Справа № 2-а-1135/11
04.08.2011 року суддя Червоноградського міського суду Львівської області Рак Л. С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Червонограді Львівської області про визнання протиправними дій щодо невиплати недоплаченої соціальної допомоги дітям війни,-
ОСОБА_1 13.07.2011 року звернулася в Червоноградський міський суд Львівської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді Львівської області про визнання дій неправомірними і виплату соціальної допомоги як дитині війни за період шести місяців, із подальшим нарахуванням.
В позовній заяві вказала, що в даний час перебуває в управлінні Пенсійного фонду України у м. Червонограді на обліку як одержувач пенсії по віку та щомісячно отримує підвищення до пенсії як дитина війни. Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з 1 січня 2006 року їй має виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006 році така допомога не виплачувалась, а у 2007-2011 роках виплачується не в повному обсязі. Також вказала, що дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії є протиправними та грубо порушують її законні права. Просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача по невиплаті їй надбавки до пенсії як дитині війни, зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період шести місяців та зобов'язати відповідача в подальшому проводити йому нараховування та виплату державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У запереченні на позовну заяву представник відповідача управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області вказав, що дітям війни згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно із ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», оскільки ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. В ч.3 ст.28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Стаття 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Проте, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог даного Закону, не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір. Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплати за цим Законом проводиться із державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України.
Дослідивши повідомлені позивачем та представником відповідача обставини, а також матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Червонограді. За період 2010 року їй нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком та доплата як дитині війни в значно меншому розмірі, чим передбачено законодавством.
Згідно із ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010р., прожитковий мінімум у 2010 році на одну особу для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірах: з 01 січня - 695 грн., з 01 квітня - 706 грн., з 01 липня -709 грн., з 01 жовтня - 723 грн., з 01 грудня -734 грн. та визначено, що розміри соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010р., прожитковий мінімум у 2011 році на одну особу для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірах: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
В свою чергу, дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є чинною станом на день розгляду справи.
З наведених підстав, суд визнає протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Червонограді щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 13.01.2011 р.
Разом з тим, відповідно до п.п.6 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року), управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, який набрав чинності 19.06.2011 року, передбачено, що норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний провести нарахування та виплату позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 13.01.2011 року по 13.07.2011 р. включно у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції станом на 09.07.2007 року).
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З урахуванням вимог ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, приходжу до висновку, що з Державного Бюджету України слід стягнути судові витрати сплачені позивачем при подачі позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 6, 17, 104, 158, 160, 161,162,163, 183-2, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Червонограді Львівської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 13.01.2011 року по 13.07.2011 р.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 13.01.2011 року по 13.07.2011 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і в подальшому проводити нарахування та виплату відповідно до чинного законодавства.
Стягнути з Державного Бюджету України в користь ОСОБА_1 судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви в сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова підлягає до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя: Л. С. Рак