04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"06" липня 2017 р. Справа№ 910/15310/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
За участю представників:
Від позивача: Бернацька О.В. - представник;
Від відповідача: Богдан С.В.-представник;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017
у справі № 910/15310/16 (суддя Пінчук В.І.)
За позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ"
про стягнення 8542,91 грн.
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Публічне акціонерне товариство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" про стягнення 8 542,91 грн., з яких: 458,81 грн. - 3% річних, 1055,53 грн. збитки від інфляції та 7 028,57 грн. пеня.
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.10.2016 позов Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України " задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 05.12.2016 зазначене рішення залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 постанова Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 05.12.2016 та рішення господарського суду м. Києва від 17.10.2016 скасовані в частині стягнення з відповідача пені в сумі 7 028,57 грн. та судових витрат і справа в цій частині передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 910/15310/16 позов в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" пені в розмірі 7 028,57 грн задовольнити частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1 614,79 грн. пені, 334,47 грн. судового збору.
В іншій частині стягнення пені, відмовити.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 910/15310/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Тищенко А.І., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено її до розгляду на 04.07.2017.
30.06.2017 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду, від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у задоволенні даної апеляційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 910/15310/16 залишити без змін.
Розпорядженням начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 № 09-53/2462/17, у зв'язку із перебування судді Тищенко О.В., яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15310/16.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 910/15310/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Скрипки І.М. та Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до розгляду новим складом суду.
В судовому засіданні 04.07.2017 представник позивача надала пояснення по суті спору та просила задовольнити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.07.2017 надав пояснення по суті спору та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 залишити без змін.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2015 між Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України " та Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" було укладено договір на купівлю - продаж природного газу № 15-743-РО.
Згідно із умов вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2015 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору № 15-743-РО від 23.06.2015 продавець передає покупцю у період з 01.07.2015 по 31.12.2015 газ в обсязі до 329, 600 тис. куб.м., у тому числі по місяцям кварталів: липень 2015 року - 8, 400 тис. куб.м.; серпень 2015 року - 9, 000 тис. куб.м.; вересень 2015 року - 13, 200 тис. куб.м.; жовтень 2015 року - 39, 400 тис. куб.м.; листопад 2015 року - 102, 200 тис. куб.м.; грудень 2015 року - 157, 400 тис. куб.м.
Пунктом 3.1 договору визначено, що продавець передає покупцю у загальному потоці газ:
- у разі передачі газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі газу від газодобувних підприємств та від підземних сховищ газу у газотранспортну систему;
- у разі передачі імпортованого газу (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711, 21 00 00, ввезеного на митну територію України Компанією) - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.
Відповідно до пункту 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно із пунктом 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість; продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцю один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта; підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Пунктом 5.1 договору № 15-743-РО від 23.06.2015 визначено, що ціна (граничний рівень ціни) на природний газ встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до пункту 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. газу на момент укладення договору становить 3 300,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того ПДВ за ставкою - 20%; до сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 3 300,00 грн.; крім ПДВ - 20% - 660,00 грн., всього з ПДВ - 3 960,00 грн.
Пунктом 5.3 договору визначено, що у разі зміни НКРЕ ціни на природний газ вона є обов'язковою для сторін за договором з моменту введення її в дію, про що сторонами підписується додаткова угода до договору.
Згідно із пунктом 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки; у разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
Відповідно до пункту 6.2 генеральної угоди № 15-743-РО від 23.06.2015 оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕ, та зараховується як оплата за газ; за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточних рахунок із спеціальним режимом використання продавця.
Пунктом 6.4 договору визначено, що покупець не зазначає призначення платежу лише у випадку перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця; у всіх інших випадках посилання на призначення платежу та розрахунковий період є обов'язковими.
Згідно із пунктом 6.5 договору сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується сторонами як погашення заборгованості покупця перед продавцем за минулі періоди за договором, а у випадку відсутності простроченої заборгованості за договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.
Відповідно до пункту 7.2 договору У разі якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині реалізації газу, покупець не здійснив повну оплату фактично отриманого за договором природного газу, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Тобто, сторони узгодили, що нарахування пені здійснюватиметься лише у випадку, коли після закінчення строку дії договору покупець не здійснить повної оплати поставленого газу, тобто узгодили підставу для її нарахування - наявність заборгованості станом на дату закінчення строку дії договору, визначили суму, на яку нараховуватиметься пеня - сума боргу станом на дату закінчення строку дії договору.
Дане кореспондується з вимогами частиною 6 статті 22 ГК України, яка визначає початковий момент нарахування пені, що не може бути змінений за домовленістю сторін. Тобто початковий момент нарахування пені сторони не змінювали, а лише узгодили підставу для її нарахування та визначил суму, на яку нараховуватиметься пеня.
Статтею 11 договору визначено, що останній набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Додатковою угодою №3 від 04.11.2015 з 04.11.2015 викладено пункти 5.1, 5.2 і 5.3 договору в такій редакції:
- ціни (граничні роздрібні ціни) на природний газ встановлюються постановою Кабінету Мністрів України від 30.10.2015 №872, яка набрала законної сили з 04.11.2015, і становлять 3 600,00 грн. за 1000 куб.м. природного газу ( пункт 5.1 договору );
- ціна за 1000 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (2%), тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов'язками становить 2213,1373 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 2 655,7647 грн. (пункт 5.2 договору);
- у разі зміни ціни на природний газ та/або зміни тарифів на транспортування та розподіл газу, цільової надбавки, вони є обов'язковими для сторін за договором з моменту введення в дію, про що сторонами підписується додаткова угода до договору (пункт 5.3 договору ).
Відповідно до, частини 1 і 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання вимог договору позивач впродовж липня - грудня 2015 року здійснив поставку природного газу відповідачу на загальну суму 1 111 850,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу, а саме: від 31.07.2015 на суму 45 892,44 грн.; від 31.08.2015 на суму 46 395,36 грн.; від 30.09.2015 на суму 45 088,56 грн.; від 31.10.2015 на суму 382 932 грн.; від 30.11.2015 на суму 75 492,82 грн.; від 30.11.2015 на суму 208 344,74 грн.; від 31.12.2015 на суму 307 704,88 грн.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідачем було здійснено повну оплату природного газу на суму 1 111 850,80 грн. з порушенням встановлених договором строків.
У зв'язку з простроченням сплати відповідачем платежів за отриманий природний газ позивач просив стягнути з відповідача 458,81 грн. - 3% річних, 1055,53 грн. витрати від інфляції та пеню в розмірі 7 028,57 грн.
При новом розгляді справи № 910/15310/16 в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 7 028,57 грн. судом встановлено, що позивач нарахував відповідачу пеню за зобов'язаннями липня - листопада 2015 у вказаному розмірі за період з 20.08.2015 по 20.12.2015.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що це суперечить умовам договору № 15-743-РО від 23.06.2015, оскільки як встановлено судом повну оплату поставленого природного газу за вказаний період відповідач здійснив до 31.12.2015.
Беручи до уваги те, що за пунктом 7.2 генеральної угоди № 15-743-РО від 23.06.2015 покупець зобов'язався сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу ( п. 6.1 договору ), то пеня повинна бути нарахована, починаючи з 20 - го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, на заборгованість, яка існувала станом на дату закінчення строку дії договору, тобто на 31.12.2015, розмір якої становив 167 901,01 грн. Зазначена заборгованість складалася із боргу за грудень 2015, заборгованість за попередні поставки природного газу була погашена відповідачем до 31.12.2015.
Даний правовий висновок кореспондується, з вимогами частини 6 статті 232 ГК України, яка визначає початковий момент нарахування пені, що не може бути змінений за домовленістю сторін. Тобто, початковий момент нарахування пені сторони не змінювали, а лише узгодили підставу для її нарахування та визначили суму, на яку нараховуватиметься пеня.
Враховуючи вищевикладене колегія сддів погоджується з висновком та розрахунком суду першої інстанції, що пеня яка підлягає стягненню з відповідача за період з 20.01.2016 по 27.01.2016 становить 1 614,79 грн. (167 901,01 грн. х 0,120218579% х 8 ), а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 7 028,57 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 1 614,79 грн.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВГСУ від 27.04.2016 у справі № 918/908/15, від 08.11.2016 у справі 924/107/16, від 16.11.2016 у справі № 909/80/16, від 22.03.2017 у справі № 921/523/16, а також у постанові від 17.05.2017 у справі № 903/602/16.
Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 910/15310/16 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/15310/16 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко