05 липня 2017 року
справа № П/811/509/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Баранник Н.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультима» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ «Ультима» звернулось з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017р. позов задоволено.
Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.11.2016 року №0000761402 та №0000741402 та від 23.03.2017 року №0000661405.
Відповідачем подана апеляційна карга, просить скасувати постову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги відсутність доказів реального здійснення господарських операцій позивача з постачальниками в перевіреному періоді.
Представник відповідача не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлений.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як свідчать матеріали справи, на підставі акту перевірки №55/11-23-14-02/39368611 від 24.10.2016 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.11.2016 року №0000761402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 63434,00 грн.; №000741402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 280 507 грн. ( в тому числі: за податковими зобов'язаннями - 1212671,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 606 836,00 грн.) та від 23.03.2017 №0000661405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 150 454грн. основного платежу та 41 553 штрафних санкцій.
Актом перевірки встановлено порушення п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1213671,00 грн., та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) в розмірі 63434грн.; п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 758746грн.
В описовій частині акту зазначено, що вказані порушення є наслідком включення до податкового кредиту сум ПДВ та до витрат сум по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ «Бертран сервіс», ТОВ «Айленд групп», ТОВ «Грей-лайн», ТОВ «Меридіан компані», ТОВ «Бліс Ліберті», ТОВ «Інтерсток», ТОВ «Милтон»
Позивачем податкові повідомлення-рішення було оскаржено до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що у процесі розгляду справи знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між ТОВ «Ультима» і ТОВ «Бертран сервіс», ТОВ «Айленд груп», ТОВ «Грей-лайн», ТОВ «Меридіан компані», ТОВ «Бліс Ліберті», ТОВ «Інтерсток», ТОВ «Милтон», разом з тим, в процесі розгляду справи відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваних рішень, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується.
Як свідчать матеріали справи, позивачем було укладено договори на надання послуг транспортного перевезення працівників ТОВ «Ультима» з ТОВ «Милтон» від 01 червня 2016р. №14; з ТОВ «Інтерсток» від 03 травня 2016 №3; з ТОВ «Грейн-Лайн» від 04 серпня 2016 №01; з ТОВ «Айленд Груп» від 01 жовтня 2015 №1010; з ТОВ «Лівпром» від 15 лютого 2016р. №102; з «ТОВ «Меридіан Компані» від 11 січня 2016 №1101; з ТОВ «Бертран-Сервіс» від 03 серпня 2015 №308.
Матеріали справи містять копії заказів-нарядів на надання послуг перевезення, копії актів здачи-прийняття робіт (надання послуг), копії платіжних доручень та податкових накладних.
Також позивачем було укладено договір поставки №1009 від 15 вересня 2015р. з ТОВ «Бліс Ліберті» та договір поставки з ТОВ «Бертран-Сервіс» від 01 жовтня 2015 №110.
Матеріали справи містять копії видаткових накладних, копії платіжних доручень та податкових накладних.
Згідно з пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відтак первинний документ має містити дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
У справі, що розглядається, судом першої інстанції було зазначено, що матеріалами справи підтверджено виконання угод між позивачем та ТОВ «Бертран сервіс», ТОВ «Айленд груп», ТОВ «Грей-лайн», ТОВ «Меридіан компані», ТОВ «Бліс Ліберті», ТОВ «Інтерсток», ТОВ «Милтон».
Колегія суддів з зазначеним не погоджується.
Матеріали справи дійсно містять копії договорів з переліченими постачальниками.
Позивачем було також надано видаткові та податкові накладні, акти приймання послуг робіт, докази сплати часткової сплати за поставлені послуги та роботи.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені первинні бухгалтерські документи підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту в перевіреному періоді по взаємовідносинам з даними підприємствами.
Судом першої інстанції помилково не було враховано відсутність в заказах-нарядах маршрутів перевезення працівників, кількості перевезених працівників.
Всі закази-наряди містять лише загальну дату, яка співпадає з латою відповідного договору та час - 07год. 00 хв., та зазначена адреса м. Кіровоград АС-2.
Наявні в матеріалах справи акти здачи-приймання робіт також не містять детальної інформації про надані послуги з перевезення.
Таким чином, зазначені документи не містять таких обов'язкових реквізитів як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції та не дають можливості дослідити реальності надання послуг з перевезення.
Щодо поставки від ТОВ «Бліс Ліберті» та ТОВ «Бертран-Сервіс», то наявні в матеріалах справи копії договорів, видаткових та податкових накладних не підтверджують поставку товарів з м. Миколаїв від ТОВ «Бертран-Сервіс» та з м. Києва від ТОВ «Бліс Ліберті».
Позивачем не було надано доказів переміщення, доставки, отримання, оприбуткування та використання у власній господарській діяльності поставлених ТОВ «Бліс Ліберті» та ТОВ «Бертран-Сервіс» товарно-матеріальних цінностей (миючих засобів, рушників, постільної білизни, зимових курток).
Також позивачем не було надано доказів наявності ділової мети придбання транспортних послуг у підприємств, які знаходяться в інших областях України та придбання такого асортименту товарів.
Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарських операцій (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, в задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультима» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Н.П. Баранник