18 липня 2012 р.Справа № 2-а-3196/11/1512
Категорія:10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Петренко В.С
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2011 року та апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2011 року та на постанову Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача виплатити щомісячну державну допомогу «Дітям війни»противоправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами.
Вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції позовні вимоги поза межами шестимісячного строку звернення до суду залишені без розгляду.
Вищезазначеною постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову відповідача щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги дитини війни за період з 30 листопада 2010 року до 22 липня 2011 року.
Зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 30 листопада 2010 року до 22 липня 2011 року, з урахуванням виплачених сум за даний період.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, пенсійний орган звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
ОСОБА_1 також подав апеляційну скаргу на ухвалу та постанову суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії діти війни.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2011 року та ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян