Справа № 357/3098/17
2/357/1882/17
Категорія 47
07 липня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дмитренко А. М. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,-
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 12.06.2009 року по 05.04.2013 року, від якого мають малолітню дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 20.07.2015 року з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання їхньої доньки в розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття, станом на 01.03.2017 року у відповідача утворилася заборгованість по виплаті аліментів в сумі 13 923 грн.77 коп., на підставі ст.196 СК України вона має право на стягнення неустойки /пені/ за прострочення сплати аліментів, розмір якої згідно розрахунку за період з 01.03.2016 року по 28.02.2017 року складає 3 248 грн.98 коп. Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів у вказаному вище розмірі та судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав та пояснив, що за час його перебування на роботі в прокуратурі Київської області виконавчий лист щодо стягнення з нього аліментів перебував на виконанні у відділ ДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві, після його звільнення з органів прокуратури він повідомив державного виконавця про своє нове місце роботи в м. Києві, але не дивлячись на це виконавчий лист було направлено до відділу ДВС м. Білої Церкви за зареєстрованим місцем його проживання, він неодноразово звертався до державного виконавця, повідомляв про своє нове місце роботи, але з вини державного виконавця виконавчий лист не було передано своєчасно до ТОВ «Союз-Авто», де він працює, для відрахування аліментів, тобто, заборгованість по аліментах виникла із незалежних від нього причин, у березні 2017 року заборгованість по аліментах ним повністю погашена.
За ухвалою суду від 30.05.2017 року, яку занесено до журналу судового засідання, до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, представник якого в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду було надано копію матеріалів виконавчого провадження щодо стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки.
Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.06.2009 року, який було розірвано за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.04.2013 року, рішення набрало законної сили 26.04.2013 року, що стверджується копією цього рішення /а.с.6/.
Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що слідує з копії свідоцтва про народження дитини /а.с.7/.
За рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.07.2015 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання їхньої дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2015 року і до досягнення повноліття, рішення набрало законної сили 01.09.2015 року, що слідує з копії виконавчого листа про стягнення аліментів /а.с.8/.
З матеріалів виконавчого провадження ВП № 51396052 щодо виконання виконавчого листа, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 01.09.2015 року про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання їхньої доньки ОСОБА_3, вбачається, що виконавчий лист перебував на виконанні у відділі ДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем 16.10.2015 року, відрахування аліментів проводилося за місцем роботи ОСОБА_2 у прокуратурі Київської області до 23.03.2016 року до його звільнення, згідно повідомлення відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури виконавчий лист надійшов 28.12.2015 року, сума боргу склала станом на 01.01.2016 року -10 257,12 грн., залишок заборгованості на 24.03.2016 року становив 3224,09 грн.
08.04.2016 року державним виконавцем відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі звільненням відповідача з роботи та направленням виконавчого листа за місцем реєстрації платника аліментів до відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.
Наведене стверджується копією постанови про закінчення виконавчого провадження та копією вказаного вище листа прокуратури Київської області /а.с.29-31/.
10.06.2016 року державним виконавцем міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі вказаного вище виконавчого листа, що слідує з копії цієї постанови /а.с.9, 33/.
Згідно матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем 16.03.2017 року надано довідку-розрахунок по аліментах /а.с.10/, відповідно до якої заборгованість по сплаті аліментів за період з березня 2016 року по лютий 2017 року включно становить 13 923 грн.77 коп.
З цієї довідки вбачається, що відповідачем за вказаний період аліменти взагалі не сплачувалися.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Одним із найголовніших та найважливіших обов'язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
Отже, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги.
Цей обов'язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтею 196 цього Кодексу при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 визначено, що передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.
Отже, така відповідальність може бути застосована лише за наявності вини боржника, яку необхідно довести. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна.
Заперечуючи наявність його вини у виникненні заборгованості по аліментах, відповідач посилається на те, що виконавчий лист своєчасно не було надіслано за його новим місцем роботи по вині державного виконавця, він неодноразово звертався до відділу ДВС, надавав необхідну інформацію про своє місце роботи.
Але з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що копію трудової книжки, довідку з місця роботи та довідку про свої доходи відповідачем надано до відділу ДВС у березні 2017 року, інші відомості в матеріалах виконавчого провадження відсутні.
В даному випадку суд виходить з того, що наявна вина відповідача у виникненні заборгованості по аліментах, оскільки він був обізнаний про рішення суду щодо стягнення з нього аліментів, мав можливість контролювати стягнення аліментів за місцем його роботи, оскільки стягнення аліментів не проводилося майже рік після звільнення його з попереднього місця роботи.
Той факт, що державний виконавець мав можливість ще у червні 2016 року встановити місце роботи відповідача згідно офіційного запиту до відповідних органів, не свідчить про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості по аліментах.
А тому вимоги позивача про стягнення неустойки /пені/ за прострочення сплати аліментів є обґрунтованими.
Але вирішуючи питання щодо нарахування пені, суд враховує наступні обставини.
Так, згідно записів у трудовій книжці відповідача, з 29.03.2016 року він працює на посаді юриста ТОВ «Союз-Авто» /а.с.23/.
Довідку про доходи за період з березня 2016 року по лютий 2017 року включно відповідачем надано до відділу ДВС /а.с.97/, на підставі якої державним виконавцем проведено перерахунок заборгованості по аліментах та видано нову довідку-розрахунок по аліментах від 03.04.2017 року за № В-21 /а.с.99/.
Згідно цієї довідки станом на 01.04.2017 року заборгованість по аліментах відсутня, оскільки відповідачем 27.03.2017 року сплачено на погашення заборгованості 14 500 грн., що слідує з копії чека до поштового переказу /а.с.48/.
Судом приймається до уваги зазначена довідка-розрахунок не дивлячись на те, що відділом ДВС до суду надіслано листа вважати цю довідку недійсною з тих підстав, що державним виконавцем буде проводитися перевірка відомостей про доходи відповідача.
Так, у попередній довідці, яку надала позивач, розрахунок заборгованості проведено не з реальних доходів платника аліментів, а від середньої заробітної плати, як для непрацюючої особи, тоді як відповідачем надано державному виконавцю довідку про його заробітну плату за підписом керівника підприємства та головного бухгалтера підприємства, саме виходячи з реальних доходів відповідача за вирахуванням обов'язкових податків та зборів відповідно до наданої довідки про доходи державним виконавцем і було проведено розрахунок заборгованості по аліментах, що повністю відповідає нормам діючого законодавства.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, то строк виконання цього обов'язку буде різним, а тому кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Отже, пеня за прострочення зі сплати аліментів нараховується за кожним періодичним платежем окремо з дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, після чого розмір нарахованої пені за кожним щомісячним платежем підсумовується та визначається загальна сума пені за порушення аліментних зобов'язань.
Виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, то за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Самі такі правові висновки щодо обчислення розміру неустойки /пені/ викладені в постановах Верховного Суду України від 16.12.2015 року у справі № 6-2696цс15 та від 16.03.2016 року у справі № 6-300цс16.
Розмір неустойки /пені/ відповідно до довідки-розрахунку по аліментах від 03.04.2017 року /а.с.99/ становить: березень 2016 року -79,05 грн. х 1% х 31 =24,50 грн., квітень 2016 р. -402,50 грн. х 1%х30 =120,75 грн., травень 2016 р. -805 грн. х 1% х 31=249,55 грн., червень 2016 р. -805 грн. х 1 % х 30 =241,50 грн., липень 2016 р. -805 грн. х 1 % х 31 =249,55 грн., серпень 2016 р. -805 грн. х 1 % х 31 =249,55 грн., вересень 2016 р. -809,02 грн. х 1 % х 30 =242,70 грн., жовтень 2016 р. -809,02 грн. х 1 % х 31 =250,79 грн., листопад 2016 р. -809,02 грн. х 1 % х 30 =242,70 грн., грудень 2016 р. -802,16 грн. х 1 % х 31 =248,66 грн., січень 2017 р. -802,16 грн. х 1 % х 31 =248,66 грн., лютий 2017 р. -837,62 грн. х1 % х 28 =234,53 грн., всього 2 603 грн.44 коп.
Проаналізувавши все вищенаведене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 2 603 грн.44 коп.
На підставі ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 640 грн.
Керуючись ст.ст.180, 196 СК України, ст.ст.10,60, 88,209, 212-215 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 2 603 грн.44 коп. та 640 грн. судового збору, всього 3 243 грн.44 коп.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А. М. Дмитренко