Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
про відмову у відкритті провадження
10 липня 2017 р. Справа № 820/2816/17
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Борівської районної державної адміністрації Харківської області про скасування розпорядження, визнання дійсним сертифікату та визнання права власності , -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Борівської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить суд:
- скасувати як незаконне розпорядження голови Борівської районної державної адміністрації №441 від 05.12.2000 року;
- визнати дійсним сертифікат серії НОМЕР_1, на право на земельну частку (пай) виданого на ОСОБА_1, як члена КСП «Червоний Маяк»;
- визнати за ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 22 березня 2000 року Борівським РВМВС України в Харківській області, право власності на земельну частку (пай) як колишнього члена КСП «Червоний Маяк», Борівського району, Харківської області у розмірі 4,4 умовно кадастрових гектарів із земель державної чи комунальної власності, розташованих на території Борівського району, Харківської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до архівної довідки від 03.02.2017 року 24 листопада 1993 року засіданням правління КСП «Червоний Маяк» позивач був прийнятий в члени КСП «Червоний Маяк», про що свідчить протокол №15 від 24 листопада 1993 року. При розпаюванні земель на ім'я ОСОБА_1 був виписаний сертифікат про право на земельну частку (пай) НОМЕР_1. Однак, розпорядженням голови Борівської районної державної адміністрації №441 від 05.12.2000 року позивач був позбавлений права на земельну частку (пай), що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Суд дослідивши адміністративний позов та додані до нього матеріали, прийшов до наступного висновку.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства України, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "…" питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів "…". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Таким чином, спори з приводу прийняття суб'єктом владних повноважень рішень які стосуються набуття фізичною чи юридичною особою права користування земельною ділянкою мають вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Суд зазначає, що предметом розгляд даної справи є скасування розпорядження, визнання дійсним сертифікату на право на земельну частку (пай) та визнання права власності на земельну частку (пай).
Таким чином, суд дійшов до висновку, що вказана справа не підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа №21-493а14) та від 09 грудня 2014 року (справа № 21-308а14).
Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, за сутністю спору дана справа не підлягає розгляду адміністративними судами у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що має місце в даному випадку.
З огляду на вищевикладене, даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 17, 104, 109, 165, 186 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Борівської районної державної адміністрації Харківської області про скасування розпорядження, визнання дійсним сертифікату та визнання права власності.
Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення таких справ віднесено до юрисдикції загальних судів, в порядку цивільного судочинства.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мар'єнко Л.М.