79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" липня 2017 р. Справа № 914/25/17
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
при секретарі Кобзар О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Харків, вх.№ 01-05/2058/17 від 04.05.2017 року
на рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2017 року
у справі №914/25/17
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Харків
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Логінтранс Україна", м.Львів
про: визнання недостовірною інформації та зобов'язання відповідача спростувати інформацію
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4-представник на підставі довіреності;
від відповідача: Мельник А.В.-представник на підставі довіреності №24/1/17 від 24.01.2017 року;
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови
рішенням господарського суду Львівської області від 21.02.2017 року у справі №914/25/17 (суддя Петрашко М.М.) у позовних вимогах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Логінтранс Україна", про визнання недостовірною інформації та зобов'язання відповідача спростувати інформацію - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 21.02.2017 року у справі №914/25/17, позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, - подав апеляційну скаргу.
Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що рахунок був сплачений позивачем 11.05.2016 р. на суму 16095,80 грн., тобто, вчасно. Сума заборгованості 400 євро - це плата за вимушений простій автомобіля, також вчасно погашена позивачем. Посилається апелянт також на складності у забезпеченні участі представників у судових засіданнях в суді першої інстанції.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2017 р. у справі № 914/25/17 та задовольнити позов.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2017 року, справу №914/25/17 розподілили головуючому судді Костів Т.С. та іншим суддям, а саме: суддям Орищин Г.В. та Галушко Н.А..
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, вх.№01-04/3046/17 від 04.05.2017 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції -задоволено, справу призначено до розгляду у судовому засіданні 23.05.2017 р. на 11 год. 30хв. в режимі відеоконференції у приміщенні Львівського апеляційного господарського суду та доручено господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання у справі №914/25/17 в режимі відеоконференції.
23.05.2017 року було складено повідомлення у якому зазначено, що у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів - членів колегії Орищин Г.В. та Галушко Н.А. розгляд вищевказаної справи не відбувся з урахуванням положень абз. 2 пп.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016 року.
Ухвалою суду від 25.05.2017 року розгляд справи відкладався на 13.06.2017 року з мотивів, наведених у ніх.
В судовому засіданні 13.06.2017 року оголошено перерву до 03.07.2017 року.
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.
В судове засідання 03.07.2017 року яке здійснюється в режимі відеоконференції з'явився представник апелянта, подану апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судовому засіданні 03.07.2017 року проти поданої апеляційної скарги заперечив з мотивів, викладених у поданому письмовому відзиві на неї (вх. № 01-04/3368/17 від 18.05.2017 року). Окрім того, зазначив про те, що рішення суду першої інстанції від 21.02.2017 року вважає законним та обґрунтованим просив залишити його без змін апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, поданий письмовий відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
як правильно встановив суд першої інстанції, 23.04.2016 р. між ФОП ОСОБА_2 (користувач) та ТзОВ "Логінтранс Україна" (виконавець) укладено Договір про надання послуг № 1348/120/4/2013.
Відповідно до п.1.1. Договору виконавець зобов'язався надати користувачу на абонентській основі інформаційні послуги доступу до Сервісу Транс (TRANS) електронним шляхом, котрі складаються із окремих послуг: біржа вантажів та транспорту; надійний партнер; TransКарти.
Згідно п.1.3. договору, підписанням даного договору користувач заявляє, що ознайомлений та приймає регламент надання послуг і безпеки Системи Транс (надалі-регламент), котрий опублікований на сайті http//www.trans.eu/ua/reglament/html. Зміни регламенту відбуваються у вказаному у ньому порядку.
Відповідно до п.4.2. договору оплата за послуги здійснюється користувачем завчасно на рік у розмірі, визначеному в актуальному ціннику.
Як зазначає скаржник, 06.05.2016р. відповідачем виставлено рахунок № FV405/4/2015/UA за період з 06.05.2015р. по 05.05.2016р. у розмірі 421,20 EUR, який було позивачем оплачено.
Шляхом надання доступу до бази даних TRANS, 03.02.2016р. між L.TRANS Lipinski Damian (Польща) (виконавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (клієнт) укладено Договір № TIR-03/02-16-Р від 03.02.2016р. про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.
Як вбачається із заявки № 1 від 12.02.2016р. та рахунку - фактури № FA UE/24/2016 від 19.02.2016р., L.TRANS Lipinski Damian були наданні позивачу транспортні послуги (перевезення деревини) за маршрутом 22325, с. Журавне, Літинський район, Вінницька область, Україна (UA) - 23223, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, Україна (UA) - Ягодин - Дорохуск-Tuam,Go.Galway, Ірландія (IRL). Вартість перевезення 3600,00 євро.
Як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, сторонами договору № TIR-03/02-16Р від 03.02.2016р. підписано Акт №2 здачі- прийняття робіт (надання послуг) від 24.02.2016р. 06.05.2016р. відповідачем згідно договору про надання послуг № 1348/120/4/2013 від 23.04.2016р. виставлено рахунок № PROF/2/5/2016/UA за період з 06.05.2016р. по 05.05.2017р. у розмірі 561,60 EUR, який був оплачений позивачем 11.05.2016р., що підтверджується платіжним дорученням № 126 на суму 16 095,80 грн, еквівалентній ставці НБУ станом на 11.05.2016р.
Скаржник посилається на належне виконання ним усіх договірних зобов'язань згідно договору про надання послуг № 1348/120/4/2013 від 23.04.2016р. та договору № TIR-03/02-16Р від 03.02.2016р. про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Однак, відповідачем поміщено на сайті TRANS.EU інформацію про те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є боржником та сума його заборгованості становить 400 EUR..
При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, шляхом надання доступу до бази даних TRANS, 03.02.2016р. між L.TRANS Lipinski Damian (Польща) (виконавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (клієнт) укладено Договір № TIR-03/02-16Р від 03.02.2016р. про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.
Як вбачається із заявки № 1 від 12.02.2016р. та рахунку - фактури № FA UE/24/2016 від 19.02.2016р. L.TRANS Lipinski Damian були наданні позивачу транспортні послуги (перевезення деревини) за маршрутом 22325, с. Журавне, Літинський район, Вінницька область, Україна (UA) - 23223, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, Україна (UA) - Ягодин - Дорохуск-Tuam,Go.Galway, Ірландія (IRL). Вартість перевезення 3600 євро. У додаткових умовах заявки зазначено, що нормативний час для завантаження і митного огляду - 48 год., на розвантаження в Україні і митний огляд в Україні - 48 год. Якщо автомобіль буде перебувати більше, ніж 48 год. у Європі, необхідно заплатити 80 євро за день. Якщо автомобіль буде перебувати більше, ніж 48 год. в Україні, необхідно заплатити 40 евро за день.
У зв'язку з тим, що транспортний засіб перевізника здійснив вимушений простій тривалістю 7 діб, L.TRANS Lipinski Damian було виставлено рахунок-фактуру на оплату простою у сумі 400 євро. У зв'язку з тим, що вказану суму позивач не сплатив, відповідачем на підставі заяви L.TRANS Lipinski Damian було внесено позивача у систему Trans.eu до списку боржників. У матеріалах справи міститься вказана рахунок-фактура та заява L.TRANS Lipinski Damian про те, що у позивача існує заборгованість у розмірі 400 євро, що не заперечувалось скаржником.
Суд першої інстанції підставно звернув увагу на те, що наявність чи відсутність такої заборгованості не належить до предмету спору.
Між ТзОВ "Логінтранс Україна" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (користувач) укладено договір про надання послуг в рамках системи TRANS.EU № 19293/120/4/2015 від 22.04.2015р. предметом якого є надання виконавцем електронним шляхом послуг доступу до системи Trans.eu. Відповідно до п.1 параграфу 3 договору, користувач заявляє, що ознайомлений і схвалює регламент надання послуг і безпеки системи Trans.eu, котрий опубліковано на сайті http//www.trans.eu/ua/reglament/html. Відповідно до Регламенту: Виконавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Логінтранс - Україна"; Система Trans.eu - інформаційно - обслуговуючий інтернет - сервіс Адміністратора, доступний на сайті www.trans.eu та на інших сайтах, пов'язаних з цим сайтом, що включає в себе перелік всіх послуг, інформацію та документи, в тому числі TransCommunicate разом з додатковими функціями; Користувач - фізична особа, організація (суб'єкт), яка не має статусу юридичної особи, але яка згідно із законодавством визнається дієздатною, або юридична особа, яка здійснює господарську діяльність, пов'язану із транспортом та експедицією; Список боржників - це функціональність системи Trans.eu, що надає можливість публікацій списку боржників на підставі повідомлень користувачів, наданих за допомогою TransCommunicate в рамках "Укажи Боржника", що надається виконавцем або компанією Inkaso Logintrans sp. z o. o. sp. k. на підставі договору, укладеного з Inkaso Logintrans sp. z o. o. sp. k..
У пункті 2.3. Регламенту зазначено, що користувач погоджується із регламентом в момент реєстрації Акаунту за допомогою TransCommunicate та підтверджує, що ознайомився з умовами надання виконавцем послуг в електронному вигляді, а також підтверджує, що ознайомився з умовами надання виконавцем послуг в електронному вигляді, а також підтверджує свою згоду з усіма положеннями цього Регламенту та Ліцензійного договору.
Згідно з п.3.1. Регламенту, виконавець надає електронні послуги у вигляді телеінформаційної платформи обміну інформацією про вільні вантажі та вантажні транспортні засоби, яка складається із TransCommunicate разом із додатковими функціями TransCommunicate.
Пунктом d) п.3.4. Регламенту визначено, що додатковою функцією TransCommunicate - список боржників визначені у додатку 5 до Регламенту.
Відповідно до п.2.4. додатку № 5 до Регламенту, користувач, який робить заяву, повністю несе відповідальність за достовірність та актуальність інформації про заборгованість та боржників, зобов'язаних її сплатити.
Згідно до п.2.5. додатку № 5 до Регламенту, виконавець не несе відповідальності за інформацію, яка міститься у заяві користувача про заборгованість, а також за юридичні або фактичні наслідки використання користувачем або третіми особами інформації яка міститься в системі Список Боржників.
Відповідно до ч.1 ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Згідно частини 4 ст.277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Таким чином, враховуючи умови договору № 19293/120/4/2015 від 22.04.2015р. про надання послуг в рамках системи TRANS.EU та Регламенту, який шляхом підписання договору був схвалений скаржником, беручи до уваги п.3.1. Регламенту та п.п. 2.4., 2.5. Додатку 5 до Регламенту, що відповідач не є особою, яка має відповідати за спірну інформацію, як і за юридичні або фактичні наслідки використання третіми особами цієї інформації. Цей висновок мотиви апеляційної скарги не спростовують. Згідно п. 15. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Оскільки мав місце факт простою транспортного засобу перевізника тривалістю 7 діб і L.TRANS Lipinski Damian вимагав оплатити за час простою суму у розмірі 400 євро, тому підстав вважати, що така інформація є недостовірною у відповідача немає, а отже в силу Регламенту відповідач за наявності заяви L.TRANS Lipinski Damian та підтверджуючих документів зобов'язаний був внести вказану інформацію до системи TRANS.EU. Крім того, скаржником не доведено того факту, що спірна інформація завдала шкоди його особистому немайновому благу, тобто діловій репутації.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2017 р. у справі № 914/25/17 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Харків, вх.№ 01-05/2058/17 від 04.05.2017 року - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2017 р. у справі № 914/25/17 без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 10.07.2017 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Орищин Г.В.
Суддя Галушко Н.А.