"06" липня 2017 р. Справа № 922/1073/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.
за участю представників:
позивач - ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1985Х/1-35) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07 червня 2017 року по справі
за позовом Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків
до Комунального підприємства “Харківводоканал”, м. Харків
про внесення змін до договору, -
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 червня 2017 року у справі призначено по справі судову експертизу. Провадження у справі 922/1073/17 зупинено.
Відповідач з ухвалою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017 року та направити справу на розгляд до господарського суду Харківської області для розгляду справи по суті.
Від Акціонерної компанії “Харківобленерго” через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому компанія зазначає, що проти задоволення апеляційної скарги на ухвалу господарського суду про зупинення провадження заперечує. Просив ухвалу про призначення у справі судової експертизи та зупинення провадження у справі залишити без змін, скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (відповідач) про внесення змін до договору постачання електричної енергії від 07.05.2004 №4 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору у редакції зазначеній у позовній заяві. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач систематично упродовж 2016 року порушує умови вказаного Договору в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії, що призвело до значних збитків, наслідком яких є позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладанні договору, що є безумовною підставою для внесення змін до договору відповідно до вимог ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України. До того ж, п.6.6. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 передбачено право позивача вимагати переведення відповідача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії у разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем умов договору в частині оплати вартості обсягу електричної енергії, проте сторони не дійшли згоди про внесення змін до договору, а тому позивач просить в судовому порядку внести зміни в абз.1 п.4.5. додатка 2 "Порядок розрахунків (для споживачів, які живляться від мереж класу напруги 35-110-154 кВ та 330 кВ)" від 31.03.2015 до договору постачання електричної енергії від 07.05.2004 №4, виклавши його в новій редакції: "Розрахунки за електричну енергію здійснюються Споживачем до початку розрахункового періоду на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка. Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу на обсяг електричної енергії, заявленої на розрахунковий період, що настає за наступним розрахунковим періодом".
Відповідач посилається на те, що він є підприємством житлово - комунального господарства. Окрім того, відповідно до Правил відповідач має здійснювати повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим. Крім того, позивачем не надано доказів, що свідчать про систематичне порушення відповідачем умов спірного договору.
Позивач, в свою чергу посилається на те, що зі змісту частини 3 пункту 6.6. Правил вбачається, що право здійснювати оплату вартості спожитої електричної енергії у наступному за розрахунковому періоді надається підприємствам, які надають житлово-комунальні послуги населенню, і саме в межах наданих населенню послуг, проте відповідач не є установою чи організацією, яка утримується виключно за рахунок коштів населення, а даних про кількість електричної енергії, яка споживається відповідачем для надання послуг населенню, договір про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 не містить. Також позивач звертає увагу, що вся інформація щодо оплати відповідачем спожитої ним протягом 2016 року електричної енергії міститься у таблиці, яка додана до позовної заяви, з якої вбачається порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати вартості обсягу спожитої електроенергії.
Пунктом 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, врегульовано питання оплати спожитої електричної енергії, зокрема, передбачено випадки внесення попередньої оплати та випадки здійснення оплати за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим. Зокрема:
- суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії;
- у разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.
Суд приходить до висновку, що для визначення питання чи підпадає відповідач під вищевказані критерії, необхідні спеціальні знання, що є підставою для призначення судової експертизи у даній справі.
Для повного та всебічного розгляду справи, відповідно до вимог ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, місцевий суд задовольнив клопотання позивача про призначення судової експертизи та призначив зазначену експертизу, проведення якої доручив експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення у справі експертизи, провадження у справі було зупинено до вирішення експертом визначених питань, що передбачено статтею 79 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 1 Закону України “Про судову експертизу”, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
Разом з тим, в п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зупиняти провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому засіданні, або за своєю ініціативою, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Згідно з ч. 5 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
Колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга, з урахуванням вимог частини першої ст. 106 та ч. 1 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу, не може бути розглянута господарським судом. У разі, коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення. Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.
Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи”.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги відповідача, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, апелянт мотивує свої доводи безпідставністю призначення судової експертизи. Тобто скаржник фактично обґрунтовує свою позицію саме неправомірністю процесуальних дій суду щодо призначення судової експертизи у справі.
Однак, як зазначено вище, відповідно до норм чинного законодавства такі дії суду не можуть бути оскаржені, з огляду на що ухвала суду про зупинення провадження у справі не може бути скасована за результатами оцінки правомірності призначення судом експертизи.
Таким чином, доводи апелянта, які ґрунтуються на неправомірності призначення судової експертизи, колегією суддів до уваги не приймаються.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного і правового обґрунтування та не доведені належними доказами, у той час як ухвала господарського суду прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду 07 червня 2017 року по справі №922/1073/17 залишити без змін.
Повний текст постанови підписано 10.07.2017 року.
Головуючий суддя Ільїн О.В.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Хачатрян В.С.