Інвестиційній газеті» № 43 (370) від 29 жовтня 2002 року, що 18 листопада 2002 року загальні збори проводитися не будуть. Крім того, вказані підозри у ТОВ «Інтерсплав» виникли з підстав відсутності значної кількості акціонерів на загальних позачергових зборах 18 листопада 2002 року.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_4просив суд встановити факт проведення позачергових зборів акціонерів ВАТ «Просянський ГЗК» 18, 22, 27 листопада 2002 року і прийняття на них відповідних рішень, встановити факт законності його призначення на посаду голови правління ВАТ «Просянський ГЗК» та встановити факт виникнення з даним товариством трудових відносин.
РішеннямІндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2002 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Встановлено факт законності проведення позачергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Просянський гірничо-збагачувальний комбінат» 18 листопада 2002 року, 22 листопада 2002 року, 27 листопада 2002 року і прийнятих на них рішень. Встановлено факт законності призначення на посаду голови правління відкритого акціонерного товариства «Просянський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_4 і виникнення з цим товариством трудових відносин.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2002 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2016 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_6 Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року скасовано. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2002 року скасовано, заяву ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ВАТ «Просянський ГЗК», посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та вирішити питання по суті.
Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
На підставі положень п. 4 ч. 1 ст. 254 ЦПК Української РСР суд розглядав в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом ч. 3 ст. 255 ЦПК Української РСР, якщо при розгляді справи порядком окремого провадження виникне спір про право, підвідомчий судам, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
Аналогічні положення закріплено у ч. 6 ст. 235 ЦПК України.
Розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2002 року, строк на оскарження якого заявнику поновлено у порядку виконання вимог ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2016 року, апеляційний суд встановив наявність між заявником, заінтересованою особою та ОСОБА_6 спору про право, оскільки встановлення факту призначення ОСОБА_4 на посаду голови правління ВАТ «Просянський ГЗК» має наслідком звільнення ОСОБА_6 - власника 62,57 % статутного капіталу товариства - із посади голови спостережної ради.
За таких обставин апеляційний суд залишив заяву ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду у відповідності із вимогами ч. 3 ст. 255 ЦПК Української РСР (ч. 6 ст. 235 ЦПК України).
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Згідно ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Просянський гірничо-збагачувальний комбінат» відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: С.П. Штелик
В.І. Журавель
С.Ф. Хопта
