30 червня 2017 року справа № 823/741/17
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рідзеля О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Канівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом до Канівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача внести зміни в актовий запис національності позивача №6 складений 27.07.1973 виконкомом Мельниківської міської ради Канівського району Черкаської області та виправити національність з «українка» на «німка» для отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей другого з подружжя.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Німеччини у таборі для біженців, а батько позивачки був уродженим німцем. Після закінчення Другої світової війни, родина позивачки переїхала в Україну, після смерті батька позивачки у їх родини працівники Богуславського НКВС вилучили всі документи, які стосувались її батька та свідоцтво про народження позивачки. Факт того, що батько позивача є німцем, підтверджується записом в свідоцтві про народження ОСОБА_1 НОМЕР_1. На заяву представника позивача щодо внесення змін до актового запису про народження з підтвердженням відповідних відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей другого подружжя, відповідачем відмовлено з підстав того, що нормами чинного законодавства України не передбачено зміни національності, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення заяви по суті.
Відповідач надіслав на адресу суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що відмова позивачу у внесенні змін до актового запису про народження з підтвердженням відповідних відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей другого подружжя, відповідачем прийнята правомірно, оскільки нормами чинного законодавства України не передбачено зміни національності, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення заяви по суті.
Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні, однак суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 НОМЕР_1, батько - ОСОБА_2, національність «німець», мати - ОСОБА_3, національність «українка».
18.11.2016 за вх. №2/15.15/3.6 представником позивача до Канівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області подано заяву щодо внесення зміни в актовий запис про шлюб №6 складений 27.03.1973 виконкомом Мельниківської міської ради Канівського району Черкаської області та виправити національність ОСОБА_1 з «українка» на «німка».
Листом від 23.11.2016 №476-1/15.15-1.9 Канівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у внесенні відповідних змін в актовий запис про шлюб №6 складений 27.03.1973, оскільки нормами чинного законодавства України не передбачено зміни національності, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення заяви по суті.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що у відповідності до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відносини, пов'язані з діяльністю органів державної реєстрації актів цивільного стану проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за №2398-VI від 01.07.2010.
Згідно з частиною 5 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 затверджено «Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» (надалі - Правила).
У відповідності до пункту 1.1 розділу І Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Судом встановлено, що у свідоцтві про народження ОСОБА_1, у графі «відомості про батька», національність батька зазначено «німець», Такі ж відомості вказані і в повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 01.06.2017 № витягу 00018144990.
Таким чином, із досліджених судом доказів вбачається, що батько позивача, ОСОБА_2, за національністю - німець.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року №2494-XII, громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
Частинами першою та четвертою ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI визначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження. Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 зазначеного Закону, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно ч. 6 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Підпунктом 2.13.2 п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
Також пп. 2.13.12 п. 2.13 зазначених Правил встановлено, що внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
Згідно з п. 2.16.7 п. 2.16 зазначених Правил, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Пунктом 2.18 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» передбачено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану.
Слід зауважити, що в межах цієї справи суд не встановлює факту належності позивача до певної національності, однак суд підтверджує наявність у позивача підстав для реалізації права вільного вибору національності одного з батьків, для чого необхідно виправити помилку в актовому записі про шлюб №6 складений 27.07.1973 у графі «відомості про дружину» щодо національності ОСОБА_1 на - «німка».
З урахуванням наданих суду доказів, якщо ОСОБА_1 бажає зазначення у відповідних актових записах, які містять графи її національності «німка», то суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови та законодавчих обмежень для таких змін у відповідному актовому записі.
Як видно зі змісту постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтва про народження» та постанови КМУ №1367 від 12.09.2002, на даний час нормативними актами України фактично не передбачено можливість визначення персональної національності громадян України у документі, який посвідчує особу.
Разом з тим, статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» передбачено, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Крім того, як слідує з приписів ч. 2 ст. 300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національності, культурної, релігійної та мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Також, слід звернути увагу й на те, що право на належність особи до певної національності або національної меншини, зокрема захищається і Міжнародною Рамковою Конвенцією «Про захист національних меншин» від 01.02.1995 (ратифікована Україною 09.12.1997, чинна з 01.05.1998), зі змісту ст. 3 якої слідує, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови відповідача у внесенні спірних змін в актовий запис та відповідно про законність і правомірність позовних вимог про зобов'язання Канівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області внести зміни в актовий запис №6 складений 27.03.1973 виконкомом Мельниківської міської ради Канівського району Черкаської області в графі «відомості про дружину» щодо ОСОБА_1 з «українка» на «німка».
Необхідно зазначити, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 01.06.2017 № витягу 00018144990 не передбачено графи щодо визначення національності особи, стосовно якої здійснено державну реєстрацію народження, тому відповідний зміни та запис необхідно внести саме до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей другого з подружжя.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про національні меншини в Україні» до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Статтею 1 Закону України «Про національні меншини в Україні» передбачено, що Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Пунктом 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи від 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Повноваження відповідача щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за своєю правовою природою є дискреційними.
Водночас, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Також, у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що для відновлення прав позивача необхідно зобов'язати Канівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області виправити в актовому записі №6 складений 27.03.1973 виконкомом Мельниківської міської ради Канівського району Черкаської області національність в графі «відомості про дружину» щодо ОСОБА_1 з «українка» на «німка».
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що належить задовольнити.
Керуючись статтями 14, 86, 94, 128, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язання Канівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області внести зміни в актовий запис №6 складений 27.03.1973 виконкомом Мельниківської міської ради Канівського району Черкаської області в графі «відомості про дружину» щодо ОСОБА_1 з «українка» на «німка».
Зобов'язати Канівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області виправити в актовому записі №6 складений 27.03.1973 виконкомом Мельниківської міської ради Канівського району Черкаської області національність в графі «відомості про дружину» щодо ОСОБА_1 з «українка» на «німка».
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, або без виклику особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.А. Рідзель