5 липня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Червинської М.Є.,
суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,
Писаної Т.О., Попович О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства «Агат Поділля» про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку за касаційною скаргою фермерського господарства «Агат Поділля» на рішення апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2016 року,
У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 12 серпня 2011 року між нею та фермерським господарством «Агат Поділля» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років з кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 3,39 га, розташованої на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області. Згідно п. 8.1 вказаного договору, по завершенню перших 5 років оренди земельної ділянки, орендодавець набуває права одностороннього розірвання договору, попередньо попередивши орендаря про свій намір за 2 місяці до 1 серпня. Згідно із вказаним пунктом договору, вона звернулась до відповідача із заявою від 19 травня 2016 року про його дострокове розірвання в односторонньому порядку. Однак відповідач своїм листом від 4 липня 2016 року повідомив, що це своє право орендодавець може реалізувати лише з 31 травня 2018 року так, як державна реєстрація договору оренди проведена 31 травня 2013 року. Згідно п. 20 оренди встановлено, що передача земельних ділянок орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом прийому-передачі. Однак вищевказана земельна ділянка була передана за актом прийому-передачі ще 12 серпня 2011 року, про що свідчить відповідний акт від 18 серпня 2011 року. Тобто, фактично з 12 серпня 2011 року відповідач користується належною їй земельною ділянкою. Позивач вважає, що сторони відступили від умов договору, оскільки об'єкт оренди був переданий орендарю в момент укладення договору, а не після державної реєстрації такого договору, як передбачено п. 20 договору оренди. Тому, з урахуванням вищевикладеного, просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 12 серпня 2011 року, укладений між нею та фермерським господарством «Агат Поділля» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_2, площею 3,39 га розташованої на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області; зобов'язати відповідача повернути їй спірну земельну ділянку, з огляду на п. 8.1 договору.
Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 12 серпня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Агат Поділля» про оренду земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1, площею 3,39 га, розташованої на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області в односторонньому порядку; зобов'язано фермерське господарство «Агат Поділля» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим № НОМЕР_1, площею 3,39 га, розташованої на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.
У касаційній скарзі фермерське господарство «Агат Поділля» просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив із відсутності підстав для розірвання вищевказаного договору оренди, оскільки договір оренди може бути достроково припинений після закінчення п'ятирічного строку, який розпочинається з моменту його реєстрації, а не з моменту укладення.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, виходив із того, що договір оренди достроково може бути припинений після закінчення п'ятирічного строку, який розпочинається з моменту його укладення, а не з моменту його реєстрації, оскільки державна реєстрація вказує на чинність договору (набрання юридичної сили) і не може змінювати момент їх укладення.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна з огляду на наступне.
Судом установлено, що 12 серпня 2003 року Томашпільською районною державною адміністрацією на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 1 липня 2003 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, згідно якого вона є власником земельної ділянки площею 3,39 га, що розташована на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,3904 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Рожнятівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1.
Відповідно до договору оренди землі від 12 серпня 2011 року між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Агат Поділля» укладено договір, відповідно до якого орендодавець ОСОБА_3 надає у користування належну їй на праві власності земельну ділянку, а орендар - фермерське господарство «Агат Поділля» приймає в строкове платне користування зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,39 га, яка знаходиться на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району.
Згідно п. 8 даного договору, договір укладено на десять років. Після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовження його дії.
Згідно п. 8.1 договору по завершенню перших п'яти років оренди земельної ділянки орендодавць набуває права одностороннього розірвання даного договору, попередньо попередивши орендаря про свій намір за 2 місяці до 1 серпня.
Як убачається із акта прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 12 серпня 2011 року, орендодавець ОСОБА_3 передала, а орендар фермерське господарство «Агат Поділля» прийняло земельну ділянку площею 3,39 га в оренду, згідно договору, строком на 10 років.
Згідно копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, спірний договір оренди зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 травня 2013 року.
19 травня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до фермерського господарства «Агат Поділля» із заявою, в якій просила відрахувати її від спілки пайовиків та виділити належну їй земельну ділянку площею 3,39 га, яка розташована на території Рожнятівської сільської ради.
Згідно відповіді фермерського господарства «Агат Поділля» вбачається, що враховуючи п. 8.1 договору оренди достроково розірвати договір можливо не раніше 31 травня 2018 року, оскільки земельна ділянка добровільно була передана в оренду фермерського господарства «Агат Поділля» строком на 10 років на підставі договору оренди від 12 серпня 2011 року, державна реєстрація даного речового права на оренду земельної ділянки була проведена 31 травня 2013 року.
Аналогічна відповідь надана позивачу і відділом Держгеокадастру у Томашпільському районі.
Сторони зазначений пункт 8.1 договору оренди не оспорюють.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.
Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Підпунктом 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передбачено, що державній реєстрації підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Учасники правочину, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.
Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, яка розглянута ним у порядку глави 3 розділу V ЦПК України.
Так, згідно п. 45 спірного договору, він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Місцевий суд, установивши, що після підписання вказаного договору фермерське господарство «Агат Поділля» вчинило дії щодо реєстрації вказаного договору оренди 31 травня 2013 року, дійшов обґрунтованого висновку, що укладений між сторонами договір оренди набув чинності з моменту його державної реєстрації, а не з моменту його підписання, скористатись своїм правом на дострокове розірвання спірного договору (п. 8.1) позивач зможе після завершення п'яти років оренди земельної ділянки після вчинення відповідної реєстрації, тобто у 2018 році.
Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, вірно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.
Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 339 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу фермерського господарства «Агат Поділля» задовольнити.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2016 року скасувати, та залишити в силі рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ.Є.Червинська
Судді:І.М.Завгородня
В.М.Коротун
Т.О.Писана
О.В.Попович