Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
12.11.2009 Справа №2-15/4948-2009
За позовом Комунального підприємства «Тепловодсервіс» Сакської районної Ради АР Крим (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Новоселівське шосе, 1а, ідентифікаційний код 34496316)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)
Про визнання відсутності права
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Белицький К.Г., довіреність № 08 від 01.10.2009 р., у справі
Від відповідача - Антюфєєв І.О., довіреність № 350-Д від 10.07.2009 р., у справі
Обставини справи: Комунальне підприємство «Тепловодсервіс» Сакської районної Ради АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання відсутності у відповідача права вимоги від позивача оплати вартості електроенергії по акту № 105855 від 04.08.2009 р. та протоколу рішення комісії від 25.08.2009 р. № 4036 в сумі 1758,25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 04.08.2009 р. була здійснена перевірка об'єкта позивача та складений акт № 105855 про порушення Правил користування електричною енергією, в результаті чого позивачу нараховано 1758,25 грн. вартості недооблікованої електричної енергії.
Позивач з вказаною сумою штрафних санкцій та з такими діями відповідача не погоджується, вважає, що акт складений неправомірно, є таким, що не відповідає вимогам закону, сума розрахована безпідставно, оскільки не мав місце факт порушення ПКЕЕ, а отже не було безоблікового елктроспоживання, що і стало приводом для звернення до суду з відповідним позовом.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
20.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Електропостачальна організація)(відповідач) та Комунальним підприємством «Тепловодсервіс» Сакської районної Ради АР Крим (Споживач) (позивач) укладено|ув'язнений| договір № 790 про постачання електричної енергії.(а.с. 45-48)
Відповідно до пункту 1 вказаного договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно до умов цього Договору та додатків до Договору, які є його невід'ємними частинами.
Згідно до розділу 2 Договору під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх спрів, які не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.
25.08.2009 р. комісія Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією розглянула акт про порушення ПКЕЕ від 04.08.2009р. № 105855, що був складений в результаті перевірки свердловини № 4041 ТП 385, що розташована за адресою: Добрушино Лакського району, та в якому зазначено, що позивач порушив ПКЕЕ шляхом влаштування щитів обліку спеціальним кріпленням до штатного місця, що дозволяє знімати щити обліку та класти їх разом з лічильником для його зупинки. В такому разі використання електроенергії не враховується.
За результатами комісії був складений Протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, відповідно до якого Комунальне підприємство «Тепловодсервіс» Сакської районної Ради АР Крим повинен сплатити суму в розмірі 1 758, 25 грн., яка була нарахована в результаті проведення перерозрахунку обсягу та вартості спожитої електричної енергії.
Відповідно пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 17.10.05 р. р. № 910, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформлюється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
Пунктом 6.42. Правил встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Рішення комісії оформляється протоколом.
Позивач просить суд визнати відсутність у ВАТ «Крименерго» права вимагати від Комунального підприємства «Тепловодсервіс» Сакської районної Ради АР Крим сплати електроенергії по акту № 105855 від 04.08.2009р. та протоколу рішення комісії від 25.08.2009р. № 4036 в сумі 1 758, 25 грн. у порушення умов договору № 790 від 20.02.2007 р.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті. 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов та наявність чи відсутність порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу. Відсутність порушення чи оспорення тягне за собою відмову у задоволенні заявлених вимог як і відсутність відповідного матеріального права чи охоронюваного законом інтересу.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або Законом, але обраний Комунальним підприємством «Тепловодсервіс» Сакської районної Ради АР Крим спосіб захисту свого права, а саме визнання відсутності у ВАТ «Крименерго» права вимагати від Комунального підприємства «Тепловодсервіс» Сакської районної Ради АР Крим сплати електроенергії по акту № 105855 від 04.08.2009р. та протоколу рішення комісії від 25.08.2009р. № 4036 в сумі 1 758, 25 грн. у порушення умов договору № 790 від 20.02.2007 не передбачені ані законом, ані договором.
Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
У поданій заяві позивач просить здійснити захист шляхом визнання відсутності у ВАТ «Крименерго» права .
Вимоги позивача за своєю правовою природою є вимогами про встановлення фактів, а саме: факту відсутності права у відповідача вимагати у позивачу сплати електроенергії , а не вимогами про захист порушеного або оспорюваного права чи інтересу. Проте, дані факти можуть встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді спору про право.
Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та передчасними, оскільки невідомо чи буде відповідач ухилятися від виконання зобов'язань за Договором щодо поставки електроенергії і чи буде у відповідний період така поведінка відповідача неправомірною. Аналогічна позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 22.10.2009р. у справі № 2-15/8289-2008.
Розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників правовідносин, оскільки вимогу щодо відшкодування заподіяної такими неправомірними діями шкоди не заявлено.
Зазначене є лише встановленням факту, що має юридичне значення, який може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне.
Представлені позивачем акт про порушення ПКЕЕ та складений на його підставі протокол можуть бути використані у якості доказів у випадку звернення відповідача з позовом до суду та підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, не вірно обраний Комунальним підприємством «Тепловодсервіс» Сакської районної Ради АР Крим спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.
Таким чином, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16.11.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.