05 липня 2017 рокусправа № 185/1545/17(2-а/185/166/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.
суддів: Баранник Н.П. Дурасової Ю.В.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити, перерахувати та виплатити пенсію за віком, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області в якому просив визнати протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні позивачу з 09.02.2017 пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч.2 ст. 40 щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком та зобов'язати Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити позивачу пенсію за віком з 09.02.2017 відповідно до ст. 26 з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанова обґрунтована тим, що оскільки позивач у справі скористався своїм правом на призначення пенсії за віком, яка йому перераховувалася у визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядку, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача, відсутні законодавчо визначені підстави вдруге призначати позивачу за його заявою пенсію за віком у відповідності до статті 26, частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія за віком та пенсія за вислугу років є видом трудової пенсії. Відповідно до ст.ст. 56-92 зазначеного Закону призначення, обчислення та виплата трудових пенсій здійснювались однаково, були лише різні умови щодо визначення права на отримання цих пенсій. Отже, призначена та обчислена позивачу пенсія відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» є іншою ніж пенсія за віком відповідно до ст.. 26 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за якою позивач звернувся до відповідача вперше в лютому 2017 року. При досягненні 60 річного віку.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлений.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в територіальному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та з 16.12.1997 отримує пенсію за віком, призначену йому на пільгових умовах згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
09 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням комісії при Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій № 93 від 13.02.2017 позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до його заяви від 09.02.2017, про що повідомлено позивачу листом від 13.02.2017 №2990/07/18.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років
Таким чином, дія Закону України «Про пенсійне забезпечення» поширюється на визначення права особи на пенсію, тоді як умови виплати цієї пенсії регулюються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки позивачу вже призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка була обрахована за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не узгоджується з наведеними вимогами законодавства.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити, перерахувати та виплатити пенсію за віком залишити без змін.
Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: Ю.В. Дурасова