30 червня 2017 рокусправа № 206/1809/17(2-а/206/70/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2017 р. у справі № 206/1809/17(2-а/206/70/17)
за позовом ОСОБА_2
до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -
"05" квітня 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську в якому просив визначити дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Дніпропетровська противоправними. Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії державного службовця, призначеної відповідно Закону України» Про державну службу» № 3723- XIІ від 16.ХХ11.1993р.відповідно до довідки від 14.03. 2017р. за № 10/2-17 та здійснити виплату заборгованості що виникла внаслідок такого перерахунку.
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2017 р. у справі № 206/1809/17(2-а/206/70/17) в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Постанова суду мотивована відсутністю у позивача права на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2017 р. у справі № 206/1809/17(2-а/206/70/17), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у позивача права на перерахунок пенсії.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 перебуває на обліку відповідача з 2010 року позивачу та отримує пенсію згідно із Законом України «Про державну службу» в розмірі 90% заробітної плати.
02 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця на підставі поданої ним довідки Управління Дніпропетровського архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради.
Рішенням №П-04 від 03.02.2017 року та 100/04/21 від 22.02.2017 року Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, позивачу відмовлено у такому перерахунку пенсії з посиланням на Закон №889-VIII, відповідно до якого з 01.06.2015 року скасовані законодавчі норми щодо перерахунку пенсій державним службовцям.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06 лютого 2017 року № П-135-17 на звернення ОСОБА_2 повідомило, що підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення позивача із заявою до управління про здійснення перерахунку пенсії з підстави підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, чинним законодавством невизначено такого права державних службовців на перерахунок пенсії і не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. У зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16 грудня 1993 року (в редакції, яка діяла на час призначення позивачу пенсії (до набрання чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року)) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в новій редакції статті 37-1 Закону України "Про державну службу", а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.
Згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - Постанова №865) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Отже, вказана норма права передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, зокрема, виключено пункт 4.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», на яку посилається позивач у позові, відповідно до статей 51 і 52 нового Закону України «Про державну службу», встановлює мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, затверджує схему посадових окладів на посадах державної служби, розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців працюючим державним службовцям і не передбачає ані можливості, ані механізму перерахунку пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.
Дана постанова набрала чинності 01 травня 2016 року одночасно із Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року.
Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В свою чергу, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, у період часу, з якого позивач просив здійснити перерахунок пенсії, такої підстави (умови) перерахунку раніше призначених пенсії як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям законодавством визначено не було.
Доводи позивача щодо необхідності, при вирішенні питання про наявність у особи права на перерахунок раніш призначеної пенсії, застосовувати положення Закону, які діяли на момент призначення пенсії, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки "право на призначення пенсії" та "право на перерахунок пенсії" не є тотожними за юридичним змістом і підстави для їх виникнення є різними. Оскільки такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, на момент звернення позивача до УПФУ, не існувало, то відповідач обґрунтовано вказав на відсутність у позивача права на перерахунок пенсії.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії державного службовця у відповідача були відсутні законодавчі підстави для перерахунку пенсії через збільшення заробітної плати працюючим державним службовцям, у зв'язку з чим відмова управління Пенсійного фонду України є обґрунтованою та правомірною.
Відносно посилань позивача на положення Конституції України, зокрема, ст..22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст..46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За змістом ст..22 Конституції України звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістових характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
В даному випадку наділення в установленому порядку Кабінету Міністрів України повноваженнями щодо встановлення умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям, не є свідченням звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод вказаних осіб.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2017 р. у справі № 206/1809/17(2-а/206/70/17) - залишити без задоволення.
Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2017 р. у справі № 206/1809/17(2-а/206/70/17) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко