26 червня 2017 р. Справа № 804/1038/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Коренева А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Вдовіної Ліани Леонідівни; третя особа: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" про скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного нотаріуса Вдовіної Л.Л., третя особа: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" про скасування рішення, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям реєстру), індексний номер 32636755 від 30.11.2016 року, про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» код ЄДРПОУ: 14360570 на підставі якого Державний реєстратор приватний нотаріус Вдовіна Л.Л. вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 17724873 від 28.11.2016 року про державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» код ЄДРПОУ: 14360570 на підставі Договору іпотеки № 10207, виданий 30.08.2007 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л.
- зобов'язати приватного нотаріуса Вдовіну Л.Л. скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 17724873 від 28.11.2016 року про державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» код ЄДРПОУ: 14360570 на підставі Договору іпотеки № 10207, виданий 30.08.2007 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л.
Позивач про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, проте у судове засідання не з'явилася, представник позивача надав клопотання про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження.
Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання також не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
При цьому третьою особою подана заява про закриття провадження по справі посилаючись на те, що предметом зазначеного позову є визнання протиправними дії Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Л.Л. щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та скасувати рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обмежень на нерухоме майно, що здійснена приватним нотаріусом, що виникають із цивільних правовідносин, а тому зазначений позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства згідно правил підсудності, визначених Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначалося, що державна реєстрація за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі Договору іпотеки № 10207, від 30.08.2007 року та порушує права та законі інтереси неповнолітнього співвласника квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 - ОСОБА_3, як така, що проведена без витребування дозволу органу опіки та піклування на вчинення правочину.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
З вищевикладених обставин справи вбачається, що спір між сторонами стосується не стільки правомірності рішення державного реєстратора, а скільки порушенням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» умов іпотечного Договору № 10207, від 30.08.2007 року, щодо не направлення вимоги для усунення порушень за договором.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із питанням правомірності укладення та виконання цивільно-правових угод, суд доходить висновку про те, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у своїх постановах від 14.06.2016р. у справі №21-41а16 та від 31.05.2016р. у справі №21-678а16.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст. ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Провадження у справі №804/1038/17 за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Вдовіної Ліани Леонідівни; третя особа: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" про скасування рішення - закрити.
Роз'яснити позивачу, що він може звернутися з даною позовною заявою в порядку цивільно-процесуального законодавства.
Повторне звернення з цією ж самою позовною заявою в порядку адміністративного судочинства, відповідно до приписів ч.3 ст.157 КАС України, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та у строки, визначені ст. 186 КАС України, та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України
Суддя (підпис) А.О. Коренев
Ухвала не набрала законної сили станом на 26.06.17р. З оригіналом згідно Помічник судді А.Ю. Сичевська