21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
11 листопада 2009 р. Справа 2/202-09
за позовом: Заступника прокурора м.Вінниці (21050, м.Вінниця, пров.Цегельний, 6) в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області, 21034, м. Вінниці, пров. Залізничний, 6
до: Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит", 22067, Вінницька область, Хмільницький район, с.Томашпіль
про стягнення 648 944,04 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники
позивача : Щур В.Г. - за довіреністю
відповідача : не з"явився
прокуратури: Тимчишен В.М. - за посвідченням
Заявлено позов про стягнення з Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області 648 944,04 грн. заборгованості, в тому рахунку 463 360,00 грн. - основного боргу, 12 369,88 грн. - пені, 637, 56 грн. - індексу інфляції, 171 396,00 грн. - неустойки, 1 180, 60 грн. - 3% річних, за надані послуги охорони згідно договору охорони земельних ділянок з посівами рослин, що містять наркотичі засоби, № 8869 від 17.03.2009 року.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.09.2009 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 2/202-09 та призначено до розгляду на 11.11.2009 року.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали та просили суд задовільнити його в повному обсязі. Разом з тим, позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої сума заборгованості зменшилась, оскільки відповідачем частково було проведено розрахунки. Тому заборгованість відповідача станом на день розгляду справи в суді складає 265 737,22 грн., в тому рахунку 247 591,00 грн. - основного боргу, 13878,27 грн. - пені, 2 288,29 грн. - індексу інфляції, 1 979,66 грн. - 3% річних.
Відповідач в судове засідання 11.11.2009 року не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 17.09.2009 року документів не надав. При цьому ухвалу про порушення провадження у справі від 17 вересня 2009 року було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві та 21.09.2009 року вручено йому під розписку, що підтверджується поштовим повідомленням № 406648 від 22.09.2009 року.
Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
17.03.2009 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області (охорона) та Агропромисловим науково-виробничим підприємством "Візит" (замовник) укладено договір охорони земельних ділянок з посівами рослин, що містять наркотичі засоби № 8869, за умовами якого замовник передає, а охорона приймає під цілодобову охорону індивідуально визначену земельну ділянку з посівами рослин, що містять наркотичі засоби, місця зберігання та їх переробки, площа та кількість яких визначені в дислокації об"єкта.
Згідно п.8 розділу 4 договору на відповідача покладено обов"язок своєчасно вносити плату за надані послуги охорони.
У відповідності до п. 3 розділу 2 договору розрахунки за цим договором здійснюються замовником шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок охорони на умовах передоплати відповідної суми надання послуг охорони за місяць згідно розрахунку, який є невід"ємною частиною договору перед виставленням охорони за 15 діб. В подальшому оплата за надані охоронні послуги здійснюється щомісячно до 5 числа перед наступним місяцем у порядку передоплати замовником відповідної суми, вказаної у розрахунку вартості наданих послуг.
Згідно розрахунку наданого позивачем за період з липня 2009 року по серпень 2009 року були надані охоронні послуги на загальну суму 463 360 грн. згідно Актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг за липень та серпень 2009 року.
Однак відповідач вчасно не провів розрахунок з позивачем за надані послуги охорони, чим порушив умови укладеного договору.
Згідно заяви б/н від 11.11.2009 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та надав суду новий розрахунок суми боргу, з якого вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача станом на день розгляду справи в суді складає 265 737,22 грн., в тому рахунку 247 591,00 грн. - основного боргу, 13878,27 грн. - пені, 2 288,29 грн. - індексу інфляції, 1979,66 грн. - 3% річних.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу та штрафних санкцій за надані послуги охорони згідно договору охорони земельних ділянок з посівами рослин, що містять наркотичі засоби № 8869 від 17.03.2009 року.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню послуг охорони земельних ділянок з посівами рослин, що містять наркотичі засоби належним чином.
Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо розрахунку з позивачем за надані послуги охорони у встановлені договором строки.
В зв'язку з наведеним за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 265 737,22 грн.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 1. розділу 7 договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону об"єкта нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день порушення грошового зобов"язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Виходячи з матеріалів справи, заявлені до стягнення позивачем 2 288,29 грн. - індексу інфляції підлягають задоволенню, а 13878,27 грн. - пені та 1 979,66 грн. - 3% річних підлягають перерахунку, оскільки нараховані в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Так, задоволенню підлягають 13449,89 грн. - пені, які нараховані за період з 06.07.09 року по 10.11.09 року (розрахунок: (1680,00 грн. * 11%*2/365 * 31 день (з 06.07.09 р. по 05.08.09 р.)) + (240162,00 грн. * 11%*2/365 * 6 днів ( з 06.08.09 р. по 11.08.09 р.)) + (240162,00 грн. * 10,25%*2/365 * 25 днів (з 12.08.09 р. по 05.09.09 р.)) + (247591,00 грн. * 10,25%*2/365 * 66 днів ( з 06.09.09 р. по 10.11.09 р.)) = 13 449,89 грн.) та 1959,30 грн. - 3% річних, які нараховані за період з 06.07.09 року по 10.11.09 року (розрахунок: (1680,00 грн. * 3%/365 * 31 день (з 06.07.09 р. по 05.08.09 р.)) + (240162,00 грн. * 3%/365 * 31 день (з 06.08.09 р. по 05.09.09 р.)) + (247591,00 грн. * 3%/365 * 66 днів ( з 06.09.09 р. по 10.11.09р.)) = 1959,30грн.).
В задоволенні стягнення 428,38 грн. - пені та 20,36 грн. - 3% річних слід відмовити.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ч. 2, 3 ст.49 ГПК України.
При покладенні судових витрат на відповідача суд також врахував рекомендації, які містяться в п.6.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в яких зазначено зокрема, що приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарський суд повинен виходити з того, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.
Із приписів ст.4 Декрету КМ від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" не вбачається, що в даному випадку у відповідача є пільга по сплаті державного мита.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов зодовольнити частково.
2. Стягнути з Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит", 22067, Вінницька область, Хмільницький район, с. Томашпіль (ідентифікаційний код - 02129063, р/р № 26001103857200 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО - 351005) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області, 21034, м. Вінниці, пров. Залізничний, 6 (ідентифікаційний код - 08596825, р/р № 2600205690837 в АКБ "Правекс-Банк" м. Київ, МФО - 321983) 247 591,00 грн. - основного боргу, 13 449,89 грн. - пені, 2 288,29 грн. - індексу інфляції, 1 959,30 грн. - 3% річних.
3. В стягненні 428,38 грн. - пені та 20,36 грн. - 3% річних відмовити.
4. Стягнути з Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит", 22067, Вінницька область, Хмільницький район, с. Томашпіль (ідентифікаційний код - 02129063, р/р № 26001103857200 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО - 351005) в дохід Державного бюджету України 2652,88 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 листопада 2009 р.
віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2, 3 - Заступнику прокурору м.Вінниці (21050, м.Вінниця, пров.Цегельний, 6) в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області, 21034, м.Вінниця, пров.Залізничний, 6;
4 - Агропромисловому науково-виробничому підприємству "Візит" (22067, Вінницька область, Хмільницький район, с.Томашпіль).