Справа № 815/3317/17
05 липня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря судового засідання - Белінського Г.В.;
представника позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;
представник відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю;
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправним та скасування висновку від 13.06.2017 року та зобов'язання внести зміни до актового запису про народження,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просила:
- визнати протиправним та скасувати висновок Київського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13 червня 2017 року про відмову внести зміни до актового запису про народження НОМЕР_1 від 22.07.2013 року в графу «відомості про матір» по батькові з ОСОБА_3 на ОСОБА_3;
- зобов'язати Київський районний у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області внести до актового запису про народження ОСОБА_5 НОМЕР_1 від 22.07.2013 року зміни у відомостях про матір, а саме: змінити по-батькові з ОСОБА_3 на ОСОБА_3;
- зобов'язати Київський районний у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області видати свідоцтво про державну реєстрацію актового запису про народження ОСОБА_5 із внесеними змінами.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 05.05.2017 року звернулась до Київського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою щодо внесення змін до актового запису НОМЕР_1 від 22.07.2013 року про народження свого сина ОСОБА_5, складеного Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області в графу «відомості про матір» по батькові з ОСОБА_3 на ОСОБА_3.
На підтвердження правильності написання даних позивач надала документи, які підтверджують ім'я саме ОСОБА_3.
За наслідками розгляду заяви відповідач надав висновок від 13.06.2017 року про неможливість внести зміни в актовий запис про народження НОМЕР_1 від 22.07.2013 року з підстав неможливості витребування копії актового запису про народження заявниці з компетентних органів Ісламської Республіки Афганістану у зв'язку з відсутністю між Україною та Ісламською Республікою Афганістан договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних справах.
Позивач вважає такий висновок про відмову щодо внесення змін до Актового запису №6788 від 22.07.2013 року протиправним та таким, що належить до скасування.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.5-9).
Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов (а.с.24-28).
Представник відповідача в обґрунтування заперечення зазначила, що на момент реєстрації народження дитини заявниця надала довідку про звернення за захистом в Україні де по батькові заявниці вказано ОСОБА_3, а посвідчення біженця отримала вже після реєстрації народження сина ОСОБА_5. Крім того, для вирішення питання про внесення змін до актового запису про народження дитини заявниці необхідно витребувати копію актового запису про її народження з компетентних органів Ісламської Республіки Афганістан, де народилась позивач.
Також, представник відповідача зазначила, що свідоцтво про народження ОСОБА_3 до матеріалів справи про внесення змін не надане та встановити вірність написання по батькові неможливо, так як це не підтверджено ніякими первинними документами про народження, також відсутні будь-які документи відносно батька позивача, що також створює складнощі у встановленні правильності написання по батькові ОСОБА_3. Отже, підтвердити правильність написання по батькові заявниці не є можливим, оскільки документів наданих заявницею недостатньо для вирішення питання про внесення змін до актового запису.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення частково. Свій висновок вмотивовує наступним чином. Так, суд
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянка Республіки Афганістан, перебуває на території України на підставі надання їй статусу біженця, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 видане на підставі рішення ДМС України від 04.04.2014 року №179-14 терміном дії до 04.04.2019 року (а.с.14-16).
У позивача на території України народилось двоє дітей донька ОСОБА_7 та син ОСОБА_5.
05.05.2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою щодо внесення змін до актового запису НОМЕР_1 від 22.07.2013 року про народження сина свідоцтво НОМЕР_3 ОСОБА_5, складеного міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області в графу «відомості про матір» по батькові з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 (а.с.12).
На підтвердження правильності написання вищенаведених даних позивач надала відповідачу:
- посвідчення біженця НОМЕР_2 видане ДМС України від 04.04.2014 року на ім'я ОСОБА_3; на 3 сторінці посвідчення міститься фото ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження (а.с.14);
- свідоцтво про народження сина позивача НОМЕР_3 від 22.07.2015 року видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на гр.. ОСОБА_5;
- свідоцтво про народження доньки позивача НОМЕР_4 від 24.07.2015 року видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на громадянку ОСОБА_7;
-копію актового запису про народження сина позивача НОМЕР_1 від 22.07.2013 року, складеного Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області та повний витяг з ДРАЦСГ щодо актового запису про народження №18114874 від 26.05.2017 року;
- копію актового запису про народження сина позивача №7138 від 24.07.2015 року, складеного Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області та повний витяг з ДРАЦСГ щодо актового запису про народження №18114874 від 26.05.2017 року.
За результатами розгляду заяви відповідач надав висновок від 13.06.2017 року про неможливість внести зміни в актовий запис про народження НОМЕР_1 від 22.07.2013 року (а.с.10-11).
Висновок про відмову внесення змін в актовий запис мотивований тим, що неможливо внести зміни до актового запису про народження НОМЕР_1 від 22.07.2013 року, складеного Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, а саме в графу «відомості про матір» по батькові з ОСОБА_3 на ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що неможливо витребувати копію актового запису про народження заявниці з компетентних органів Ісламської Республіки Афганістан.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулює та визначає Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року №2398-VI.
Статтею 2 Закону № 2398-VI визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону України № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно з ч.2 ст.22 цього ж Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, серед інших, одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини.
Частиною 4 статті 22 Закону № 2398-VI визначено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 (далі - Правила № 96/5).
Так, підпунктом 1.1. Правил № 96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відповідно до п. 1.7 Правил № 96/5 зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа (п. 2.1 Правил).
Згідно п.2.13.2 Правил № 96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду. Згідно 2.16.7 Правил № 96/5 на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Відповідно до п.2.21 Правил № 96/5 у разі внесення змін на підставі рішення суду, постанови адміністративного суду, органу опіки та піклування, оформленого розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету відповідних рад, за потреби, до них додаються відповідні заява про внесення змін та інші необхідні для виконання документи, які надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання актового запису цивільного стану, до якого вносяться зміни.
Суд зауважує, що матеріалах справи наявні копії посвідчення біженця, проїзний документ біженця в якому міститься фото ОСОБА_3 та на 2 сторінці міститься фото ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, довідка про звернення за захистом в Україні а також повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження в яких зазначено прізвище ім'я по батькові позивача саме ОСОБА_3.
Також суд враховує той факт, що позивач відповідно до посвідчення отримала статус біженця, та не може виїхати до країни громадської належності - Афганістану. А тому в неї відсутня можливість надати додаткові докази.
Відповідно до п.1, п.3 ч.1 ст.11 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», статус біженця та додатковий захист втрачається у разі, якщо особа: 1)добровільно знову скористалася захистом країни громадської належності (підданства): 3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань. Тобто позивач буде позбавлений статусу біженця.
Крім того, посилання відповідача у висновку про відмову у внесенні змін до актового запису від 13.06.2017 року на відсутність договору між Україною та Ісламською Республікою Афганістан не є відповідно до чинного національного законодавства підставою для відмови внесення змін до актового запису.
Отже, відповідач прийняв висновок про відмову внесення зміни до актового запису про народження без урахування всіх необхідних обставин справи.
В матеріалах справи міститься копія довідки про звернення за захистом в Україні № 0002482, в якій зазначено прізвище ім'я по батькові позивача: «ОСОБА_3». Дата видачі довідки 24.01.2013 року. На запит суду представник позивача повідомила, що оригінал довідки не може надати, оскільки при видачі посвідчення біженця оригінал довідки залишається в органах ДМС України. Суд приймає до уваги дану обставину, а також те, що дані в посвідченні біженця беруться з урахуванням даних щодо прізвище ім'я по батькові вказаних у довідці про звернення за захистом в Україні.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що в усіх документах прізвище ім'я по батькові позивача зазначено ОСОБА_3 суд робить висновок про наявність підстав для внесення змін до актового запису про народження НОМЕР_1 від 22.07.2013 року в графу «відомості про матір» по батькові з ОСОБА_3 на ОСОБА_3.
Однак, щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача видати свідоцтво про державну реєстрацію актового запису про народження ОСОБА_5 із внесеними змінами суд робить висновок, що вона не належить до задоволення оскільки є передчасною. Так, відповідно до п.2.22 Правил, після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації цивільного стану за місцем проживання свідоцтво про державну реєстрацію цивільного стану.
Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
На підставі вищевикладеного, з'ясувавши обставини у справі та надавши правову оцінку наявним доказам, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 69-71, 159-163 КАС України, суд,-
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати висновок Київського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13 червня 2017 року про відмову внести зміни до актового запису про народження НОМЕР_1 від 22.07.2013 року в графу «відомості про матір» по батькові з ОСОБА_3 на ОСОБА_3.
3. Зобов'язати Київський районний у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області внести до актового запису свідоцтва про народження ОСОБА_5 НОМЕР_1 від 22.07.2013 року зміни у відомостях про матір, а саме: змінити по-батькові з ОСОБА_3 на ОСОБА_3.
4. У решті позовних вимог відмовити.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Повний текст постанови виготовлений 10 липня 2017 року.
Суддя О.Я. Бойко