Справа № 158/1735/17
Провадження № 2-а/0158/116/17
07 липня 2017 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Корецької В.В.
при секретарі - Процик Л.В.
за участю представника позивача - Балог О.Ю.
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України, -
Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що ОСОБА_2 14.10.2016 року незаконно, поза пунктами пропуску, перетнув державний кордон з України в Словацьку Республіку на ділянці відповідальності відділу «Ужгород», однак після незаконного перетину кордону був затриманий представниками прикордонної поліції Словацької Республіки та 14.10.2016 року, в пункті пропуску «Ужгород» Чопського прикордонного загону був переданий на територію України під час проведення прикордонно-представницької зустрічі.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2016 року вирішено примусово видворити ОСОБА_2 за межі території України та затримано з метою ідентифікації та примусового видворення з поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
23.10.2016 року ОСОБА_2 був поміщений у Волинський ПТПІ в с. Журавичі, Ківерцівського району Волинської області.
Позивачем неодноразово на адресу посольства Російської Федерації направлялись запити щодо встановлення особи затриманого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак інформації щодо встановлення особи з метою підготовки відповідних документів для його подальшого видворення в Чопському прикордонному загоні немає.
Тому просять продовжити термін затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, який підлягає примусовому видворенню за межі території України та продовжити його тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, «Волинський» ДМС України, за адресою: с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області на строк визначений п. 7 ст. 183-7 КАС України.
Представник позивача Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - Балог О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного адміністративного позову.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За правилами частини шостої статті 6 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист в адміністративних справах, що і громадяни України.
Згідно з ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Судом встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 потрапив на територію України незаконним шляхом.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2016 року задоволено адміністративний позов Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України постановлено примусово видворити громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 - за межі території України до країни походження, та затримано його з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення на строк, необхідний для виконання рішення суду про примусове видворення та поміщено його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні /а.с. 5-6/.
23.10.2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 було поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, за адресою: с. Журавичі вул. Перемоги, 27 Ківерцівського району Волинської області /а.с.7/.
Разом з тим, постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.04.2017 року ОСОБА_2 було продовжено строк затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 3 місяці /а.с.10-11/.
Відповідач не має документа, що надає йому право на виїзд з України, позивач на виконання рішення суду про примусове видворення іноземця за межі України звернувся до посольства Російської Федерації із листом, у якому просив надати йому допомогу в посвідченні даної особи та поверненні її на батьківщину, однак відповідь по вищевказаному листі до Чопського прикордонного загону не надходила.
За час перебування у Волинському ПТПІ громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався.
Враховуючи те, що строк затримання відповідача та перебування у Волинському ПТПІ закінчується, Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 7 ст.183-7 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні три місяці подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для виконання рішення про примусове видворення або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач повністю надав інформацію про себе, тобто його особу було ідентифіковано ще при його затриманні, при цьому не є необхідним на підставі ст. 183-7 ч. 7 КАС України продовження строку затримання іноземця, оскільки дане продовження можливе за наявності двох вищенаведених умов, одна з яких в даному випадку недотримана, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ст.ст. 6, 11, 41, 69-71, 86, 158 163, 183-7, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ківерцівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька