22 червня 2017 року справа № 804/9101/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
секретарі судового засідання: Федосєєвій Ю.В.,
представників позивача Годько І.О., Пені С.С.,
представників відповідача Ковалевського М.С., Іщенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року у справі №804/9101/16 за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Науково - виробнича фірма «СВК» про тимчасове зупинення виробництва, -
Позивач 19.12.2016 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ПП «Науково - виробнича фірма «СВК», в якому просив:
- тимчасово зупинити виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється відведення стічних вод підприємства з порушенням вимог законодавства ПП «Науково-виробнича фірма «СВК», що знаходиться за адресою: вул.Мандриківська, 47, м.Дніпро, 49084; юридична адреса: бульвар Слави, 54, м.Дніпро, 49126, про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області;
- тимчасово зупинити виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: 2-х відстійників хімічних сумішей, лінії фасування хімічної продукції в цеху приготування мийних засобів; 1 витяжна шафа з лабораторії нових матеріалів; 2-і витяжні шафи в технологічній лабораторії; 2 термоплатавтомати в цеху видувки прес-форм; ємність зберігання оксіхлориду алюмінію; 4 реактори для промислових змазок та 4 реактори приготування СОЖу на вулиці; 6 електричних печей для спікання оксидів та 1 муфельна піч на ділянці виробництва феритів; бак плавлення стерину, змішувач, сепаратор, бункер фасування в мішки на ділянці виробництва стеарату натрію; 2 реактори змішування хімічних речовин на промисловій ділянці; витяжна шафа в лабораторії фізико-хімічних досліджень; 2 витяжні шафи в лабораторії ОТК Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СВК», що знаходиться за адресою: вул.Мандриківська, 47, м.Дніпро, 49084; юридична адреса: бульвар Слави, 54, м.Дніпро, 49126, про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повноваження.
Відповідач - Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «СВК» (код юридичної особи 20257936), зареєстроване 17.12.1993 року та здійснено запис в ЄДРПОУ про включення відомостей про юридичну особу 04052459Ю0020610. Основний вид діяльності - виробництво хімічної продукції. На підприємстві в наявності Ліцензія Державної служби України з контролю за наркотиками на придбання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», терміном дії до 28.01.2021.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30.11.2016 року по 13.12.2016 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СВК» на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої 13.12.2016 року складено акт б/н (а.с.8, 9, 10-21 т.1).
Згідно висновків акту перевірки контролюючим органом встановлені порушення підприємством природоохоронного законодавства, пов'язані зі здійсненням контролю якості зливових стічних вод та відведенням стічних вод, а саме:
- здійснення виробництва побутової хімічної продукції (мийних засобів, рідких порошків для прання, рідкого мила, обполіскувачів для білизни, тощо);
- наявність на підприємстві ділянок виробництва феритів, стеарату натрію, цеху видувки прес-форм за відсутності на момент перевірки необхідної проектної документації з розділом ОВНС на влаштування вищезазначених цехів та вироблення вищезазначеної хімічної продукції, погоджених в установленому законом порядку;
- відсутність на момент перевірки договорів з Дніпровським машинобудівним заводом на прийняття виробничих стічних вод та із заводом медобладнання на прийняття зливових стічних вод, укладення яких передбачено проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року №60;
- ненадання під час перевірки інформації та документів, що підтверджують передачу та здійснення ним контролю якості виробничих стічних вод;
- незадовільний стан збирання зливових стоків на території підприємства та ненадання інформації та документів щодо здійснення контролю якості зливових стічних вод на підприємстві;
- відсутність проектної документації з розділом ОВНС та висновку державної екологічної експертизи на влаштування фактично існуючих очисних споруд.
Позивач зазначає про наявність на підприємстві проектної документації з розділом ОВНС «Цех по виробництву хімічної продукції по вул.Мандриківській, 47, в м.Дніпропетровську», а також висновку державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року №60. Відповідно до проектних документів вказаний цех призначений для виробництва наступної хімічної продукції, а саме:
- концентрату фосфатуючого типу ФК, для використання фосфатування сталевих поверхнень;
- знежирюючого складу типу СМ-1, для знежирювання металевих поверхонь;
- клею типа 88, для склеювання резин;
- рідини для капелярної дефектоскопії, яка використовується для виявлення дефектів зварювання шву, ПР-1 для виявлення та фіксації дефектів при капелярній дефектоскопії, ОЖ-1 для видалення люмінісцентного компоненту з поверхонь.
Згідно акту перевірки встановлено, що фактично на момент перевірки на підприємстві здійснюється виробництво побутової хімічної продукції (мийні засоби, рідкі порошки для прання, рідке мило, ополіскувачі для білизни, тощо). На підприємстві в наявності ділянки виробництва феритів, ділянка виробництва стеарату натрію, цех видувки прес-форм.
Проте, погоджена згідно вимог законодавства проектна документація з розділом ОВНС на влаштування вищезазначених цехів та вироблення вищезазначеної хімічної продукції, на підприємстві відсутня, що на думку позивача є порушенням ст.ст. 7, 13, 14, 32, 39 Закону України «Про екологічну експертизу», ст.ст. 26-29, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Перевіркою встановлено, що проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року №60 виробничі стічні води на підприємстві передбачено накопичувати у герметичній ємності, об'ємом 2,5 м.куб. з подальшою утилізацією на очисних спорудах виробничих стоків Дніпровського машинобудівного заводу. Проте, на момент перевірки договір з Дніпровським машинобудівним заводом на прийняття виробничих стічних вод відсутній.
Крім того, проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року №60 передбачено влаштування системи збору накопичення та очищення поверхневого стоку з прилеглої до цеху території, які згідно висновку повинні складатися з системи структурно складеної одна з одною: перша частина передбачає збирання та накопичення зливових стоків з промплощадки. При цьому, забруднений поверхневий стік накопичується в накопичувачі та періодично знезаражується з подальшим переправленням у зливоприймальний колодязь; друга частина системи передбачає приймання зливових стоків та очищення їх на локальних очисних спорудах. Відведення зливового стоку передбачено здійснювати в мережі зливової каналізації заводу медобладнання. Однак, на момент перевірки договір з заводом медобладнання на прийняття зливових стічних вод відсутній. Очищення виробничих стічних вод здійснюється шляхом додавання коагулянтів на очисних спорудах підприємства, які представляють собою резервуар із забрудненою водою, 1 бак змішувач та 1 резервуар з очищеною водою. Проте, підприємством підтверджуючу інформацію та документи щодо передачі виробничих стічних вод, інформацію та документи щодо здійснення контролю якості виробничих стічних вод відповідачем під час перевірки на розгляд інспекторам не надано, що, на думку позивача, є порушенням ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Також в акті перевірки зазначено, що на території підприємства здійснюються операції з транспортування, розвантажування та зберігання хімічної сировини. Згідно тексту позову, під час перевірки візуальним обстеженням встановлено та відображено в акті перевірки, що вказана територія спланована та обладнана твердим покриттям, в наявності є зливоприймальники, однак збирання зливових стоків влаштовано не в повному обсязі. Частина зливових стоків з території промділянки відводиться на існуючі надземні очисні споруди. Однак, підтверджуючу інформацію та документи щодо передачі зливових стічних вод та здійснення контролю якості зливових стічних вод на підприємстві під час перевірки не надано. Відведення ж зливових вод частково здійснюється по рельєфу місцевості, що на думку позивача є порушенням ст.ст. 44, 70, 96, 98, 105 Водного кодексу України, ст.35 Закону України «Про охорону земель», ст.ст.96, 164 Земельного кодексу України, ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.8, 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Окрім того, позивач зазначає про відсутність на підприємстві проектної документації з розділом ОВНС та висновок державної екологічної експертизи на влаштування фактично існуючих споруд, що є невиконанням вимог ст.ст.7, 13, 14 39 Закону України «Про екологічну експертизу», ст.ст.26-29, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
За висновками акту перевірки відповідачем допущені порушення природоохоронного законодавства, пов'язані з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: на невідповідність матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дозволу на викиди фактичному стану на підприємстві по кількості та переліку джерел утворення викидів та джерел викидів. Зокрема зазначено, що у відповідних документах не обліковуються викиди від наступного обладнання, а саме: 2-х відстійників хімічних сумішей, ліній фасування хімічної продукції в цеху приготування мийних засобів; 1 витяжної шафи в лабораторії нових матеріалів; 2 витяжних шаф в технологічній лабораторії; 2 термопластавтоматів в цеху видувки прес-форм; ємкості зберігання оксіхлориду алюмінію; 4 реакторів для промислових змазок та 4 реакторів приготування СОЖу на вулиці, 6 електричних печей для спікання оксидів та 1 муфельної печі на дільниці виробництва феритів; баку плавлення стерину, змішувача, сепаратору, бункеру фасування в мішки на дільниці виробництва стеарату натрію, 2 реакторів змішування хімічних речовин на промисловій ділянці, витяжного шкафа в лабораторії фізико-хімічних досліджень; 2 витяжних шаф в лабораторії ОТК, що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Вважаючи факти, виявлені під час перевірки, грубими порушеннями природоохоронного законодавства, позивач звернувся до суду з позовом про тимчасове зупинення виробництва.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що позивачем не доведені обставини, які б свідчили про допущенні відповідачем порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а тому відсутні правові підстави для тимчасового зупинення діяльності підприємства відповідача, пов'язаної з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та відведення стічних вод .
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області здійснює свою діяльність згідно статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №429 від 04.11.2011 року, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-У від 05.04.2007 року та Наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 29.11.2016 року №852-П.
Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначено Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року (далі по тексту - Порядок №464).
Главою 4 вказаного Порядку встановлено порядок проведення перевірки. Зокрема зазначено, що під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об'єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки (п. 4.4). Крім цього, перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю (п. 4.5).
З вищезазначеного вбачається, що Позивач в порядку ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до покладених на нього повноважень, проводить не тільки обстеження території підприємств, а також перевірку наявності та чинності дозвільних та інших документів.
Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № №852-П від 29.11.2016 року на направлення на перевірку №4-7851-9-3 від 29.11.2016 року в період з 30.11.2016 року по 13.12.2016 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СВК» на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої 13.12.2016 року складено акт б/н (а.с.8, 9, 10-21 т.1).
Під час перевірки виявлено та в акті відображено наступні порушення підприємством природоохоронного законодавства, пов'язані зі здійсненням контролю якості зливових стічних вод та відведенням стічних вод, зокрема:
- здійснення виробництва побутової хімічної продукції (мийних засобів, рідких порошків для прання, рідкого мила, обполіскувачів для білизни, тощо);
- наявність на підприємстві ділянок виробництва феритів, стеарату натрію, цеху видувки прес-форм за відсутності на момент перевірки необхідної проектної документації з розділом ОВНС на влаштування вищезазначених цехів та вироблення вищезазначеної хімічної продукції, погоджених в установленому законом порядку;
- відсутність на момент перевірки договорів з Дніпровським машинобудівним заводом на прийняття виробничих стічних вод та із заводом медобладнання на прийняття зливових стічних вод, укладення яких передбачено проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року №60;
- ненадання під час перевірки інформації та документів, що підтверджують передачу та здійснення ним контролю якості виробничих стічних вод;
- незадовільний стан збирання зливових стоків на території підприємства та ненадання інформації та документів щодо здійснення контролю якості зливових стічних вод на підприємстві;
- відсутність проектної документації з розділом ОВНС та висновку державної екологічної експертизи на влаштування фактично існуючих очисних споруд.
19.12.2016 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з 30.11.2016 року по 13.12.2016 року на території Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СВК», винесено припис №4-8365-9-3, яким зокрема, приписано позивачу:
- дотримуватися вимог природоохоронного законодавства України при здійснені діяльності підприємства;
- впровадження на підприємстві нової техніки, технології, матеріалів, речовин, продукції та устаткування здійснювати за наявності проектної документації з розділом ОВНС, погодженої в установленому порядку;
- при здійсненні виробничої діяльності пвдприємтсва дотримуватись проектних рішень та вимог висновків державної екологічної експертизи;
- розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів;
- діяльність підприємства пов'язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювати за наявностю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
- забезпечити виконання умов надання дозволу на викиди;
- статистичну звітність привести у відповідність вимогам законодавства та складати в повному обсязі;
- забезпечити збирання, очищення та відведення зворотних стічних вод підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства;
- не припускати скидання зливових вод з території підприємства по рельєфу місцевості;
- здійснювати контроль за впливом проммайданчика на навколишнє природне середовище та потенційними джерелами впливу на підземні водоносні горизонти та грунти;
- забезпечти в повному обсязі оснащення пристроями та вимірювальною апаратурою, що здійснюють облік об'єму скидання стічних вод підприємства;
- розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства;
- розробити технічні паспорти відходів;
- визначити склад і властивості відходів, що утворюються на підприємстві, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;
- забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються у діяльності підприємства згідно форми №1ВТ (а.с.127-129 т.2).
Згідно ч.8 статті 7 Закону припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники контролюючого органу пояснили, що зазначений припис відповідачем не оскаржувався та на теперішній час вимоги припису ним не виконані.
Вказані обставини представниками позивача не спростовані.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність підстав у контролюючого органу для призначення та проведення позапланової перевірки ПП «НВФ «СВК», оскільки предметом даного позову є звернення Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про тимчасове зупинення виробництва відповідача у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та зафіксованими в акті перевірки.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача пояснили, що підприємством наказ про проведення перевірки не оскаржувався, позивач був допущений до перевірки, провів перевірку, за результатами якої склав акт.
Щодо тимчасового зупинення діяльності відповідача, пов'язаної зі здійснення контролю якості зливових стічних вод підприємства та відведення стічних вод з порушенням чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 32 Закону України «Про екологічну експертизу» визначено, що замовники екологічної експертизи зобов'язані виконувати вимоги висновків екологічної експертизи.
Статтею 29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено що висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими до виконання.
Згідно ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи й організації, діяльність яких по'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Згідно п. 5 ст.101 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у введенні в експлуатаціїю підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності
Згідно ст. 95 Водного кодексу України діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (воднім об'єктам), може бути припинена за рішенням суду.
Згідно ст. 96 Водного кодексу України під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод. При цьому передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або переосушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об'єктів.
Згідно п.1 ст.98 Водного кодексу забороняється введення в дію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об'ємів забору і скидання води;
Згідно ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї.
Згідно ст.35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані також забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям та уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Згідно ст.164 Земельного кодексу України охорона земель включає захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.
Статтею 70 Водного кодексу України встановлено, що скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.
Згідно ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлені екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів. При проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.
Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.
Статтею 7 Закону України «Про екологічну експертизу» передбачено, що екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічній експертизі підлягають матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи й об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Статтею 39 Закону України «Про екологічну експертизу» встановлено, що реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.
В ході перевірки встановлено та в акті відображено, що на підприємстві в наявності проектна документація з розділом ОВНС «Цех по производству химической продукции по ул.Мандрыковской, 47, в г.Днепропетровске».
В наявності висновок державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року №60.
В акті перевірки зазначено, що відповідно до проектних рішень вказаний у проектній документації цех призначений для виробництва наступної хімічної продукції, а саме:
- концентрату фосфатуючого типу ФК, для використання фосфатування сталевих поверхонь;
- знежирюючого складу типу СМ-1 для знежирювання металевих поверхонь;
- клею типу 88 для скліювання резин;
- рідини для капелярної дефектоскопії, які використовується для виявлення дефектів зварювального шву, ПР-1 для виявлення та фіксації дефектів при капелярній дефектоскопії, ОЖ-1 для видалення люмінісцентного компоненту з поверхонь.
Проте, фактично на момент перевірки на підприємстві здійснюється виробництво побутової хімічної продукції (мийні засоби, рідкі порошки для прання, рідке мило, ополіскувачі для білизни, тощо).
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Проте, відповідач помилково вважає технологію виробництва побутової хімічної продукціі тотожньою хімічній продукції, що використовується у промисловості для обробки металевих поверхонь, зварювальних швів та склеювання гуми та резини.
Таке посилання відповідача є надуманим та необгрутованим, оскільки утилізація відходів від вказаних виробництв є різною, а тому наявною у відповідача проектною документацією не передбачено та не враховано умови утилізації зливових стічних вод при виробництві побутової хімічної продукції та не відповідає вимогам Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Також, на підприємстві в наявності ділянки виробництва феритів, ділянка виробництва стеарату натрію, цех видувки прес-форм. Проектна документація з розділом ОВНС на влаштування вищезазначених цехів та вироблення вищезазначеної хімічної продукції, погоджена згідно вимог законодавства відсутня, що є порушенням ст.ст. 7, 13, 14, 32, 39 Закону України «Про екологічну експертизу», ст.ст. 26-29, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Слід зазначити, що проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року №60 передбачено виробничі стічні води накопичувати у герметичній ємності об'ємом 2,5 куб.м з подальшою утилізацією на очисних спорудах виробничих стоків Дніпропетровського машинобудівного заводу. На момент перевірки на підприємстві договір з Дніпропетровським машинобудівним заводом на прийняття виробничих стічних вод відсутній.
Крім того, проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року №60 передбачено влаштування системи збору накопичення та очищення поверхневого стоку з прилеглої до цеху території, які згідно висновку повинні складатися з системи структурно складеної одна з одною:
- перша частина передбачає збирання та накопичення зливових стоків з промплощадки. Забруднений поверхневий сток накопичується в накопичувачі об'ємом 1,6 куб.м та періодично знезаражується з додаванням біодеструдера «Єконадин», з подальшим переправленням у зливоприймальний колодязь другої частини;
- друга частина системи передбачає приймання зливових стоків очищення на локальних очисних спорудах, базовою складовою якої є устаткування АL - 3 проточного типу. Устаткування забеспечує очищення стоку по зваженим речовинам та нафтопродуктам. Відведення зливового стоку передбачено здійснювати в мережі зливової каналізації заводу медобладнання. На момент перевірки на підприємстві договір з заводом медобладнання на прийняття зливових стічних вод відсутній.
Зазначені вище обставини щодо відсутності договорів у ПП «НВФ «СВК» з Дніпропетровським машинобудівним заводом та заводом медобладнання на прийняття виробничих стічних вод, прдестаниками відповідача не спростований. А ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції докази спростування вказаних обставин відповідачем не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Очищення виробничих стічних вод здійснюється на очисних спорудах підприємства, які за візуальним оглядом та згідно усних пояснень представників відповідача представляють собою 1 резервуар з забрудненої водою, 1 бак змішувач та 1 резервуар з очищеною водою. Очищення води здійснюється шляхом додавання коагулянтів. Відповідачем не надано а ні під час перевірки, а ні до матеріалів справи інформацію та документи на підтвердження передачі виробничих стічних вод.
Крім того, згідно акту перевірки відведення зливових вод частково здійснюється по рельєфу місцевості. Відповідачем не надано доказів щодо здійснення контролю якості виробничих стічних вод підприємства, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Вказані обставни свідчать про недодержання відповідачем проектних рішень та невиконання висновку державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року № 60, що є порушенням ст.32 Закону України «Про екологічну експертизу», ст.ст.20-2, 29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.8,11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст.ст.44, 70, 96, 98, 105 Водного кодексу України, ст.35 Закону України «Про охорону земель», ст.96, 164 Земельного кодексу України.
На час перевірки на підприємстві відсутня проектна документація з розділом ОВНС та висновок державної екологічної експертизи на влаштування фактично існуючих очисних споруд, тобто відповідачем не виконуються ст.ст.7, 13, 14, 39 Закону України «Про екологічну експертизу», ст.ст.26-29, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Щодо тимчасового зупинення діяльності відповідача, пов'язаної з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря колегія суддів зазначає наступне.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначено Законом України «Про охорону атмосферного повітря».
Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачені зобов'язання підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зокрема: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Згідно частини 5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
В ході перевірки встановлено та в акті відображено, що матеріали інвентаризації джерел утворення та джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та відповідно дозвіл на викиди не відповідають фактичному стану підприємства по кількості та переліку джерел утворення викидів та джерел викидів.
У вищезазначених документах не обліковуються викиди від наступного обладнання, а саме: не враховано викиди від 2 відстійників хімічних сумішей, не врахована лінія фасування хімічної продукції в цеху приготування мийних засобів; 1 витяжна шафа в лабораторії нових матеріалів; 2 витяжні шафи в технологічній лабораторії; 2 термопластавтомати в цеху видувки прес-форм; ємність зберігання оксіхлориду алюмінію, 4 реактори для промислових змазок та 4 реактори приготування СОЖу на вулиці; 6 електричних печей для спікання оксидів та 1 муфельна піч на ділянці виробництва феритів; бак плавлення стерину, змішувач, сепаратор, бункер фасування в мішки на ділянці виробництва стеарату натрію; 2 реактори змішування хімічних речовин на промислові ділянці; витяжна шафа в лабораторії фізико-хімічних досліджень; 2 витяжні шафи в лабораторії ОТК, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача пояснили, що вказане вище обладнання взагалі не повинно обліковуватись, оскільки воно знаходиться в цехах, а цеха (виробничі приміщення) зазначені у графі 4-джерело утворення забруднюючої речовини в таблиці 2.1 «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин» та у графі 2- найменування джерела в таблиці 2.2 «Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин» (а.с.39-43, 45-50 т.1).
Колегія суддів не приймає до уваги таке посилання відповідача з огляду на наступне.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від 10.02.1995 року затверджено Інструкцію про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 року за №61/597 (далі по тексту - Інструкція №7).
Відповідно п.1.1. Інструкції №7 вказана інструкція містить в собі методичні вказівки по змісту та оформленню необхідних документів для створення звіту
по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, які утворюються на підприємстві з урахуванням технологічного процесу та його особливостей.
Згідно пояснень до таблиці 2.1 «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин» додатку №2 до вказаної Інструкції №7:
- в графі 4 зазначається найменування установок, агрегатів, де безпосередньо утворюються забруднюючі речовини (парові котли, доменні печі, промивні колони та інші), а також основні джерела утворення неорганізованих викидів (нещільності обладнання, ставки-відстоювачі, шламові поля та інші);
- в графі 5 зазначається кількість одиниць технологічного обладнання.
Згідно пояснень до таблиці 2.2 «Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин» додатку №2 до вказаної Інструкції №7:
- в графі 1 зазначається номер джерела викиду;
- в графі 2 зазначається найменування джерела викиду забруднюючих речовин,
(труба, шахта, аераційний фонар і т.д.), а також об'єднані джерела викидів (в цьому випадку потрібно вказати, які вентсистеми об'єднані).
Таким чином, в Звіті про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на ПП «НВФ СВК» на порушення вимог Інструкції №7 зазначено: в таблиці 2.1 в графі « 4-джерело утворення забруднюючої речовини» під номерами джерела - 4, 8, 9, 11 та в таблиці 2.2 під номерами джерела - 4, 8, 9, 11 - «виробничі приміщення», замість перелічення обладнання, що є безпосередньо джерелом утворення забруднюючих речовин або джерелом викидів забруднюючих речовин та знаходиться у вказаних виробничих приміщеннях.
З наведеного колегія суддів дійшла висновку, що в звітах про інвентаризацію не обліковуються викиди від обладнання, зазначеного позивачем в акті перевірки, так як наслідок, на таке обладнання не отримано підприємством відповідних дозволів.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача пояснили, що крім того, визначене в акті перевірки обладнання як таке, від якого не обліковуються викиди, ще не задіяне у виробництві, оскільки по ньому тільки ведуться пуско-налагоджувальні роботи та воно остаточно не введено в експлуатацію.
Колегія суддів не приймає до уваги таке посилання відповідача, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні, та проти цього не заперечували представники відповідача, такі роботи ведуться кожного дня вже на протязі року. Таким чином, на підприємтсві з використанням обладнання та устаткування, яке є джерелом утворення викидів забруднюючих речовин, йде процес виготовлення продукції, її дозування та фасування, та як наслідок, продаж виготовленої продукції, без введення зазначеного обладнання в експлуатацію, без проведення інвентаризації джерел утворення викидів забруднюючих речовин та без отримання відповідних дозволів.
Згідно абз 2 п.1.9. Інструкції №7 підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т.д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
Крім того, представники відповідача зазначили, що частина обладнання та устаткування виведено з експлуатації, або демонтована та вивезена на склад, таким чином, кількість джерел утворення забруднюючих речовин меньше, ніж зазначено в акті перевірки.
Колегія суддів не приймає до уваги і таке посилання відповідача, оскільки, як вбачається з акту перевірки, під час її проведення відповідачем не надавалось відповідних документів на підтвердження зазначених обставин (актів виведення з експлуатації, оприбуткування на складі та т.і.).
Таким чином, відсутність зазначеного вище обладнання у Звіті інвентаризації джерел утворення та джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та відповідно дозвіл на викиди не відповідають фактичному стану підприємства по кількості та переліку джерел утворення викидів та джерел викидів.
Відповідачем не надано суду апеляційної інстанції доказів усунення виявлених під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а також доказів виконання вимог припису та в матеріалах справи такі докази відсутні.
З огляду на виявлені порушення, допущення яких не спростоване відповідачем, колегія суддів погоджується з тим, що подальша діяльність щодо відведення стічних вод та експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря створює загрозу навколишньому природному середовищу, що є підставою для вжиття судом заходів реагування.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Частиною 5 статті 4 Закону визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг субєктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення субєкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною 7 статті 7 Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом пяти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до субєкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області доведено необхідність тимчасового зупинення виробництва Приватного Підприємства «Науково-виробнича фірма «СВК»,
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст.202 КАС України є підставою для скасування рішення першої інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року у справі №804/9101/16 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року у справі №804/9101/16 скасувати.
Позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Науково - виробнича фірма «СВК» про тимчасове зупинення виробництва задовольнити.
Застосувати до Приватного Підприємства «Науково-виробнича фірма «СВК», що знаходиться за адресою: вул.Мандриківська,47, м.Дніпро, 49084; юридична адреса: бульвар Слави, 54, м.Дніпро, 49126, заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом:
- тимчасового зупинення виробництва (виготовлення) продукції, виконання робіт, під час яких здійснюється відведення стічних вод підприємства з порушенням вимог законодавства до повного усунення порушень;
- тимчасового зупинення виробництва (виготовлення) продукції, виконання робіт, під час яких здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: 2-х відстійників хімічних сумішей, лінії фасування хімічної продукції в цеху приготування мийних засобів; 1 витяжна шафа з лабораторії нових матеріалів; 2-і витяжні шафи в технологічній лабораторії; 2 термоплатавтомати в цеху видувки прес-форм; ємність зберігання оксіхлориду алюмінію; 4 реактори для промислових змазок та 4 реактори приготування СОЖу на вулиці; 6 електричних печей для спікання оксидів та 1 муфельна піч на ділянці виробництва феритів; бак плавлення стерину, змішувач, сепаратор, бункер фасування в мішки на ділянці виробництва стеарату натрію; 2 реактори змішування хімічних речовин на промисловій ділянці; витяжна шафа в лабораторії фізико-хімічних досліджень; 2 витяжні шафи в лабораторії ОТК до повного усунення порушень.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
В повному обсязі постанову складено 29 червня 2017 року.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак