04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" липня 2017 р. Справа№ 911/777/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Зубець Л.П.
Ткаченка Б.О.
при секретарі Шмиговській А.М.
за участю представників:
від позивача - Балєв М.П. (довіреність б/н від 21.12.2016 р.);
від відповідача - Коненко О.С. (довіреність №245 від 09.06.2017 р.);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Міт»
на рішення господарського суду Київської області від 29.05.2017 р.
у справі №911/777/17 (суддя Чонгова С.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Міт»
до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»
про скасування оперативно-господарської санкції
Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал Міт» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про скасування оперативно-господарської санкції накладеної на ТОВ «Реал Міт» по акту про порушення ПКЕЕ №К033151 від 02.11.2016 р., застосовану протокольним рішенням ПАТ «Київобленерго» від 22.02.2017 р. №001 з нарахуванням обсягу та вартості необлікованої електроенергії на суму 1821693,10 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 29.05.2017 р. позов задоволено частково. Скасовано оперативно-господарську санкцію накладену на ТОВ «Реал Міт», застосовану ПАТ «Київобленерго» відповідно до протоколу №001 від 22.02.2017 р. з нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії на суму 437565,10 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6563,48 грн. судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.05.2017 р. та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції при винесенні рішення дійшов невірного висновку, невиконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно неперевіривши обставини справи, вирішив спір з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відобразив усіх обставин, що мають вирішальне значення для даної справи.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
В судовому засіданні 03.07.2017 р. відповідачем була подана заява про зміну найменування/типу товариства, в якій повідомив суд про те, що у відповідності до рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства від 30.05.2017 р. Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» було перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Київобленерго». 06.06.2017 р. було внесено зміни до ЄДР.
Колегія суддів враховує дану заяву при винесенні даної постанови та вважає за необхідне замінити назву відповідача по справі на Приватне акціонерне товариство «Київобленерго».
Від позивача надійшли клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів по справі та про призначення судової електротехнічної експертизи.
Колегія суддів, вислухавши думку представників сторін, не знаходить підстав для задоволення вказаних клопотань у зв'язку з тим, що позивачем клопотання про призначення судової експертизи під час розгляду даної справи в суді першої інстанції не подавалось, вирішення даного спору не потребує спеціальних знань. Крім того, в матеріалах справи містяться достатні докази для повного та всебічного розгляду господарського спору.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
21.11.2014 р. між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії № 220065118, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору).
Згідно п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж (далі - ПОЕМ).
Пунктом 4.2.3 договору сторони погодили, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі, зокрема, самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014 р. У випадках встановлених абз. 3 п. 9.4 договір укладається на строк дії договору оренди. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (п. 9.4 договору).
Представниками енергопостачальної організації - ПАТ «Київобленерго» (ПрАТ «Київобленерго») відповідно до акта про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 16.11.2016 р. (копія якого долучена до матеріалів справи), споживачу передано на відповідальне зберігання прилад обліку №8045433, опломбовано його та передано позивачу.
Уповноваженими представниками ПАТ «Київобленерго» (ПрАТ «Київобленерго») 02.11.2016 здійснено технічну перевірку та складено акт про порушення від 02.11.2016 р. № К 033151, яким встановлено порушення позивачем (споживачем) ПКЕЕ, а саме зупинено облік електричної енергії, шляхом встановлення на механізм лічильника високочастотного генератора про що вказано в акті. Електрична енергія, що споживалась не обліковувалась. В даному акті про порушення вказано, що представники споживача відмовились від підпису.
02.11.2016 р. відповідачем складено акт тимчасового вилучення до акту про порушення, акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії №230110 та акт вимогу №018976, які були підписані представником споживача.
30.11.2016 р. проведено засідання комісії по розгляду акта про порушення №033151 від 02.11.2016 р. На вказаному засіданні запропоновано направити на експертне дослідження вилучений пристрій та лічильник, представники позивача з даним рішенням не погодились, що відображено у вказаному протоколі.
У відповідності до абз. 2 п. 2.1 Методики у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку, факт пошкодження встановлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.
02.12.2016 р. відповідачем були вилучені прилади обліку та зовнішнього впливу на них. Останній був у робочому стані та зумовлював зупинку обліку електроенергії, що споживається. Вказаний факт встановлено в акті про порушення. Вилучені прилади були направлені для проведення експертного дослідження.
Відповідно до висновку експертного дослідження від 05.01.2017 р. №122, наданий на дослідження пристрій не є пристроєм для зниження фактично спожитого об'єму електроенергії, так як не впливає на фактичне споживання електричної енергії. Проте, наданий пристрій є пристроєм, вплив якого при встановленні робочої частини на лицеву сторону лічильника призводить до зменшення значної виміряної лічильником енергії по відношенню до обсягу реально спожитої електричної енергії - повне припинення обліку електричної енергії лічильником НИК2303АРК1, заводський номер 0153360, на час впливу пристрою у ввімкненому стані на лічильник.
07.02.2017 р. відповідачем направлено на адресу позивача запрошення для участі в повторному засіданні комісії з розгляду акта про порушення.
22.02.2017 р. відбулось повторне засідання комісії по розгляду акта №033151 від 02.11.2016 р., представники позивача (споживача) на засідання комісії не з'явились.
Представниками відповідача, відповідно до протокола від 22.02.2017 р. №001, вирішено провести розрахунок недорахованої електричної енергії за період з 21.11.2014 р. по 15.11.2016 р. За 726 днів, сума недорахованої електричної енергії за вказаним розрахунком склала 1821693,10 грн.
Як зазначає позивач, відповідач застосував до нього оперативно-господарську санкцію за виявлені порушення правил користування електричною енергією у вигляді нарахування вартості недорахованої електричної енергії в розмірі 1821693,10 грн.
Звертаючись з даним позовом позивач посилається на те, що вищезазначене рішення комісії від 22.02.2017 р. про нарахування позивачу оперативно-господарських санкцій є неправомірним, оскільки застосування відповідачем оперативно-господарських санкцій до позивача здійснено всупереч положень законодавства України, та положень ПКЕЕ та Методики.
В даному випадку, обов'язковою умовою застосування оперативно-господарської санкції є доведення вчинення споживачем протиправних дій, які призвели до зміни показів приладів обліку.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає про правомірність застосування до позивача спірної оперативно-господарської санкції за виявлені ним порушення ПКЕЕ, та зазначає, що актом про порушення, який складено комісією в складі чотирьох представників енергопостачальної організації, встановлено втручання в роботу лічильника, та розраховано вартість недоврахованої енергії відповідно до п. 2.5 Методики.
Відносини між електропостачальною організацією та юридичними особами регулюються, зокрема, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергією, затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.
У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що в акті про порушення не перелічені конкретні прилади, що вилучені, а тільки зазначено пакет з речовими доказами.
Проте, вказана обставина не відповідає дійсності, адже відповідачем до акта про порушення № 033151 від 02.11.2016 р. додано акт тимчасового вилучення №033151 від 02.11.2016 р., в якому зазначено, що вилучено генератор високих частот та лічильник, серійний номер 0153360, які упаковані в сейфпакет поліетиленовий.
Зазначені прилади прийняті експертом на дослідження з вказівкою номеру приладу та їх опису.
Колегія суддів критично оцінює доводи позивача щодо невірного визначення відповідачем періоду нарахування з дати останньої технічної перевірки, з посиланням на те, що неодноразово представники відповідача знімали показники лічильника і ними не було встановлено будь-яких порушень, оскільки, як зазначає відповідач, зняття показників лічильника відбувалось з попередженням позивача про день приходу контролера.
З наданих фотокопій та висновку експертного дослідження вбачається, що вказаний генератор високих частот є мобільним пристроєм, впливає на зменшення показників лічильника у ввімкненому стані та у будь-який момент може бути прибраний від лічильника.
Порядок здійснення розрахунків за електричну енергію визначений в розділі 6 Правил користування електричною енергією. Згідно п.п.6.40-6.42 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. №562. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
На період розгляду в суді спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.
Відповідно до п. 3.1 ПКЕЕ визначено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПКЕЕ, цих Правил та проектних рішень.
Згідно п. 3.2. вказаних Правил, відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.
Згідно п. 6.41 Правил, у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Так, якщо позивач не погоджується зі змістом акта, він робить зауваження про це в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав у разі, коли споживач відмовляється від підпису акта (або не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду чи від участі у проведенні перевірки). Правила передбачають дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника. Законодавство не надає електропостачальнику інших засобів довести факт порушення Правил споживачем (якщо представник не називає свого прізвища та посади, не надає доказів своїх повноважень), як підпису акта про порушення Правил трьома особами.
Акт про порушення 02.11.2016 р. № К 033151 складений чотирма уповноваженими особами від енергопостачальної організації. Докази повноважень осіб, що складали акт про порушення містяться в матеріалах справи.
Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно п. 2.1 вказаної Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).
У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження встановлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.
Окрім того, відповідно до п. 2.5 Методики, якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;
Дусун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Дусун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Дусун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складання зазначеного двостороннього акта.
Проте, в акті про порушення така дата не вказана.
На позивача покладений обов'язок збереження лічильника в належному технічному стані, а відсутність доказів того, що саме позивач здійснив втручання в роботу лічильника у даному випадку не звільняє останнього від відповідальності за незабезпечення належного технічного стану такого засобу обліку, відповідно до ч. 3 ст. 235 ГК України.
Судова колегія зазначає, що електропостачальною організацією було встановлено, що споживачем було зупинено облік електричної енергії, шляхом встановлення на механізм лічильника високочастотного генератора. Електрична енергія, що споживалась не обліковувалась.
В свою чергу дії, які призводять до зміни показів приладів обліку є підставою для нарахування та застосування оперативно-господарської санкції, яка має розраховуватись згідно положень пп. 3 п. 2.1, п. 2.5 Методики.
З огляду на зазначені норми, колегія дійшла висновку про дотримання порядку технічної перевірки засобів обліку, розгляду результатів такої перевірки, наявність підстав для складання акта про порушення, прийняття рішення комісії з розгляду вказаного акта про порушення, з урахуванням висновку експертного дослідження та здійснення розрахунку оперативно-господарської санкції.
Тому, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції та вважає днем усунення порушення - день вилучення пристрою, що знижує покази приладу обліку, а саме 02.11.2016 р. (дата складення актів про порушення та тимчасового вилучення, технічної перевірки засобу обліку).
Отже загальна кількість днів порушення має бути зменшена на 14 днів і складає 712 днів та сума вартості недорахованої електричної енергії з урахуванням ПДВ за формулою згідно Методики становить (1620*712*20%) 1384128,00 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі про скасування оперативно-господарської санкції, оскільки оперативно-господарські санкції на суму 437565,10 грн. застосовано відповідачем неправомірно. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заперечення апелянта щодо правосуб'єктності підписантів акта про правопорушення колегією оцінюються критично, оскільки не стосуються предмету позову та мають досліджуватись в іншому провадженні. Повноваження осіб, які склали акт підтверджуються належними документами (посвідченнями), чинність яких позивачем не спростована.
Колегія зазначає, що акт тимчасового вилучення до акту про порушення, акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії та акт вимога №018976 містять посилання щодо вилучення стороннього пристрою за допомогою якого вчинявся вплив на засіб обліку електричної енергії.
Вказана обставина обумовлює доведення факту явної ознаки втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів (п. 6.40 ПКЕЕ), про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Окрім цього, вищезазначені акти підписані представником споживача. Акти містять необхідні дані, що висуваються до таких документів, тому факт вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики був належним чином встановлений та зафіксований.
Усі інші твердження та заперечення учасників провадження не спростовують вищевикладених висновків суду.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.
З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення дійшов невірного висновку, невиконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно неперевіривши обставини справи, вирішив спір з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відобразив усіх обставин, що мають вирішальне значення для даної справи, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.
Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 29.05.2017 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Здійснити процесуальне правонаступництво у справі та замінити відповідача - Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Київобленерго», у зв'язку з перейменуванням.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Міт» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 29.05.2017 р. у справі №911/777/17 залишити без змін.
Справу №911/777/17 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді Л.П. Зубець
Б.О. Ткаченко