Справа № 815/1159/17
04 липня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.,
при секретарі: Казарян С.Б.
позивач: ОСОБА_1
ОСОБА_2 (представник за договором та ордером)
відповідач: Лисюк Ю.В. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області суми недосплаченої одноразової допомоги при звільненні, -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 липня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (вх. № 17560/17 від 19.06.2017р.), просить:
визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) у несплаті суми недосплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за науковий ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15% у розмірі 11926,45 гривень (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість грн. 45 коп.);
стягнути з ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь позивача суму недосплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за науковий ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15% у розмірі 11926,45 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість грн. 45 коп.).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2016р. у справі № 815/5784/15 з Головного Управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 стягнуто надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу та за науковий ступінь кандидата філософських наук в сумі 23852,90 грн. Водночас, позивач зазначає, що згідно п. 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992р. (далі - Порядок № 393), особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Позивач, наголошуючи на тому, що судом на його користь стягнуто 23852,90 грн. за безпідставно скасовані надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу та за науковий ступінь кандидата філософських наук, вважає, що з відповідача має бути стягнуто суму недосплаченої одноразової грошової допомоги у розмірі 11926,45 грн. (23852 грн.х50 %).
Від відповідача надійшли письмові заперечення (а.с. 110-111), в яких останній в обґрунтування своєї правової позиції зазначив про безпідставність заявлених позивачем вимог, звертаючи увагу, що позивачу одноразова грошова допомога при звільненні нарахована та виплачена за 19 років календарної служби у Збройних Силах та органах внутрішніх справ у сумі 71963,85 грн. На момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ жодних правових підстав для включення додаткових надбавок чи змінення суми одноразової грошової допомоги при звільненні не було. Крім того, відповідач вказав, що закон не має зворотної сили в часі.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 374 о/с (по особовому складу) від 10.07.2008 р. капітана міліції ОСОБА_1 (М-105353) призначено на посаду оперуповноваженого в особливо важливих справах відділення кадрового забезпечення та оперативного прикриття управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в області, з посадовим окладом 900 гривень, увільнивши від посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу роботи з персоналом та внутрішніх розслідувань цього управління, встановивши надбавку за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю у розмірі 50 % , за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 %, за спортивне звання «Майстер спорту міжнародного класу» у розмірі 15 %, за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 % та доплату за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15 % (а.с. 85-87).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2016р. у справі № 815/5784/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління ВМС України в Одеській області про внесення змін до грошового атестату та про стягнення грошових коштів задоволено частково: зобов'язано ліквідаційну комісію Головного Управління МВС України в Одеській області нарахувати та включити до грошового атестату ОСОБА_1 надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за науковий ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15%; стягнуто з Головного Управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу та за науковий ступінь кандидата філософських наук в сумі 23852,90 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016р. у справі № 815/5784/15 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року залишено без змін.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.15 ч.1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивач проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, що згідно положень п.15 ч.1 ст.3 КАС України відноситься до публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних компенсацій, пов'язаних з її проходженням згідно п.2 ч.2 ст.17 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
У ст. 8 Конституції України зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно пп. «б» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 р., особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
Згідно наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №608 о/с від 26.08.2015р. відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «б» (через хворобу) підполковника міліції ОСОБА_1 (М-105353) з посади начальника сектора кримінальної розвідки в УВП управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в області 26 серпня 2015 року. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 01 місяць 21 день, у пільговому обчисленні - 24 роки 03 місяці 01 день (а.с. 90).
Згідно з довідкою ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області одноразова грошова допомога при звільненні ОСОБА_1 нарахована та перерахована за 19 років календарної служби у Збройних Силах та органах внутрішніх справ у розмірі 73059,79 грн. (а.с. 123).
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на час звільнення), виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Зазначена норма кореспондується з п. 10 Постанови № 393, відповідно до якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, для обчислення грошової допомоги при звільненні треба враховувати доплати які нараховувалися позивачу протягом року.
Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи № 815/5784/15 (рішення набрало законної сили), наказами ГУМВС з квітня 2008 року: № 180 від 03.07.2008 року, № 347 о/с від 07.07.2010 року № 397 о/с від 02.08.2011 року № 700 о/с від 07.11.2011 року, № 214 о/с від 24.05.2013 року № 411 о/с від 05.08.2013 року № 542 о/с від 05.08.2014 року позивачу встановлювалися оклади: з квітня 2008 року - 900 грн., з липня 2010 року 750 грн., з серпня 2011 року 900 грн., з травня 2013 року - 950 грн., з липня 2014 року - 1100 грн.
При цьому розраховано надбавку: за спортивне звання - 15 % посадового окладу та за наукову ступінь - 15 % посадового окладу, визначена сума надбавок в розмірі: за спортивне звання з квітня 2008 року по день звільнення в розмірі 12196,45 грн., та за наукову ступінь з серпня 2008 року в розмірі 11656,45 грн.
При прийнятті рішення у вказаній справі, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не нараховувалися та не виплачувалися ОСОБА_1 надбавки: за вчене звання та за спортивне звання "Майстра спорту міжнародного класу", та враховуючи що Головне Управління МВС України в Одеській області в стадії ліквідації суд для всебічного захисту прав позивача дійшов висновку про необхідність зобов'язання ліквідаційної комісії Головного Управління МВС України в Одеській області нарахувати та включити до грошового атестату ОСОБА_1 надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за науковий ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15%.
За змістом ч. 1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як було зазначено вище на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2016р. у справі № 815/5784/15 з Головного Управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) стягнуто на користь ОСОБА_1 надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу та за науковий ступінь кандидата філософських наук в сумі 23852,90 грн.
Відтак, з урахуванням приписів пункту 10 Порядку № 393, позивач має право на включення 50 відсотків від зазначеної суми до одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яку було виплачено позивачу при звільненні. Відповідачем недосплачено позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 11926,45 грн. (23852,90 х 50%).
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 826/4418/14, висновок якого, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а також має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Також у висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема передбачає, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.
Як зазначив Європейський суд у справі Yvonne van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).
Відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.
Відповідно до пункту «d» Декларації про майбутнє Європейського суду з прав людини від 26.04.2011 р.: «Установити і зробити передбачуваними для всіх сторін публічні правила стосовно застосування статті 41 Конвенції, включаючи рівень справедливого відшкодування, котрого слід очікувати за різних обставин».
Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 суми недосплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за наукову ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15% у розмірі 11926,45 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість гривень 45 коп.), в зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в цій частині.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) у несплаті суми недосплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за наукову ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15% у розмірі 11926,45 гривень (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість грн. 45 коп.), суд зазначає наступне.
Виходячи з системного аналізу приписів чинного законодавства, враховуючи встановлені судом обставини в їх сукупності, позивач заявляючи позовні вимоги про стягнення з ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 суми недосплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за науковий ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15% у розмірі 11926,45 грн., обґрунтовує їх тими обставини, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2016р. у справі № 815/5784/15 з Головного Управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) стягнуто на його користь надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу та за науковий ступінь кандидата філософських наук в сумі 23852,90 грн. Відтак, на переконання позивача, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яка виплачувалась йому при звільненні, повинна була включати в тому числі 50 % від зазначеної виплати.
Водночас, як встановлено судом та зазначено позивачем, останній з відповідною заявою про сплату недосплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за науковий ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15% у розмірі 11926,45 гривень після набрання законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2016р. у справі № 815/5784/15 до відповідача не звертався.
Разом з тим суд враховує, що застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватись з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. Порушення вимог законодавства рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішеннями.
Таким чином, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Виходячи із наведеного, суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушеного права у даному випадку буде стягнення на користь ОСОБА_1 суми недосплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за науковий ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15% у розмірі 11926,45 грн.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) у несплаті суми недосплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за науковий ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15% у розмірі 11926,45 гривень (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість грн. 45 коп.).
На підставі ст.ст. 10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними, а вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши докази наявні в матеріалах справи та приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області суми недосплаченої одноразової допомоги при звільненні,- задовольнити частково.
Стягнути з ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 суму недосплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням надбавки за звання Майстра спорту України міжнародного класу у розмірі 15% та за науковий ступінь кандидата філософських наук у розмірі 15% у розмірі 11926,45 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість гривень 45 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.07.2017 р.
Суддя: Г.П. Самойлюк