Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
11.11.2009Справа №2-27/3878.1-2009
За позовом - Дочірньої компанії “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (м.Київ, вул.Шолуденка,1)
До відповідача - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз”(м.Сімферополь, вул.Училищна, 42а)
Про стягнення 5109240,00 грн.
За зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз”
до Дочірньої компанії “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”,
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1) Фонд державного майна України, м. Київ. вул.. Кутузова, 18/9
2) Міністерство палива і енергетики України, м Київ, вул.. Хрещатик, 30.
Про визнання недійсною додаткової угоди.
Суддя Воронцова Н.В.
За основним позовом:
Від позивача - Вознюк Є. В., дов. у справі.
Від відповідача - Ібрагімов А.Ш. - ю/к, дов. № 2638 від 15.07.08р.,Шоломович О.М. - представник, дов. № 2285 від 03.08.09р.
Від третьої особи № 1- не з'явився.
Від третьої особи № 2 - не з'явилась.
Сутність спору:
Позивач - Дочірня компанія “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”- звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” про стягнення 5109240 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.
Позовні вимоги були мотивовані тим, що відповідач, у порушення умов договору № 04/01-847 від 28.12.2001 р. не здійснив відрахування на відновлення та розвиток майна, переданого за договором ВАТ “Кримгаз”у повному розмірі, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з нього на підставі п.6.4 договору штраф у розмірі двократної суми недовиконання плану відновлення та розвитку майна.
22 вересня 2008 року до Господарського суду АР Крим надійшов зустрічний позов ВАТ “Кримгаз” до ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” про визнання договору №04/01-847 від 28.12.2001 р. нікчемним. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що зазначений договір фактично має ознаки договору найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх частини), однак у порушення вимог статті 794 ЦК України сторонами не було дотримано нотаріальної форми цього договору. Крім того, ВАТ “Кримгаз” посилалось на те, що договір 04/01-847 від 28.12.2001 р. є правочином, якій укладений без наміру створити юридичні наслідки, сторонами фактично не узгоджено предмет договору, передача майна за актом прийому - передачі не відбувалась.
Рішенням ГС АР Крим від 27.01.2009 р. по справі №2-22/7956-2008 у задоволенні первісного і зустрічного позовів було відмовлено у повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.04.09 р. у задоволенні апеляційної скарги позивача за первісним позовом було відмовлено, а рішення ГС АР Крим від 27.01.2009 р. по справі №2-22/7956-2008 було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2009 р. касаційну скаргу позивача за первісним позовом було задоволено частково, рішення ГС АР Крим від 27.01.2009 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.04.09 р. по справі №2-22/7956-2008 в частині відмови у задоволенні первісного позову було скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду АР Крим, яка доручена судді ГС АРК Воронцової Н. В. з привласненням їй номеру №2-27/3878.1 - 2009 р.
Ухвалою від 03.08.2009 р. справу було прийнято до розгляду суддею ГС АР Крим Воронцовою Н. В.
Відповідач (за основним позовом) надав зустрічний позов та просить суд визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 27.12.06р. до Договору «Про користування державним майном, яке не підлягає приватизації» № 04-01/827 від 28.12.2001р. з дати її укладання.
Вимоги обґрунтовує тим, що вказана додаткова угода, яка невід'ємною частиною договору № 04-01/827 від 28.12.2001р., який втратив чинність 01.01.2004 р., була укладена 27.12.2006 р.., тобто через три роки після закінчення строку дії договору.
Також надав клопотання, у якому просить витребувати у Фонду Державного майна України пояснення відносно того, що Угода між ним та НАК «Нафтобаз України» була визнана судом недійсною.
Клопотання про витребування пояснень від Фонду Державного майна України суд вирішив за необхідне задовольнити.
Суд дійшов висновку прийняти вказану зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду з первісним позовом.
Також суд ухвалою від 27.08.2009 р. залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Фонд державного майна України (м. Київ. вул.. Кутузова, 18/9), як власника майна, що передається у користування згідно договору, та Міністерство палива і енергетики України (м Київ, вул.. Хрещатик, 30), яке інвентаризувало майно, що передається згідно договору.
Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву від 01.09.2009 р. повідомив про те, що положення договору № 04-01/827 від 28.12.2001р. щодо порядку продовження його дії, жодним чином не суперечать нормам чинного законодавства України. Також повідомив про те, що між сторонами по справі було досягнено згоди щодо усіх істотних умов договору, а державне майно, яке передавалося в безоплатне користування ВАТ «Кримгаз» було дійсно передане, що підтверджується актом прийому - передачі, який на явний в матеріалах справи.
Від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про припинення провадження по справі в частині зустрічного позову про визнати недійсною Додаткової угоди № 2 від 27.12.06р. до Договору «Про користування державним майном, яке не підлягає приватизації» № 04-01/827 від 28.12.2001р. з дати її укладання, оскільки рішенням ГС АР Крим від 27.01.2009 р. і постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.04.09 р. по справі №2-22/7956-2008 вже було вирішено питання щодо визнання нікчемним договору №04/01-847 від 28.12.2001 р. та всіх додатків до нього., а постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2009 р. вказані судові рішення в даній частині були залишені без змін.
Суд залишає вказане клопотання без задоволення, оскільки предмети зустрічних позовів по справі №2-22/7956-2008 і даній справі є різними.
Ухвалою від 22.09.2009 р. строк розгляду справи було продовжено за згодою сторін.
Сторони по справі позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Третя особа №1 явку представника в судове засідання не забезпечила, у поясненнях по справі від 11.11.2009 р. повідомила про те, що спільний наказ Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 04.08.1998 р. №1535/104 «Про використання державного майна, яке не увійшло до статутних фондів» був скасований спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 27.05.1999 р. №971/72. в зв'язку з протестом Генеральної прокуратури України. Також вказав, що спільний наказ від 04.08.1998 р. №1535/104 втратив чинність на 28.12.2001 р. - дату укладання між сторонами по справі договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, за №04/01-847. Також повідомив про те, що ВАТ «Кримгаз» здійснює свою господарську діяльність, користуючись державним майном, яке не підлягає приватизації, що перебуває на балансі товариства, але не увійшло до його статутного капіталу, з 01.01.2002 р. ( дати набрання договором ;04/01-847 чинності ) і по сьогодні. Також третя особа №1 звернула увагу на те, що ВАТ «Кримгаз» не надав доказів щодо повернення державного майна, яке не підлягає приватизації.
На підставі вказаного, третя особа №1 просить суд задовольнити вимоги за первісним позовом і відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.
Третя особа №2 явку представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином.
Слухання справи відкладалось в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -
Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст.. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст.. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
28 грудня 2001 року між ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (позивач за первісним позовом) та ВАТ “Кримгаз” (відповідач за первісним позовом) був укладений договір про користування державним майном, яке не підлягає приватизації №04/01-847.
Згідно з п.1.1. договору ДК “Газ України”НАК “Нафтогаз України” надає, а ВАТ “Кримгаз” приймає у тимчасове користування на умовах, визначених договором державне майно, яке не підлягає приватизації і використовується для забезпечення постачання та розподілу природного газу і майно, яке набуло статусу державного під час дії даного договору, а саме: розподільні газопроводи, споруди на них і транспортні засоби спеціального призначення, яке передане Національній акціонерній компанії Нафтогаз України” у користування згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.1998 року №747 “Про утворення Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”та зазначене у Додатку 1, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що відрахування на розвиток майна здійснюються у розмірі, що складає 50% чистого прибутку, отриманого від використання майна ВАТ “Кримгаз” протягом року, і який залишається після сплати податків та обов'язкових зборів, але не менше 4% його залишкової вартості, акумулюються на окремому рахунку, який створюється ВАТ “Кримгаз”.
Судом встановлено, що сторонами було укладено додаткову угоду №2 від 27.12.2006 р. до договору №04/01-847, відповідно до якої сторони дійшли висновку викласти п. 5.2 у наступної редакції: «відрахування на відновлення та розвиток майна здійснюються ВАТ «Кримгаз» протягом року в розмірі 50% від чистого прибутку, отриманого від використання Майна, але не менше 4% від залишкової вартості Майна станом на 30 вересня року, що передує звітному.
Згідно з пунктом 5.3 договору №04/01-847 позивач надає право відповідачу використовувати відрахування на відновлення та розвиток Майна в розмірах та на цілі, визначені річними планами відновлення та розвитку майна, за формою, що додається (додаток З до договору), погодженими позивачем. Відрахування, зазначені у п.5.2., спрямовуються виключно на відновлення та розвиток Майна.
Пунктом 4.4.1. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний забезпечити збереження Майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Крім того, відповідно до п.4.4.11 договору відповідач зобов'язаний проводити профілактичні роботи з метою попередження та оперативної ліквідації можливих аварійних ситуацій, що можуть виникнути під час експлуатації Майна.
Згідно з п. 6.4 договору у разі невиконання (неповного виконання) плану відновлення та розвитку майна, відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі двократної суми недовиконання плану відновлення та розвитку майна з урахуванням раніше сплачених відповідно до цього пункту штрафів та враховуючи індекс інфляції.
ДК “Газ України”НАК “Нафтогаз України” наполягає на тому, що відповідно до Плану відновлення та розвитку майна, яке не підлягає приватизації , ВАТ “Кримгаз” було зобов'язане здійснити відрахування на відновлення та розвиток майна у сумі 5 370 020,00 грн. Однак, згідно Звіту виконання умов Договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, за 2007 рік ВАТ “Кримгаз” здійснило відрахування на виконання Плану, лише у розмірі 2 815 400,00 грн. Решту витрат було здійснено позапланово, які не були передбачені Планом, а тому не зараховані як його виконання.
Таким чином, внаслідок невиконання умов Договору в частині здійснення витрат на відновлення та розвиток майна сума, яка не була використана за призначенням становить 2 554 620,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача штраф за невиконання умов договору щодо здійснення витрат на відновлення та розвиток майна, який передбачений п. 6.4 договору та становить 5 109 240 грн. ( 2554620 грн. х 2).
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку що позовні вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Вищий господарський суд України у постанові від 09.07.2009 р., скасовуючи судові рішення попередніх судових інстанцій по справі №2-22/7956-2008, вказав на той факт, що для правильного вирішення спору необхідно встановити розмір чистого прибутку відповідача за первісним позовом спірний період.
Відповідно до ст. 111 -12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Відповідно до ст.. 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Порядок використання прибутку державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких більше 50% акцій належить державі, здійснюється відповідно до ст.. 75 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 8 ст. 75 Господарського кодексу України державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю, а саме: амортизаційний фонд, фонд розвитку виробництва та інші.
Порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.
Як вже вказувалося вище, відрахування на відновлення та розвиток майна здійснюються ВАТ «Кримгаз» протягом року в розмірі 50% від чистого прибутку, отриманого від використання Майна, тобто залежно від наявності чистого прибутку, отриманого від використання державного майна, яке не підлягає приватизації.
А оскільки ці відрахування здійснюються від отриманого прибутку, виконання плану відрахувань та відповідальність за його виконання також залежить від наявності у балансоутримвача прибутку від здійснення відрахувань.
Таким чином, відповідно до положень ст.. 33 ГПК України, позивачем за первісним позовом повинно бути доведено невиконання плану відрахувань на розвиток майна при наявності у відповідача за первісним позовом чистого прибутку.
Однак позивачем з первісним позовом факт наявності у відповідача за первісним позовом прибутку не доведено.
Більш того, відповідно до балансу відповідача за первісним позовом за 2007 р. ( форма №1 ), а також звіту про фінансові результати за 2007 р. ( форма №2 ) чистий прибуток за 2007 р. у ВАТ «Кримгаз» відсутній, а збиток склав 9 244 000 грн.
При таких обставинах, суд дійшов висновку у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі.
У задоволенні зустрічної позовної заяви суд вважає у позові відмовити, виходячи з наступних підстав.
Позивач за зустрічним позовом наполягає на тому, що договір № 04-01/827 від 28.12.2001р. втратив чинність 01.01.2004 р., а тому додаткова угода №2 від 27.12.2006 р. була укладена після закінчення строку дії вказаного договору.
Відповідно до ст.. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.
Стаття 14 Цивільного кодексу України містить положення про те, що цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором.
Відповідно до п. п. 10.1 договору № 04-01/827 від 28.12.2001р. цей договір набирає чинності з 01.01.2002 р. і діє до 31.12.2002 р.
У разі якщо жодна зі сторін письмово не заявить про бажання щодо його припинення за місяць до закінчення календарного року, договір вважається подовженим на наступний рік на тих же умовах.
При цьому положення вказаного пункту не містять чіткого вказання на те, що договір може бути продовжений лише на один наступний календарний рік.
Відповідно до п. 10.2 вказаного договору дія цього договору може бути припинено: а. ) за взаємною згодою сторін; б. ) за рішенням суду; г. ) у разі ліквідації однієї зі сторін.
Судом встановлено, що відповідач за зустрічним позовом надсилав до ВАТ «Кримгаз» листа №31/27-12653 від 30.11.2006 р. з повідомленням про припинення з 01.01.2007 р. договору № 04-01/827, однак ВАТ «Кримгаз» не було погоджено таке припинення договірних відносин, а, таким чином, не було досягнено взаємної згоди сторін про припинення договору № 04-01/827.
Не було позивачем за зустрічним позовом і представлено доказів про прийняття рішення суду про припинення вказаного договору.
З моменту укладання договору № 04-01/827 і до даного часу жодна зі сторін за даним договором не є ліквідованою.
А враховуючи вищевказане, всі обумовлені договором № 04-01/827 підстави для припинення вказаного договору відсутні, а значить він був чинним на час укладення спірної Додаткової угоди № 2 від 27.12.06р. до Договору «Про користування державним майном, яке не підлягає приватизації» № 04-01/827 від 28.12.2001р.
Відповідно до п. 10. 3 вказаного договору умови цього договору можуть бути змінені шляхом укладення додаткових договорів: а. ) у випадку прийняття нових нормативних актів, які змінюють правовий режим переданого за цим договором майна; б. ) за згодою сторін.
Наявна в матеріалах справи Додаткова угода № 2 від 27.12.06р. підписана представниками обох сторін та завірена відповідними печатками, що свідчить про однозначне волевиявлення сторін продовжити існуючі між ними договірні відносини за договором № 04-01/827 від 28.12.2001р.
До того ж ВАТ «Кримгаз» не надано доказів щодо повернення отриманого за договором державного майна, яке не підлягає приватизації, що є порушенням припису ст.. 33 ГПК України щодо обов'язку сторони доказувати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог за зустрічною позовною заявою необхідно відмовити у повному обсязі.
З обліком викладеного, керуючись ст. ст. 82 - 84 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні первісного позову відмовити.
2. У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.