Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122
Іменем України
09.11.2009Справа №2-31/3927.1-2009
За позовом: ТОВ «Айра» (98600, м.Ялта, вул.Тімірязєва, 43, кв.32);
ТОВ «Ратибор» (98600, Набережна ім.Леніна, 11);
ТОВ «Марина і К» (98600, м.Ялта, вул.Архітектора Краснова, 1-б)
до відповідача - Ялтинської міської ради (98000, м.Ялта, пл. Радянська, 1);
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) ТОВ «Компанія «РИФ» (54001, м.Миколаїв, вул.Набережна, 4)
2) Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (м.Ялта, пл.Радянська, 1)
3) Управління головного архітектора м. Ялта (98640, м.Ялта, вул.Свердлова, 21)
4) Ялтинського міського управління земельних ресурсів (м.Ялта, вул.Руданського, 7)
5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельні ресурси-кадастр» (м.Севастополь, вул.Партизанська, 4а, оф. 35)
6) Державної Азово - Чорноморської екологічної інспекції (98600, м. Ялта, вул.Шеряєва, 5)
7) Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини (95011, м. Сімферополь, вул. Гоголя, буд. 14)
про визнання недійсними рішень
Суддя А.В.Привалова
Від позивачів -Лутовінов С.В., дов. у справі
Від відповідача - Нізамутдінов М.І., дов. у справі
Від третьої особи ТОВ «Компанія «РИФ» - Балан С.В., директор
Від третіх осіб - не з'явились
Обставини справи:
Позивачі звернулись до господарського суду АРК з позовом до Ялтинської міської ради за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Компанія «РИФ» з позовними вимогами про визнання недійсними та скасування рішень Ялтинської міської ради:
- №283 від 21.03.2008 р. «Про дачу дозволу ТОВ «Компанія «РИФ» на розробку проекту землеустрою з відводу та зміни цільового призначення земельної ділянки для відновлення будівлі та споруд під готельний комплекс, орієнтовною площею 0,0668 га за адресою м.Ялта Набережна ім.Леніна, 11-б з наступною передачею в оренду на землях Ялтинської міської ради»;
- №282 від 21.03.2008 р. «Про дачу дозволу ТОВ «Компанія «РИФ» на розробку проекту землеустрою з відводу та зміни цільового призначення земельної ділянки для відновлення будівель та споруд під готельний комплекс, орієнтовною площею 0,1016 га за адресою м.Ялта Набережна ім.Леніна, 11-в з наступною передачею в оренду на землях Ялтинської міської ради».
Клопотанням про зміну позовних вимог позивачі просили суд з наведених у позові підстав спірні рішення Ялтинської міської ради визнати недійсними (а.с.48, т.1).
Рішенням господарського суду АРК від 19.12.2008р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2009 р., у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2009р. рішення господарського суду АРК від 19.12.2008 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2009 р. у справі №2-26/9754-2008 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду АРК.
Згідно резолюції в.о. Голови господарського суду АРК, справа передана на розгляд судді Приваловій А.В., з присвоєнням справі номеру №2-31/3927.1-2009.
Ухвалою господарського суду АРК від 24.07.2009 р. справу прийнято до розгляду та у виконання обов'язкових вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 07.07.2009 р. по даній справі, залучено до участі у справі, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, Управління головного архітектора м.Ялта, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельні ресурси-кадастр», Державну Азово - Чорноморську екологічну інспекцію та Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі разом з іншими юридичними особами є співвласниками нерухомого майна - будинку №11 по Набережній ім..Леніна у м.Ялта, у зв'язку з чим мають право на отримання в користування земельної ділянки як під самим об'єктом нерухомості, так і для його обслуговування. В той же час зазначається, що спірні земельні ділянки примикають до будинку №11 Набережній ім.Леніна в м.Ялта, у зв'язку з чим передача їх у оренду саме ТОВ «Компанія «РИФ» порушує права позивачів як власників об'єкту нерухомості.
Відповідач проти позову заперечує за мотивами, викладеними у відзиві на позов. Вказує, що оспорюванні рішення прийняти Ялтинською міською радою правомірно, в межах наданих повноважень та відповідно до закону, також посилається на те, що спірними рішеннями не порушені права позивачів.
Виконком Ялтинської міської ради у письмових поясненнях проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з огляду на законність рішень виконкому про виділення будівель із складу домоволодіння №11 по вул.Набережна ім.Леніна в м.Ялта з привласненням цим будівлям, що належать ТОВ «Компанія «РИФ», окремих адресів (а.с.18, т.2).
21.10.2009 р. (вх.№ 12197) до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції надійшли письмові пояснення, в яких інспекція повідомила, що позивачам та ТОВ «Компанія «РИФ» надавався висновок про можливість цільового використання земельної ділянки за адресою: м. Ялта, Набережна ім.Леніна, 11 (земельна ділянка пл. 0,2217 га), а також зазначено, що вказана земельна ділянка входить до 100 метрової охоронної зони Чорного моря. Додатково 06.11.09р. надіслала копії висновків від 06.08.2008 р. №11/1802 та від 06.08.2008 р. №11/1803 та пояснення щодо погодження Державною Азово-Чорноморською інспекцією матеріалів проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,1016 га, розташованої за адресою: м.Ялта, вул.Набережна ім..Леніна, 11-В та земельної ділянки площею 0,0668 га, розташованої за адресою: м.Ялта, вул.Набережна ім.Леніна, 11-Б.
22.10.2009 р. (вх. № 16685) до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ялтинського міського управління земельних ресурсів надійшов відзив, згідно якого проти позову заперечує та просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, що об'єкти нерухомості по вул.Набережна ім.Леніна в м.Ялта будинки №11, №11в, №11б є самостійними будівлями, мають три різних адреси та розташовані на різних самостійних земельних ділянках, оскільки позивачі не є співвласниками будівель №11б та №11в, то й відсутнє право на земельні ділянки, на яких ці будівлі розташовані. Також просить розглянути справу у відсутність свого представника, у зв'язку з неможливістю його явки та прийняти рішення у відповідності з діючим законодавством (а.с.1, т.3).
22.10.2009 р. (вх.№ 16638) до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини надійшли письмові пояснення, згідно яких ТОВ «Компанія «РИФ» висновок про можливість цільового використання спірних земельних ділянок комітетом не надавався, оскільки комітет не наділений такими повноваженнями. Також повідомив, що листами № 5071-п та 5072-п від 13.06.2008 р. ТОВ «Компанія «РИФ» рекомендували звернутися до Державної служби з питань національної культурної спадщини, у повноваження якої входить видача висновків по проектам відводів земельних ділянок розташованих у межах історичних ареалів (а.с.3, т.3).
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та визнати недійсними спірні рішення відповідача. Надав суду клопотання про витребування з ВАТ «Крименерго» та Ялтинських електричних мереж відомостей про розташування електричних мереж з тильної сторони домоволодіння №11 по вул.Набережна ім.Леніна в м.Ялта, що питають дане домоволодіння, а також про витребування викопіровки даної ділянки комунікацій.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві. Просив у задоволені позову відмовити з огляду на його необґрунтованість та відсутність порушених прав позивачів.
Представник третьої особи - ТОВ «Компанія «РИФ» у судовому засіданні надав письмові пояснення, згідно яких проти позову заперечує та просить у задоволенні позову позивачам відмовити у повному обсязі, а також надав висновки відповідних державних органів щодо погодження матеріалів проектів землеустрою по відведенню спірних земельних ділянок.
Інші учасники судового процесу явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи продовжувався за згодою сторін в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд
З матеріалів справи вбачається, що позивачі є співвласниками разом з ТОВ «Компанія «РИФ» домоволодіння №11 по вул.Набережна ім.Леніна у м.Ялта, про що свідчать договори купівлі-продажу, довідка КП «Ялтинське бюро технічної інвентаризації.
На підставі спільного клопотання співвласників нежитлових будівель Ялтинська міська рада рішенням №284 від 21.03.2008р. надала позивачам та іншим співвласникам нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Ялта, Набережна ім.Леніна, 11, дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 0,2679га з наступною передачею у загальну спільну оренду для обслуговування нежитлових будівель, на землях Ялтинської міської ради.
Рішеннями виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 259 (6) від 26.07.2002р. “Про виділ літера Б та прибудови а7 зі складу домоволодіння в м. Ялта, вул.Леніна, 11” та №430 від 25.03.2005р. “Про виділ нежитлової прибудови а5 зі складу домоволодіння № 11 по вул.Леніна в м. Ялта та видачі свідоцтва на право власності” зі складу домоволодіння № 11 по вул. Набережна ім.Леніна в м.Ялта виділені в окремі домоволодіння: будова літ. “Б” та “а7” з привласненням адреси: м.Ялта, вул. Леніна 11-б; будова “а5” з привласненням адреси вул. Леніна 11-В, власником яких стало ТОВ “Компанія «РИФ» (а.с.124-127, т.2).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, договорів купівлі-продажу від 05.11.2007р. та від 06.11.2007р., витягів з Державного реєстру правочинів за №4901663 від 05.11.2007р. та №4994231 від 06.11.2007р., а також витягів про реєстрацію права власності, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «РИФ» є власником нежитлової будівлі літер «А», розташованої у м.Ялта по Набережній ім.Леніна, 11-в та нежитлової будівлі №11-б за вказаною адресою (а.с.31-38, т.1).
Рішеннями Ялтинської міської ради №282 та №283 від 21.03.2008р. ТОВ “Компанія “РИФ” було надано дозвіл на розробку проектів землеустрою по відведенню та зміні цільового призначення земельних ділянок для відновлення будівель та споруд під готельний комплекс, орієнтовною площею 0,0668 га та 0,1016га за адресою: м.Ялта, Набережна ім.Леніна, 11-б та №11-в, з подальшою передачею в оренду, на землях Ялтинської міської ради.
Вважаючи рішення такими, що порушують права позивачів як співвласників домоволодіння №11 по вул.Набережна ім.Леніна у м.Ялта, позивачі звернулись до господарського суду АРК з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За приписами ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виняткової компетенції і виключно на пленарних засідання місцевих рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з частиною 1 та 5 статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, га на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть маги у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Частиною 3 статті 124 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) встановлено, що передача у оренду земельних ділянок громадянам та юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2-6 статті 123 Земельного кодексу України, юридична особа, зацікавлена в одержані земельної ділянки на умовах оренди із земель комунальної власності, звертається з клопотанням у відповідну раду. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною 15 статті 151 цього Кодексу, документи, що обгрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.
Як свідчать матеріали справи позивачі звернулись відповідно до наведених приписів закону з відповідним клопотанням до Ялтинської міської ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,2679га для обслуговування нерухомого майна, співвласниками якого вони є, розташованого за адресою: м.Ялта, Набережна ім.Леніна, 11, з наступною передачею ділянки у загальну спільну оренду.
В свою чергу ТОВ «Комапанія «РИФ» відповідно до наведених приписів закону також звернулась з відповідними клопотаннями до Ялтинської міської ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельних ділянок пл. 0,0668 га та 0,1016га за адресою: м.Ялта, Набережна ім.Леніна, 11-б та №11-в, під відновлення будівель та споруд під готельний комплекс, власниками яких воно є, з подальшою передачею земельних ділянок у оренду.
Ялтинська міська рада розглянула ці клопотання і відповідно до положень ст.123 Земельного кодексу України надала згоду відповідними рішеннями від 21.03.2008р. №282, №283 та №284 на розроблення проекту відведення зазначених земельних ділянок.
Таким чином, земельні ділянки щодо яких прийняті оскаржувані рішення, не входять в межи земельної ділянки пл.0,2679га, щодо якої позивачам надано дозвіл на складання проекту землеустрою та на якій знаходиться нерухоме майно, що належить позивачам. Отже, Ялтинська міська рада своїми рішеннями №282 та №283 від 21.03.2008р. про надання дозволу на складання проекту відведення земельних ділянок ТОВ «Компанія «РИФ» для відновлення будівель та споруд під готельний комплекс орієнтовною площею 0,0668 га та 0,1016 га за адресою : м.Ялта, Набережна ім..Леніна, 11-Б та 11-В не порушила права та законні інтереси позивачів та діяла відповідно до норм чинного законодавства та в межах повноважень передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Також слід зазначити, що відповідно до приписів ст.123 Земельного кодексу України матеріали проектів землеустрою ТОВ «Компанія «РИФ» погоджені з відповідними органами, якими надані дозволи на використання вказаних земельних ділянок за визначеним цільовим призначенням, зокрема, Управлінням головного архітектора щодо відповідності проектного використання земельних ділянок до генерального плану забудови м.Ялти, Державної Азово-Чорноморської інспекції щодо можливості відведення земельних ділянок ТОВ «Комапнія «РиФ» у межах 100 метрової охоронної зони Чорного моря.
Відповідно до пункту 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
З вищенаведеного, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваних рішень Ялтинської міської ради вимогам закону та наданої відповідачу компетенції.
Щодо порушень спірними рішеннями прав позивачів суд зазначає наступне.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Положеннями ст.20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного Кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Позивачі як на підставу наявності права на земельні ділянки, на які спірними рішеннями відповідача надано дозвіл ТОВ «Комапнія «РИФ» на складання проекту землеустрою по їх відведенню, вказують на своє право власності на будівлю №11 по вул.Набережна ім.Леніна в м.Ялта. На думку позивачів, вони як власники нерухомого майна, в силу приписів ст.120 Земельного кодексу України та ст.337 ЦК України, апріорі мають право на ці земельні ділянки, але відповідач спірними рішеннями цього права їх позбавив.
Але ці доводи не відповідають обставинам справи. Домоволодіння розташовані за адресами м. Ялта, вул.Набережна ім.Леніна, 11-б та 11-в, для відновлення яких ТОВ “Компанія РИФ” надані дозволи на розробку проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок орієнтовною площею 0,0668 га та 0,1016 га відповідно, не знаходяться у спільній власності із позивачами. Матеріали справи свідчать, що єдиними власником будівель є ТОВ «Компанія «РИФ» і позивачі жодного відношення до цього майна не мають.
Відносно доводів позивачів наведених в обґрунтування позовних вимог, про те, що ці земельні ділянки повинні були бути виділені в користування всім співвласникам домоволодіння № 11 по вул. Набережна ім. Леніна в м. Ялта, суд відхиляє, оскільки рішеннями № 259 (6) від 26.07.2002р. та № 430 від 25.03.2005р. виконавчого комітету Ялтинської міської ради з домоволодіння №11 по вул. Набережна ім. Леніна в м.Ялта виділені в окремі домоволодіння будова літ. “Б”та “а7”з привласненням адреси вул. Леніна 11-б, і будова “а5”, з привласненням адреси вул. Леніна 11-в.
При цьому, суд вважає неможливим давати оцінку законності цих рішень виконкому, на що звертає увагу Вищий господарський суд у своєї постанові від 07.07.2009 р. по даній справі, оскільки це буде виходом суду за межі позовних вимог. Зазначені рішення не є предметом спору, позивачі вимог щодо законності цих рішень не заявляли, клопотань про вихід за межі позовних вимог до суду не надавали.
Суд також вважає неможливим застосування в даному випадку вимог ч. 2 ст. 4 ГПК України, оскільки стаття 4 ГПК України визначає законодавство, яке застосовується при вирішенні господарських спорів, а також передбачає у ч. 2, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Тобто вказана норма визначає особливості застосування судами при вирішенні господарських спорів законів та підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання суспільних відносин, які містять нормативні приписи, розраховані на багаторазове застосування й дія яких не вичерпується одноразовим виконанням. Оскаржувані рішення відповідача в свою чергу спрямовані на застосування норм права до конкретного випадку та адресовані конкретній особі, тобто є актами індивідуальної дії.
Матеріали справи свідчать, що позивачі отримали дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки і погодились з цим рішенням у тих розмірах, які самі просили. З відповідними клопотаннями в порядку ст.123 Земельного кодексу України щодо надання додаткової земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будинку №11 по вул.Набержна ім.Леніна в м.Ялта позивачі до Ялтинської міської ради не звертались.
Тому право позивачів на спірні земельні ділянки не може вважатись порушеним, відтак, відсутність права згідно ст.1 ГПК України, ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України, ст.152 Земельного кодексу України унеможливлює його судовий захист.
При цьому, суд зазначає, що не вчинення позивачами дій, спрямованих на реалізацію свого права оформлення землекористування бажаної земельної ділянки, тобто посилання на можливість набуття в майбутньому права на оренду землі, наразі не свідчить про виникнення цього права на землю, яке б могло бути захищене у судовому порядку.
Додатково слід зазначити, що позивачам на підставі рішення Ялтинської міської ради за № 284 від 21.03.2008р. вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 0,2679 га для обслуговування нежитлових приміщень по вул.Набережна ім.Леніна, 11 у м. Ялта, внаслідок чого не можна стверджувати про порушення прав позивачів на одержання земельних ділянок для обслуговування приміщень будинку № 11 по Набережній ім.. Леніна у м. Ялта.
З урахуванням викладеного, суд не приймає доводи позивача як належні докази того, що рішення Ялтинської міської ради №283 від 21.03.2008 р. та №282 від 21.03.2008 р. суперечать положенням чинного законодавства, так як позивачем суду не наведено підстави позовних вимог щодо визнання недійсними оскаржуваних рішень, зокрема, не доведено яке саме матеріальне право позивача порушено спірними рішеннями. Відтак судом за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а отже у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Заявлене клопотання позивача про витребування з ВАТ «Крименерго» та Ялтинських електричних мереж ВАТ «Крименерго» відомостей про розташування електричних мереж з тильної сторони домоволодіння за адресою м.Ялта Набережна ім..Леніна, 11, що питають дане домоволодіння, а також витребування википировки даної ділянки комунікацій суд відхиляє як не пов'язане з предметом розгляду даної справи. Заявником не доведено як саме з'ясування відомостей щодо місцярозташування електричних мереж може підтвердити порушення прав позивачів.
З викладених обставин, суд не вбачає підстав для визнання недійсними рішень Ялтинської міської ради №282 від 21.03.2008 р. та №282 від 21.03.2008 р.
При таких обставинах справи, позовні вимоги ТОВ «Айра», ТОВ «Ратибор» та ТОВ «Марина і К» задоволенню не підлягають через їх необґрунтованість та безпідставність.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 09.11.2009р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 13.11.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Копію рішення надіслати на адреси сторін та третіх осіб рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.