Справа 357/3236/17
Суддя доповідач Костюк Л.О.
07 липня 2017 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської обласної державної адміністрації на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, Київської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянтом зазначених вимог законодавства не виконано.
Натомість, апелянт звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування викладених доводів апелянт зазначає, що через значну кількість судових рішень, а також обмежене фінансування, Київська обласна державна адміністрація як орган державної влади, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, не має змоги оскаржити рішення до апеляційного суду.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору. Відтак, умовою звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Разом з тим, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.
Відсутність в кошторисі органу державної влади витрат на сплату судового збору не є обґрунтованою підставою в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки не має виключного характеру.
Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, (відсутність фінансування) не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Також слід зазначити, що посилаючись на фінансування за рахунок бюджетних коштів, апелянт жодних доказів, які б свідчили про вжиття заходів спрямованих на отримання коштів для сплати судового збору шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів, до суду не надає.
У зв'язку з викладеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017 року складає - 1600 грн.
Так, позивачем подано позовну заяву до трьох відповідачів, до яких заявлено по одній вимозі немайнового характеру.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2017 року в частині вимог, що стосуються Київської обласної державної адміністрації.
Тобто, сума судового збору за подачу апеляційної скарги Київської обласної державної адміністрації становить: 640*110% = 704, 00 грн.
Таким чином, апелянтом не був сплачений судовий збір у встановленому законом порядку та не дотримані вимоги ст. 187 КАС України, що є недоліком апеляційної скарги.
Частинами 1 та 2 статті 49 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, -
Апеляційну скаргу скарги Київської обласної державної адміністрації на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, Київської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та вчинити певні дії,- залишити без руху.
В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Надати апелянту строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого він має звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду та надати документ про сплату судового збору в розмірі - 704,00 грн.
У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Суддя Костюк Л.О.