Справа № 815/2776/17
07 липня 2017 року м.Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Рудченко О.І.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 17136,96грн., -
Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 17136,96грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля, який належить ОСОБА_1, за результатами якого встановлено перевищення вагових параметрів транспортного засобу, а тому з відповідача в судовому порядку має бути стягнуто плату за проїзд великоваговим транспортним засобом, яку ОСОБА_1 у законодавчо встановлений тридцятиденний строк не сплачено. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не надано докази, котрі б підтверджували факт оформлення тимчасового реєстраційного талону (технічного паспорту) на право користування вказаним автомобілем на іншу особу, у зв'язку з чим, на думку Державної служби України з безпеки на транспорті, у даному випадку не доведено фактичне знаходження орендованого автомобіля у користуванні іншої особи. Також, документи, які підтверджують передачу транспортного засобу в оренду, при складанні Акта перевірки №008923 від 12.11.2016р., відповідачем не надано, та про сам факт існування таких документів позивачу не доводилося.
Відповідач - ОСОБА_1 з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 05.07.2017р. вхід.№19096/17), наголошуючи, зокрема, що у даному випадку, у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт», він не є автомобільним перевізником.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, з урахуванням того, що від позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті до суду надійшло клопотання (вхід.№16961/17 від 13.06.2017р.) про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження, а також з огляду на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 12.11.2016р. працівниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області у пункті габаритно-вагового контролю автодороги М05 Одеса - Київ 450км. + 500м. проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF, модель 95 XF 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом марки TRAILOR, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать ОСОБА_1.
За наслідками проведення вказаного контролю фахівцем Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №20974 від 12.11.2016р., у якому встановлено, що в транспортному засобі марки DAF, модель 95 XF 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом марки TRAILOR, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать ОСОБА_1, перевищено нормативно вагові параметри.
Також, 12.11.2016р. Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, у якій зазначено про перевищення в транспортному засобі марки DAF, модель 95 XF 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом марки TRAILOR, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать ОСОБА_1, нормативно вагових параметрів.
З матеріалів справи вбачається, що фахівцем Управління Укртрансбезпеки в Одеській області також складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №20974 від 12.11.2016р., у якому визначено суму в розмірі 615,11 євро.
Проте, вищевказана плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідачем - ОСОБА_1 у законодавчо визначеному порядку, та строки сплачено не було, що і послугувало підставою для звернення Державної служби України з безпеки на транспорті до Одеського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Так, на думку суду, позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 17136,96грн., є безпідставними, та необґрунтованими, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_2 є власником вантажного сідлового тягача - Е, марки DAF, модель 95 XF 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником причепа марки TRAILOR, реєстраційний номер НОМЕР_2, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3
Судом з'ясовано, що 06.04.2016р. між ОСОБА_1 (Позичкодавець) та ОСОБА_4 (Користувач) укладено Договір позички наземного самохідного транспортного засобу №25, відповідно до п.п.1.1, 1.2, 4.4.1 п.4.4 якого Позичкодавець передає, а Користувач приймає в безоплатне користування наземний самохідний транспортний засіб DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1. Транспортний засіб належить Позичкодавцеві на праві приватної власності. Користувач має право з письмового дозволу Позичкодавця передавати транспортний засіб в користування третім особам.
З матеріалів справи також вбачається, що на виконання умов Договору позички наземного самохідного транспортного засобу №25 від 06.04.2016р., ОСОБА_1 (Позичкодавець) передано, а ОСОБА_4 (Користувач) прийнято наземний самохідний транспортний засіб DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1, про що свідчить наявний у матеріалах справи відповідний Акт приймання-передавання наземного самохідного транспортного засобу від 06.04.2016р.
Судом встановлено, що 05.11.2016р. між ТОВ «ВЕСТТЕК» (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Перевізник) укладено Заявку-Договір №05111, за умовами якої Перевізник організовує та виконує перевезення вантажу, за наступних вимог Замовника: маршрут перевезення - м.Вінниця - Чорноморськ, найменування вантажу - зернові, спосіб завантаження - верхній, дата та час завантаження/розвантаження - 05.11.2016р. - 20.11.2016р. (можливі коригування згідно погодних умов - кругорейс). Для виконання даного перевезення Перевізник надає Замовнику наступний автомобіль: номер тягача НОМЕР_1, номер причепа НОМЕР_2 водій ОСОБА_5
Відповідно до наявної у матеріалах справи товарно-транспортної накладної серії 12ААД №819144 від 11.11.2016р. автомобільним перевізником кукурудзи транспортним засобом марки DAF, модель 95 XF 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом марки TRAILOR, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ТОВ «ВЕСТТЕК».
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 (зі змінами та доповненнями) відповідно до пункту п.п.4 п. 2 якого габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007р. встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух " встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001р. встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Частиною 3 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з пунктом 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007р. плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, саме перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, та в жодному разі не власник транспортного засобу, за умови, що такий власник не використовує транспортний засіб, а лише володіє майновими правами на нього.
З зазначеного вбачається, що плата за проїзд вноситься перевізником вантажу, проте під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, модель 95 XF 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом марки TRAILOR, реєстраційний номер НОМЕР_2, працівниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області не встановлено хто саме є перевізником вантажу, не досліджено документи на перевезення, при цьому, у розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №20974 від 12.11.2016р., враховано лише надані водієм документи про реєстрацію транспортного засобу марки DAF, модель 95 XF 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, в яких ОСОБА_2 зазначено власником.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, а відповідно до ст.1 "Правил дорожнього руху України" власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, в межах спірних правовідносин відповідач - ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки DAF, модель 95 XF 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, та в жодному разі не є перевізником.
Крім того, як зазначено у наявних матеріалах справи письмових поясненнях ОСОБА_5 (вхід.№18565/17 від 27.06.2017р.) - водій транспортного засобу марки DAF, модель 95 XF 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом марки TRAILOR, реєстраційний номер НОМЕР_2, 12 листопада 2016року в районі 23 кілометру автодороги Одеса - Київ, з метою проходження вагового контролю вищевказаного транспортного засобу для перевірки можливого перевантаження, його зупинив екіпаж поліції, з урахуванням чого водієм до перевірки надано відомості щодо вказаного вище транспортного засобу (в тому числі товарно-транспортну накладну на вантаж). При цьому, ОСОБА_5 зазначив, що перевозить кукурудзу, яка за своїми властивостями відноситься до насипних/навальних вантажів, а тому вона не може важитись на мобільних вагах, оскільки такий тип вантажу повинен зважуватися «цілим» зважуванням, тобто не по осях транспортного засобу. Однак, співробітниками поліції його зауваження були проігноровані, й фактично водія було змушено пройти зважування на мобільних вагах, зазначивши, що у разі ухилення від зважування на нього буде складено відповідний адміністративний протокол.
Відтак, беручи до уваги наведене, а також те, що відповідач - ОСОБА_1, у даному випадку, не був перевізником вантажу, що під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, модель 95 XF 480, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом марки TRAILOR, реєстраційний номер НОМЕР_2, працівниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області не було взято до уваги, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості, та безпідставності позовних вимог Державної служби України з безпеки на транспорті.
Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 17136,96грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ч.4 ст.122, ч.6 ст.128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 17136,96грн., відмовити.
2. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м.Київ, просп.Перемоги,14, код ЄДРПОУ 37913781) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м.Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206784005; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 1600(одна тисяча шістсот)грн.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.