04 липня 2017 року об 11 год 07 хв.Справа № 808/103/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Кравченка С.І.,
відповідача - Бурашнікової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «40 років - Агро»
до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «40 років Жовтня» (після зміни найменування ТОВ «Агрофірма «40 років - Агро»), звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Пологівська ОДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.12.2016 №0004521200.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків контролюючого органу про заниження позивачем розміру орендної плати за землю за 2016 рік. Вказує на порушення відповідачем порядку проведення камеральної перевірки з огляду на відсутність повноважень щодо здійснення обстеження земельних ділянок, направлення запитів про надання додаткових документів, оскільки вважає, що такі заходи можуть застосовуватись контролюючим органом виключно при проведенні документальної перевірки.
Крім того, позивач вказує на безпідставність висновків контролюючого органу про те, що орендовані позивачем земельні ділянки загальною площею 296,9228 га розорені та за функціональним використанням є ріллям. Позивач вказує, що такі земельні ділянки за даними Держгеокадастру відносяться до сіножатей та використовуються позивачем за відповідним функціональним призначенням для збору годівлі для вирощуваного скота. Позивачем здійснено лише агротехнічне поліпшення сіножатей шляхом проведення поверхневої обробки землі, внесення добрив с засівом проміжної культури та суміші багаторічних трав.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в уточненому адміністративному позові, додатково звернув увагу на необґрунтованість проведеного контролюючим органом обрахунку розміру грошового зобов'язання з орендної плати за землю, оскільки застосована відповідачем нормативна грошова оцінка земельних ділянок не відповідає даним Держгеокадастру.
Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено порушення позивачем приписів статті 271 Податкового кодексу України в частині заниження у податковій декларації за 2016 рік суми орендної плати за землю по земельним ділянкам загальною площею 296,9228 га. Вказує, що позивачем у поданій контролюючому органу податковій звітності з орендної плати за землю протиправно визначено розмір орендної плати з розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок із застосуванням коефіцієнту функціонального використання для сіножатей, оскільки за результатами дослідження статистичної звітності форми 4 сг за 2016 рік та проведеного співробітниками Пологівської ОДПІ обстеження земель сільськогосподарського призначення щодо фактичного використання встановлено, що земельні ділянки загальною площею 296,9228 га фактично розорені та засіяні культурами: озима пшениця, яровий ячмінь, стоколос, люцерна, експорцет. Контролюючий орган вважає, що вказані земельні ділянки фактично використовувались позивачем не за функціональним призначенням, а як рілля, у зв'язку з чим орендна плата за такі ділянки повинна розраховуватись виходячи із нормативно грошової оцінки встановленої для ріллі.
В судовому засіданні представник відповідача вказав на те, що при визначенні грошового зобов'язання з орендної плати за землю відповідачем використана інформація щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок за функціональним використанням ріллі на підставі даних податкової декларація позивача з єдиного податку за 2016 рік.
Також, представник відповідача в судовому засіданні вказав на те, що вихід для обстеження земельних ділянок Пологівською ОДПІ було здійснено правомірно, а посадовими особами позивача не було виказано жодних зауважень чи заперечень стосовно проведеного обстеження.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав пояснення викладені у письмових поясненнях та запереченнях, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 13 лютого 2016 року позивачем до Куйбишевського відділення Пологівської ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 2016 рік (а.с.51-54, т.1).
13 грудня 2016 року головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Пологівської ОДПІ на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, за результатами якої складено акт №2017 від 13.12.2016.
За результатами проведеної камеральної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 271 ПК України, що призвело до заниження суми орендної плати за землю та несплати до бюджету суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 183492,65 грн., за період з 01.01.2016 по 30.10.2016.
Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав заперечення на акт перевірки №2017 від 13.12.2016. Листом від 27.12.2016 №4325/10/08-15-12 контролюючий орган повідомив позивача про те, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства України.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004521200 від 29.12.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 229365,81 грн., у т.ч. за основним платежем 183492,65 грн. та 45873,16 грн. за штрафними санкціями.
Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивач вказує на порушення контролюючим органом порядку проведення камеральної перевірки, оскільки вважає, що вчинені відповідачем під час перевірки дії щодо обстеження земельних ділянок та направлення запиту на отримання інформації та документального підтвердження можуть бути здійснені виключно під час документальної перевірки. Крім того позивач не погоджується з висновками контролюючого органу щодо встановлених порушень.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція органів контролю, повноваження й обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлюються нормами далі - ПК України.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем у розділі ІІ «Розрахунок суми орендної плати» податкової декларації з орендної плати за землю за 2016 рік, визначено, серед іншого, суму орендної плати за земельні ділянки категорії 1В - сіножаття, а саме:
земельна ділянка площею 36,9229 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 4038,56 грн., розмір орендної плати - 6,00 %, річна сума орендної плати - 8946,92 грн.;
земельна ділянка площею 22,8006 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 4038,56 грн., розмір орендної плати - 6,00 %, річна сума орендної плати - 5524,90 грн.;
земельна ділянка площею 63,8004 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 4038,56 грн., розмір орендної плати - 6,00 %, річна сума орендної плати - 15459,70 грн.;
земельна ділянка площею 34,9997 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 4038,56 грн., розмір орендної плати - 6,00 %, річна сума орендної плати - 8480,90 грн.;
земельна ділянка площею 39,6004 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 4038,56 грн., розмір орендної плати - 6,00 %, річна сума орендної плати - 9595,72 грн.;
земельна ділянка площею 35,1000 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 4038,56 грн., розмір орендної плати - 6,00 %, річна сума орендної плати - 8505,21 грн.;
земельна ділянка площею 37,0000 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 4038,56 грн., розмір орендної плати - 6,00 %, річна сума орендної плати - 8965,60 грн.;
земельна ділянка площею 9,4988 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 4038,56 грн., розмір орендної плати - 6,00 %, річна сума орендної плати - 2301,69 грн.
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що вищевказані земельні ділянки передані позивачу у користування на підставі договорів оренди, укладених між позивачем та Куйбишевською районною державною адміністрацією (а.с.65-137, т.1).
Відповідно до пункту 10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належать: 10.1.1. податок на майно; 10.1.2. єдиний податок.
Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).
Згідно п.265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається з: 265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 265.1.2. транспортного податку; 265.1.3. плати за землю.
Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Статтею 270 ПК України визначено об'єкти оподаткування, якими є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з нормами п.271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Положеннями статті 288 ПК України врегульований порядок та підстави справляння орендної плати за землю.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до ч.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Пунктами 286.1-286.2 статті 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
З матеріалів справи судом встановлено, що при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки категорії 1В - сіножаття на 2016 рік позивачем використано нормативну грошову оцінку земельних ділянок на підставі Інформаційних листів Управління Держземагентства у Куйбишевському районі Запорізької області щодо вартості земельних ділянок (а.с.56-64, т.1).
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував щодо правильності здійсненого позивачем розрахунку орендної плати за землі категорії 1В (сіножаття), проте, вказував, що спірні земельні ділянки фактично використовувались позивачем за категорією 1А (рілля), у зв'язку з чим орендна плата повинна розраховуватись саме виходячи із нормативно грошової оцінки, визначеної для земельних ділянок категорії 1А.
Суд зазначає, що відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Пунктом 76.1 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, предметом дослідження камеральної перевірки може бути лише правильність відображення у відповідних рядках та стовбцях податкової декларації показників, як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків, а також співставлення таких даних з даними інформаційних системи за вичерпним переліком - даними електронного адміністрування податку на додану вартість (даними органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даними Єдиного реєстру податкових накладних та даними митних декларацій), а також даними Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального.
В свою чергу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).
Як встановлено з акту про результати камеральної перевірки податкової звітності від 13.12.2016 №2017 при проведенні камеральної перевірки контролюючим органом використано: податкова декларація з плати за землю 2016 рік №9016021606 від 13.02.2016; статистична звітність форми №4-сг (річна), затверджена наказом Держкомстату України від 02.07.2014 №206 «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2016»; акт обстежень земель сільськогосподарського призначення щодо фактичного використання.
При цьому, в акті від 13.12.2016 Пологівською ОДПІ зазначено про те, що відповідно до Акту обстежень щодо проведення моніторингу земель сільськогосподарського призначення на території Бельмацького району «Про організацію проведення операції «Урожай-2016» Пологівська ОДПІ отримала інформацію про фактичне використання земель ТОВ «Агрофірма 40 років Жовтня» сіножатті 296,9228 га розорені, посіяна культура озима пшениця, яровий ячмінь, стоколос люцерна експорцет (а.с.26, т.1).
Тобто, під час проведення камеральної перевірки даних податкової декларації з орендної плати за землю за 2016 рік, поданої позивачем, контролюючий орган вийшов за межі питань, які можуть бути предметом дослідження камеральної перевірки, та використав документи та інформацію, використання яких під час камеральної перевірки нормами ПК України не передбачено.
Суд зазначає, що встановлений нормами податкового законодавства порядок проведення камеральної перевірки не передбачає можливість здійснення контролюючим органом заходів щодо отримання податкової інформації чи документів на підтвердження показників податкової звітності, зокрема, шляхом виходу посадових осіб контролюючого органу на підприємство платника податків чи на об'єкти виробничих потужностей для встановлення певних обставин.
В разі, якщо при проведенні камеральної перевірки податкової звітності буде виявлено порушення податкового законодавства щодо достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених ПК України податків та зборів, відповідач наділений повноваженнями щодо ініціювання та у передбачених ПК України випадках проведення документальної перевірки.
Суд звертає увагу, що проведенню спірної камеральної перевірки передували наступні події.
15.11.2016 року за участю посадових осіб Пологівської ОДПІ здійснено обстеження території по Смирнівській сільській раді, та встановлено, що земельні ділянки позивача сіножатті 296,9228 га фактично розорені, на них посіяна культура: озима пшениця, яровий ячмінь, стоколос люцерна експорцет (а.с.157).
23.11.2016 на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України відповідач направив на адресу позивача запит про надання інформації та її документального підтвердження, у якому вказано на виявлення недостовірності даних, відображених в податковій декларації з плати за землю на 2016 рік в частині визначення об'єкта оподаткування земельних ділянок в залежності від класифікації сільськогосподарських угідь (рілля, сіножаті, пасовища та багаторічні насадження). При цьому в даному запиті є посилання на акт обстеження земельних ділянок позивача та отриману інформацію щодо фактичного використання земель підприємством.
Суд зазначає, що пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України визначає одну з обставин, за наявності якої контролюючий орган проводить документальну позапланову перевірку, а саме: виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, до проведення спірної камеральної перевірки відповідачем ініційовано процедуру, яка передує проведенню документальної перевірки, проте, документальну перевірку з питань зазначення позивачем в податковій декларації з плати за землю за 2016 рік недостовірних даних контролюючим органом призначено та проведено не було, а висновки про порушення вимог статті 271 ПК України було зроблено в рамках камеральної перевірки за результатами заходів, проведення яких під час камеральної перевірки нормами чинного законодавства не передбачено.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для висновків про порушення позивачем вимог статті 271 ПК України за результатами проведення камеральної перевірки без дослідження первинних документів та встановлення обставин використання позивачем спірних земельних ділянок.
Посилання представника відповідача на те, що позивач не заперечував проти проведення обстеження працівниками Пологівської ОДПІ спірних земельних ділянок та в добровільному порядку надав відповідь на запит контролюючого органу, суд зазначає, що Пологівська ОДПІ, як орган державної влади, зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).
При цьому, контролюючий орган повинен діяти в межах наданих повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства не зважаючи на правову поведінку платника податків, оскільки лише за умови дотримання контролюючим органом порядку проведення перевірки та оформлення її результатів, останній має право реалізувати надані повноваження щодо визначення платнику податків суми податкового зобов'язання та застосувати штрафні санкції за не додержання приписів чинного законодавства України.
У частині третій статті 2 КАС наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Правова оцінка дій контролюючого органу на предмет їх відповідності наведеним ознакам не залежить від реакції платника на такі дії, від передбачених законодавством способів захисту платником своїх прав.
Саме такий підхід забезпечує дотримання балансу приватних і публічних інтересів в податкових правовідносинах, які характеризуються нерівністю сторін в силу наявності у контролюючого органу як суб'єкта владних повноважень компетенції застосовувати, зокрема, заходи примусового впливу щодо платника.
Крім того, слід враховувати суттєву відмінність між камеральною та документальною перевірками, яка полягає у відсутності у платника можливості здійснювати захист власних інтересів зокрема і через необізнаність про її проведення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачем проведено камеральну перевірку позивача протиправно, у спосіб, не передбачений ПК України.
Оскільки необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства є саме проведення перевірки, то в силу відсутності такої перевірки як юридичного факту (зокрема, у зв'язку з її незаконністю) податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне.
При цьому судне надає оцінку доводам сторін щодо суті встановлених під час перевірки обставин та виявлених порушень, оскільки така оцінка судом є передчасною з огляду на відсутність факту їх правомірного встановлення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «40 років-Агро» підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «40 років-Агро» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29.12.2016 №0004521200.
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3440,50 грн. (три тисячі чотириста сорок гривень 50 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «40 років-Агро» за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко