Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
12.11.2009 Справа №2-2/5526-2009
за позовом - Прокурору м.Феодосії (98100, м.Феодосія, вул.Українська, 5) в інтересах держави в особі Феодосійської міської Ради (98100, м. Феодосія, вул.Земська, 4)
до - СПД ОСОБА_3 (98100, АДРЕСА_1)
про зміну умов договору оренди землі.
Суддя В.І. Толпиго
Від позивача : Калашніков -спеціаліст, довіреність у справі.
Від відповідача :не з'явився.
Прокурор: не з'явився.
Суть спору:
Прокурор м.Феодосії звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Феодосійської міської Ради із позовом до відповідача про зміну умов договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 040501900041 від 14.12.2004р укладеного 13.01.2005р між відповідачем та позивачем, відповідно до тексту додаткової угоди від 03.3.2009р у редакції Феодосійської міської ради.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 13.01.2005 р., відповідно до вимог якого позивач передавав у строкове платне користування земельну ділянку з орендною платою 2 599грн34коп за рік. У зв'язку зі змінами у земельному законодавстві, укладений договір підлягає приведенню у відповідність до нього в результаті чого мають бути внесені зміни у деякі пункти договору, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Тим самим, судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але він своїми правами не скористався.
Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України”№02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанні або заперечування. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Способи захисту цивільних прав і інтересів перераховані в ч. 2 ст. 16 ЦК України, крім того, згідно ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановленим договором або законом.
Між Феодосійською міською радою, як орендодавцем, та СПД ОСОБА_3, як орендарем, укладений договір від 13.01.2005р оренди земельної ділянки, відповідно до п.1, 2 якого на підставі рішення 33 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 31.12.2004р №1884, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1755га, яка знаходиться: АДРЕСА_2 зона «Промислова - складська» №81 кадастровий номер 01 116 000 000 001 20 094.
У відповідності з п.5 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладання договору оренди землі складала: 259 933,74 грн.
Термін дії договору передбачений пунктом 8 договору та встановлений до 26.6.2010 року.
Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2599грн34коп. за рік.
Пунктом 10 договору передбачено, що орендна плата за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.
Згідно з пунктом 11 договору орендна плата вноситься рівними частинами щомісяця до 30 числа наступного за звітним місяця.
Пунктом 12 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів внаслідок інфляції; в) погіршення стану орендованої земельної ділянки, що виникло не з вини орендаря, що підтверджується відповідною документацією; г) в інших випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 1 рішення Феодосійської міської ради № 2299 від 30.9.2005р. «Про введення ставок орендної плати за землю», відповідно до чинної на той час редакції ст. 21 Закону України «Про оренду землі» було встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду для промислового виробництва на рівні 2% їх нормативної грошової оцінки, для комерційного використання - на рівні 4%.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни в статтю 21 закону України «Про оренду землі», відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, що знаходяться в державній або комунальній власності, поступає до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, який встановлюється Законом України «Про плату за землю»; - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, який встановлюється Законом України «Про плату за землю».
Аналогічні зміни до частин 4, 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» були внесені підпунктом 5 п. 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.6.2008 р.
Рішенням Феодосійської міської ради від 29.08.2008 р. №1698 була затверджена нова нормативна грошова оцінка земель м. Феодосії, пунктом 4.1 даного рішення вказано на необхідність укладання додаткових угод до договорів оренди землі з метою приведення їх у відповідність до чинного земельного законодавства.
Рішенням Феодосійської міської ради від 28.11.2008 р. № 1842 у відповідності до нової редакції статті 21 Закону України «Про оренду землі» було введено ставку орендної плати для інших категорій земель, що дорівнює трикратному розміру земельного податку.
Додатковою угодою від 03.3.2009р. до договору оренди землі від 13.01.2005р. (реєстрація від 06.04.2005р.) внесені зміни у п.9 договору, який викладено у наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з 01.01.2008 р. по 31.12.2008р. у грошовій формі із зазначенням З відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 8 300,98 грн., починаючи і 01.01.2009р. -у грошовій формі з визначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки і розміром ЗО 139,89 грн. за рік», також до п.33 договору та доповнено п.43 у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».
Згідно зі статтю 1 Закону України „Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України „Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Умови договору оренди землі визначені статтею 15 вказаного Закону. Так, згідно з даною нормою істотною умовою договору оренди землі, крім іншого є, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до частини 2 статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальний порядок укладення господарських договорів визначений статтею 181 Господарського кодексу України, а порядок зміни та розірвання договорів - статтею 188 Господарського кодексу України.
Відповідно до положень статті 188 Господарського кодексу України зміна договору, саме як і його укладення, підкоряється певним правилам.
Передусім, дії по зміні договорів за своєю юридичною природою є правочинами, у зв'язку з чим до них застосовуються загальні правила про порядок укладення господарських договорів.
Так, згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повергає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
З наведеного вбачається, що господарські договори, як правило, укладаються шляхом складення єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Однак, договірні відношення між сторонами можуть бути встановлені спрощеним способом - шляхом обміну документами за допомогою поштового та іншого зв'язку. При цьому пропозиція укласти договір повинна бути чітко висловлена та відображати дійсні наміри укласти договір. Пропозиція вважається достатньо визначеною, якщо в ній вказані всі істотні умови договору чи порядок їх визначення.
Прокурор м.Феодосії звернувся в інтересах держави в особі Феодосійської міської Ради з позовом до відповідача про зміну умов договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 040501900041 від 14.12.2004р укладеного 13.01.2005р між відповідачем та позивачем, відповідно до тексту додаткової угоди від 03.3.2009р у редакції Феодосійської міської ради.
Але суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тоді як відповідачі не довели належне виконання умов договору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).
Юридична зацікавленість прокурору та позивача у вирішенні спору судом, покладає на них обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.
Тоді як, а ні прокурор, а ні позивач не представили суду належних та допустимих доказів правомірності вимоги до СПД ОСОБА_3 - документально не обґрунтували порушення інтересів позивача з боку відповідача, оскільки а ні прокурором, а ні позивачем документально не підтверджено надіслання та отримання відповідачем пропозиції укласти додаткову угоду від 03.3.2009р до договору оренди землі від 06.4.2005р.
Більш того, представник позивача не заперечував у судовому засіданні проти того, що проект додаткової угоди на адресу відповідача Феодосійською міською радою не направлялись.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про порушення Феодосійською міською радою процедури укладення додаткової угоди тягне відмову у позові.
Аналогічної думки дотримується Севастопольський апеляційний господарський суд у постанові від 08.9.2009р по справі №2-12/2096-2009.
За згодою представника позивача у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення складено та підписано 16.11.2009р.
З урахуванням викладеного, суд, керуючись ст.ст.49,75,82,84,85ГПК України
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.