26 червня 2017 року справа № 823/2108/16 м. Черкаси
11 год. 10 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ільченка С.М.,
позивача - ОСОБА_1 (особисто),
представника позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
представника відповідача - Корнієнко О.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
30.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому з урахуванням уточнень, просить:
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 09.09.2016 № 150 о/с (по особовому складу), в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію" з посади начальника сектору Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області з 09.09.2016 року;
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 23.01.2017 № 36 о/с (по особовому складу) про внесення змін в пункт наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 09.09.2016 № 150 о/с, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
-поновити позивача з 16.09.2016 на службі в Національній поліції на посаді начальника сектору Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області;
-стягнути з ГУ НП в Черкаській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 16.09.2016 по даний час.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходячи службу в Національній поліції на посаді начальника сектору патрульної поліції Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області та перебуваючи на лікарняному, наказом № 150 о/с звільнений зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію". Зокрема позивач наголошує, що проведення атестаційного оцінювання, наслідком якого прийнятий наказ № 150 о/с, відбувалося всупереч вимогам законодавства, а наказ про звільнення його зі служби винесений всупереч поданого рапорту про звільнення з ОВС від 30.05.2016 у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Таким чином, своє звільнення зі служби позивач вважає незаконним, а тому останній просить поновити його на займаній посаді.
Позивач, а також його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник ГУ НП в Черкаській області з поданим позовом не погодився, надав свої письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що оскаржуваний наказ прийнятий з дотриманням норм Закону України "Про Національну поліцію", оскільки під час проведення атестації позивача членами атестаційної комісії було враховано атестаційний лист та інші матеріали, що були зібрані на поліцейського, який проходив атестування. За результатами їх розгляду комісією було прийняте рішення більшістю голосів, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Окрім того, представником зазначено, що наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 23.01.2017 № 36 о/с про внесення змін в пункт наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 09.09.2016 № 150 о/с, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, останнього вважати звільненим 16.09.2016 (закінчення лікарняного). Тому, враховуючи вищевикладене, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з огляду на таке.
07.11.2015 у відповідності до наказу ГУ НП від 07.11.2015 № 1 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Черкаській області поліцейським згідно встановленого з 06.11.2015 тимчасового штатного розпису, затвердженого наказом ГУ НП в Черкаській області від 04.01.2016 № 5.(т. 1а.с. 55).
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 12.02.2016 № 222 "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Черкаській області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 № 1465, наказано, зокрема: провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Черкаській області та підпорядкованих підрозділів; скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню; довести до відома поліцейських інформацію про час та місце засідань атестаційних комісій.
Наказом від 26.04.2016 № 742 "Про оголошення персонального складу атестаційних комісій для проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Черкаській області" з урахуванням наказів № 800 від 07.05.2016, № 881 від 19.05.2016 та № 905 від 26.05.2016 «про внесення змін», оголошено персональний склад комісії для проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
На підставі вищезазначених наказів 01.06.2016 проведено атестацію ОСОБА_1, що підтверджується відповідним атестаційним листом (т. 1 а.с. 69-71).
Згідно атестаційного листа, ОСОБА_1 за період служби зарекомендував себе з позитивної сторони, до виконання службових обов'язків ставиться належно, працездатний і відданий роботі. Відданий справі служіння Українському народові.
Крім того, в даному атестаційному листі зазначені відомості про результати тестування.
Так, за результатами тестування позивач набрав 10 балів з 60 - ти можливих на загальні навички та 20 балів з 60 на професійне тестування.
01 червня 2016 року атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в Черкаській області проведено співбесіду із ОСОБА_1, оформленої протокол ОП № 15.00005984, за результатами якої позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. (т. 1 а.с. 74).
Як вбачається з Протоколу ОП № 15.00005984 від 01.06.2016, членами атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Черкаській області під час проведення атестування ОСОБА_1 досліджено наступні документи: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (Форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади"; інформацію з відкритих джерел.
Так, при проходженні співбесіди, позивачу були задані питання щодо функціональних повноважень та обов'язків його займаній посаді: Яка різниця злочину та проступку?; Визначення поняття «Право», «Правова норма» та терміну «Держава»?; Яка різниця між Законами «Про міліцію» та «Про Національну поліцію»?. Однак, жодних конкретних відповідей надано не було.
При цьому, зі змісту даного протоколу вбачається, що за результатами голосування вказаного рішення проголосували 6 членів комісії - "За".
Окрім того, в інформаційній довідці, зазначено, що за результатами складання підсумкових заліків за 2014-2015 навчальний рік ОСОБА_1 отримав наступні оцінки: функціональна підготовка - "добре"; вогнева підготовка - "задовільно"; фізична підготовка - "задовільно"; загальна оцінка - "задовільно". (т. 1 а.с. 72).
Також, в даній інформаційній довідці зазначено, що ОСОБА_1 за період проходження служби до дисциплінарної відповідальності притягувався 7 разів.
09.09.2016 наказом ГУ Національної поліції в Черкаській області по Городищенському відділенні поліції Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 150 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі висновку атестаційної комісії ГУ НП від 01.06.2016 та подання Смілянського ВП. за п. 5 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію".
23.01.2017 наказом ГУ Національної поліції в Черкаській області по Городищенському відділенні поліції Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 36 о/с внесено зміни у пункт наказу № 150 о/с від 09.09.2016 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, а саме вважати звільненим 16.09.2016.
Зокрема, судом було з'ясовано, що 30.05.2016 ОСОБА_1 до Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області подано рапорт про звільнення з ОВС в зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я, який 30.05.2016 зареєстрований у журналі вих. кореспонденції за № 3009 та супровідний лист про направлення якого до ГУ НП в Черкаській області підписаний начальником Городищенського ВП (т. 1 а.с. 20-21).
Згідно Журналу вихідної кореспонденції (т. 2 а.с. 31-34) Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області, 30.05.2016 за № 3009 відбулася реєстрація рапорту ОСОБА_1 про звільнення з ОВС у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Даний рапорт із супровідним листом виданий ОСОБА_1 для подальшого спрямування до ГУ НП в Черкаській області. Вказаний факт, підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5 (старший діловод Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області), надані в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_6 (начальник Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області) в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 був переведений з ОВС в підрозділи Національної поліції на тимчасовий штатний розпис з подальшим проходженням атестаційного оцінювання. Також пояснив, що позивач дійсно надав рапорт про звільнення у зв'язку з станом здоров'я для затвердження, який після резолюції був відданий йому для реєстрації в журналі вихідної кореспонденції Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області. Також, згаданий рапорт про звільнення після здійснення реєстрації та з метою його доставки до ГУ НП в Черкаській області був відданий позивачу особисто на руки.
Однак, як встановлено судом з пояснень представник відповідача, даний рапорт до ГУ НП в Черкаській області не надходив, а позивачем також не надано доказів його подачі.
Щодо подачі копії лікарняних листів, свідок ОСОБА_6 пояснював, що Городищенським ВП вживалися заходи для виявлення місцеперебування позивача на лікуванні в медичних закладах з 30.05.2016, оскільки останні були предметом розгляду оперативних нарад у ГУ НП в Черкаській області (т. 2 а.с. 54-68). У зв'язку з чим було вирішено звернутися з запитом до медичних закладів та управління охорони здоров'я Черкаської ОДА.
05.10.2016 за вх. № 2401-2016 до Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області від управління охорони здоров'я Черкаської ОДА надійшла інформація стосовно перебування працівника поліції ОСОБА_1 на лікуванні, з якої зокрема вбачається, що з 06.09.2016 по 15.09.2016 позивач знаходився на амбулаторному лікуванні ( амбулаторія с. Мліїв).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII, яким утворено Національну поліцію України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до пунктів 9 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
За приписами п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, приймаються на службу до поліції саме за умови їх відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом. У свою чергу, для визначення їх відповідності таким вимогам Законом України "Про Національну поліцію" передбачено інститут атестування.
Наказом Міністра внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890 (далі - Інструкція № 1465), якою було встановлено такий порядок.
До 17.11.2015 порядок (інструкція) атестування поліцейських був відсутній, у зв'язку з чим атестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в Національній поліції, у т.ч. й позивача у справі, перед прийняттям їх на службу не проводилось.
При цьому, статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначено порядок атестування поліцейських.
Так, частиною першою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Частина четверта статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
З комплексного аналізу наведених норм випливає, що керівник поліції має право прийняти рішення про проведення атестування осіб, які згідно з законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади його наказами. Метою атестування поліцейських є оцінка їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Враховуючи викладене, суд вважає хибними твердження позивача, про те, що у спірних відносинах були відсутні підстави для проведення атестування, передбачені частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".
Суд також наголошує, що з огляду на те, що позивача прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Черкаській області поліцейським та враховуючи що жодної атестації за період роботи позивача в поліції не було, а також враховуючи чинний наказ керівника ГУ НП в Черкаській області щодо проведення атестації всіх працівників всіх підрозділів (тобто було прийнято рішення про проведення атестування і включно позивача) рішення про проведення атестування було прийняте повноважною посадовою особою, а тому дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню є правомірними.
Також, суд зазначає, що призначення позивача на посаду 07.11.2015 та присвоєння йому спеціального звання не свідчило про його відповідність займаній посаді у розрізі вимог до поліцейських, встановлених Законом України "Про Національну поліцію" і не звільняло позивача від обов'язку проходження атестації в подальшому.
Згідно із п. 10 Інструкції № 1465, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
Мінімальний бал за проведеним тестуванням Інструкцією визначено наступним чином: 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення.
Отже тестування є обов'язковою складовою при перевірці відповідності поліцейського займаній посаді, яка обов'язково і безумовно враховується при встановленні результатів атестування.
Згідно з п. 11 Інструкції № 1465, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
Відповідно до п. 16 Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обовязків (посадових інструкцій): 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Отже, суд вважає, що кожен із зазначених критеріїв повинен бути врахованим при прийнятті рішення щодо відповідності поліцейського займаній посаді.
Відповідно до п. 15 Інструкції, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає: 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Отже, встановивши невідповідність поліцейського займаній посаді, комісія може прийняте одне з двох рішень: або вважати поліцейського таким, що підлягає звільненню, або таким, що підлягає переміщенню на нижчу посаду.
Вибір конкретного рішення в кожній атестаційній справі є дискреційним повноваженням відповідної комісії, яка приймає його, виходячи з конкретних обставин.
В даному випадку комісія вирішила, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Оскільки відповідно до Інструкції, а саме п. 16, оцінки з професійної і фізичної підготовки, наявність дисциплінарних стягнень, результати тестування обов'язково враховуються комісією при прийнятті рішення, то неотримання достатнього балу за тестування, наявність доган, низький бал по фізичній підготовці, стрільбі та функціональній підготовці на думку суду, дійсно є підставою для прийняття комісією рішення про невідповідність позивача займаній посаді.
В даному випадку комісією були встановлені об'єктивні обставини, які свідчать про службову невідповідність позивача.
Окрім того, за приписами п. 28 розділу ІV Інструкції 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
При цьому, як вбачається зі змісту п. 28 розділу ІV Інструкції 1465, висновок атестаційної комісії про невідповідність поліцейського займаній посаді та необхідність звільнення його зі служби в поліції, викладений в атестаційному листі, є обов'язковим для керівників органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.
Оскільки, судом встановлена правомірність рішення (висновку) атестаційної комісії, викладеного в атестаційному листі від 01.06.2016, яке слугувало підставою для винесення наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 09.09.2016 № 150 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та врахування відповідачем всіх листів непрацездатності про перебування позивача на амбулаторному лікуванні: № 41 з 30.05.2016 по 04.06.2016; № 42 з 06.06.2016 по 11.06.2016; № 3 з 13.06.2016 по 25.06.2016; № 600827 з 27.06.2016 по 06.07.2016; № 2 з 18.07.2016 по 31.07.2016; № б/н з 01.08.2016 по 13.08.2016; № 600968 з 15.08.2016 по 24.08.2016; № 600998 з 25.08.2016 по 05.09.2016; № 103 з 07.07.2016 по 16.07.2016 (т. 1 а.с. 22-26 ), тому суд вважає, що ГУ НП в Черкаській області саме 09.09.2016 винесено законне рішення про звільнення ОСОБА_1
В подальшому, в ході з'ясування щодо перебування позивача на лікуванні у медичних закладах та з урахуванням встановленої інформації про перебування ОСОБА_1 на лікуванні з 06.09.2016 по 15.09.2016 (листок непрацездатності Мліївської амбулаторії № 055667 від 06.09.2016) - (т. 1а.с. 27), ГУ НП в Черкаській області внесено зміни до наказу від 09.09.2016 № 150 о/с в частині дати звільнення ОСОБА_1, внаслідок чого Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області винесено наказ від 23.01.2017 № 36 о/с (по особовому складу) про зміну дати звільнення.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування спірних наказів Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 150 о/с та № 36 о/с - слід відмовити.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 28 жовтня 2014 року (№ рішення у ЄДРСР 41602330), у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Судом з'ясовано, що позивача в силу положень ЗУ «Про Національну поліцію», внаслідок не проходження ним атестаційного оцінювання, відповідачем правомірно було винесено наказ про звільнення, а тому з урахуванням висновків Верховного Суду України, жодного порушеного права не відбулося і поновлення на посаді, з якої його було звільнено не підлягає.
Окрім того, судом встановлено, що згідно штатного розпису Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, станом на 26.06.2017, вакантної посади, з якої було звільнено позивача не існує.
А оскільки поняття вимушеного прогулу законодавець пов'язує із незаконним звільненням, то і у стягненні з ГУ НП в Черкаській області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу слід також відмовити.
Щодо посилання позивача, що наказ ГУ НП в Черкаській області від 09.09.2016 №150 о/с підписаний неуповноваженою особою (В.О. Кожухівським) суд зазначає.
Згідно наказу Національної Поліції України № 426 о/с від 24.06.2016 на полковника Кожухівського В.О. покладено тимчасове виконання обов'язків начальника ГУ НП в Черкаській області, що узгоджується з даними витягу ЄДРПОУ станом на 09.09.2016 року. (т. 2 а.с. 41, 160-161).
Таким чином, суд вважає доводи позивача про відсутність повноважень у Кожухівського В.О. вчиняти дії від ГУ НП в Черкаській області безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлено 03.07.2017
Повний текст постанови внесено в систему діловодства суду 10.07.2017