5.1.2
про повернення позовної заяви
07 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/808/17
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали адміністративного позову керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області до Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області, ОСОБА_1, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 червня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області до Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області, ОСОБА_1, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року адміністративний позов керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області до Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області, ОСОБА_1, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху. Надано позивачу строк до 05 липня 2017 року для усунення недоліків, шляхом надання до суду обґрунтування звернення до суду в інтересах держави із зазначенням які саме інтереси захищаються керівником Старобільської місцевої прокуратури Луганської області; приведення у відповідність змісту позовних вимог на виконання ст. 106 КАС України та уточнення відповідача, зазначивши його найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі позивачу відомі; надання суду доказів про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок на вказані реквізити.
27 червня 2017 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян суду позивачем надано уточнений адміністративний позов та докази сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
Оглядом уточненого адміністративного позову, встановлено, що позивачем зазначено предмет позову - незаконна бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо забезпечення прав дітей на охорону здоров'я, безпечні умови для життя і здорового розвитку. Підставою для представництва інтересів держави позивачем зазначено, що існує бездіяльність Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області щодо невиконання державних гарантій щодо захисту дітей від залучення до вживання алкоголю, а також наведено посилання на норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Проте, позивачем на виконання ухвали від 14.06.2017 про залишення позовної заяви без руху в частині обґрунтування звернення до суду в інтересах держави із зазначенням які саме інтереси захищаються керівником Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, не надано належного обґрунтування звернення до суду в інтересах держави і зовсім не зазначено які саме інтереси захищаються керівником Старобільської місцевої прокуратури Луганської області.
Відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 2 с. 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Приписи наведених статтей зобов'язують навести обґрунтування наявності таких підстав.
Крім того, зазначеним Законом передбачено обов'язок прокурора щодо обґрун- тування у кожному конкретному випадку наявності підстав для захисту інтересів держави. Також цей обов'язок фактично було визначено у рішенні Конституційного Суду України у справі від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого ар- бітражного суду України і Генеральної прокуратури України стосовно офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді). Так, у цьому рішенні зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв'язку з чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає із посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Також слід зазначити, що формулювання прокурором порушеного інтересу держави (загрозу порушення), не повинно носити абстрактний характер та зводитись до припущень. Зміст права та обставини його порушення, причинно-наслідковий зв'язок повинні бути чітко сформульовані та обґрунтовані з доказової точки зору.
Так, Законом України «Про прокуратуру» прокурору надане право, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії, а у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор вправі здійснювати передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Враховуючи, що Закон України «Про прокуратуру» прийнято саме з метою наближення до міжнародних стандартів, при його застосуванні слід брати до уваги, що зазвичай Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в судовому провадженні та вирішує, наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідає принципу рівності сторін, вивчаючи кожний випадок окремо.
Наприклад, у справі «Gregorio de Andrade v. Portugal» (№41537/02, 14.11.2006) ЄСПЛ відзначив, що держава несе відповідальність за дії або бездіяльність працівників прокуратури при виконанні ними службових обов'язків (п.38). А у справі «Бацаніна проти Росії» (№3932/02, 26.05.2009) вказав: порушення справи за ініціативою прокурора не завжди ставить протилежну сторону у «завідомо невигідне становище». Залишається встановити, чи було дотримано у такій справі принцип «справедливої рівноваги» між сторонами, враховуючи участь прокурора у процесі (п.25).
Таким чином, позивачем усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 14 червня 2017 року, не в повному обсязі, а саме: не надано належного обґрунтування звернення до суду в інтересах держави і зовсім не зазначено які саме інтереси захищаються керівником Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до п. 1 ч. 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява поверт ється позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з вимогами пункту другого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.
З огляду на вищевикладене та керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області до Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області, ОСОБА_1, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу разом з усіма доданими до нього матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною 3 статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
СуддяЄ.О. Кисельова