Справа № 464/4318/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/783/500/17 Доповідач: ОСОБА_2
03 липня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 22 червня 2017 року про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави,
Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 22 червня 2017 року клопотання старшого слідчого СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 задоволено частково та застосовано до
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 1250 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 2000000 (два мільйони) грн.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_8 покладено обов'язки прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено строк дії ухвали 60 днів - до 20 серпня 2017 року включно.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник покликається на те, що слідчим суддею проігноровано істотні порушення прав громадянина на свободу та особисту недоторканість. В порушення вимог Глави 18 КПК України затримання ОСОБА_8 відбулося без відповідної на те ухвали слідчого судді. Підозрюваному було повідомлено про підозру після закінчення строку, передбаченого ч.2, ч.3 ст. 278 КПК України, однак звільнено не було. Ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Висновки суду не відповідають дійсності, оскільки: ОСОБА_8 ніколи не переховувався від органів досудового розслідування та суду, будь-яких повісток чи повідомлень сторона захисту не отримувала, так як такі відправлялися в м. Одесу на неіснуючу адресу - АДРЕСА_1 ; підозрюваному не було відомо про здійснення досудового розслідування відносно нього; ОСОБА_8 на свідків в даному кримінальному провадженні не впливав та не збирається впливати, а покликання прокурора на рапорт є необґрунтованими, оскільки такий не може вважатися належним доказом, а тому дане твердження не відповідає дійсності та є наклепом; ОСОБА_8 не має наміру та можливості чинити перешкоди кримінальному провадженню, докази цього відсутні; підозрюваний готовий співпрацювати зі слідством для спростування пред'явленої йому підозри. З долучених до клопотання показань свідків вбачається, що жоден з цих свідків не вказують на ОСОБА_8 , а долучені інші докази не підтверджують наявність обґрунтованої підозри, а тому висновки слідчого судді є помилковими. Стан здоров'я ОСОБА_8 перешкоджає обранню для нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою про що надані відповідні документи. У ОСОБА_8 наявні міцні соціальні зв'язки, оскільки він постійно проживає зі своїми батьками похилого віку, за якими він доглядає та допомагає матеріально. На утриманні ОСОБА_8 перебуває малолітній дев'ятирічний син ОСОБА_10 , так як він сплачує аліменти в сумі 4 000 грн. що місяця. ОСОБА_8 раніше не притягався до кримінальної відповідальності. Слідчий суддя безпідставно визначив такий великий розмір застави. З урахуванням наведеного вважає ухвалу слідчого судді незаконною, а тому ухвалу слід скасувати, а в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відмовити.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_8 , пояснив, що він підтримує апеляційну скаргу захисника та просить врахувати його стан здоров'я, сімейний та майновий стан.
Захисник підтримав апеляційну скаргу, покликаючись на викладені в ній мотиви, просить апеляційну скаргу задовольнити, відмовивши в застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, доводи сторони захисту на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вивчивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, виходячи з наступного.
З матеріалів клопотання вбачається, що 21 лютого 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017140070000568 внесені відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 15, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України.
22 червня 2017 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України.
Необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою старший слідчий мотивує тим, що зібраними в ході досудового розслідування доказами (протоколами допитів: представника потерпілого ОСОБА_11 , підозрюваного ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , висновками судових товарних експертиз, іншими матеріалами кримінального провадження) підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України, а також тим, що наявні ризики, які з врахуванням особи підозрюваного дають підстави вважати, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо небезпечного кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років; врахував особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, місце проживання; наявні ризики, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, підозрюваних, чинити перешкоди кримінальному провадженою, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу. Крім того, слідчий суддя враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , вартість завданих збитків, підвищену суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 1 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 000 000 (два мільйони) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
При апеляційному розгляді колегією суддів встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України ризик - переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Такими доказами є фактичні дані, отримані органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій - допиту представника потерпілого ОСОБА_11 , підозрюваного ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , висновками судових товарних експертиз, й ці дані можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 міг вчинити правопорушення, а значить підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, доводиться даними щодо особи підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризиків, передбачених п.3, п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то наявність таких прокурором не доведені ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Стосовно обставин, передбачених ст. 178 КПК України, колегія суддів бере до уваги вагомість доказів про обґрунтованість підозри; тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (санкція ч.5 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна); особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я; наявність у підозрюваного родини.
Наведені вище дані доводять необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання вказаному ризику, а також доводять, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання наявному ризику.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Однак, дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя при визначенні розміру застави не врахував цих положень закону та не навів в ухвалі жодних обґрунтувань щодо визначеного ним розміру застави у розмірі 1 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 2 000 000 грн., що виходить за межі, визначені п.3 ч.5 ст. 182 КПК України.
Згідно з ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже вказаною нормою закону визначено чіткі межі розміру застави, яку може визначати слідчий суддя, суд, а в разі необхідності виходу за визначені межі, закон вимагає від слідчого судді, суду додаткового обґрунтування виключності такого випадку з наведення відповідних мотивів у судовому рішенні.
Слідчий суддя приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначаючи при цьому розмір застави, який перевищує верхню межу (трьохсот розмірів мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб), не врахував цих вимог закону, та не мотивував свого рішення.
Колегія суддів, враховуючи особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину вважає, що застава у визначених п.3 ч.5 ст. 182 КПК України межах є достатньою забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігти наявному ризику, й приходить до висновку про необхідність визначення застави у розмірі 125 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 200 000 грн., та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
На думку колегії суддів, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене доводи сторони захисту про те, що прокурором не доведена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та не доведена недостатність застосування до підозрюваного запобіжного заходу для запобігання ризикам, колегія суддів визнає необґрунтованими й до уваги не бере.
Відповідно до ч.4 ст. 196, ч.1, ч.2 ст. 197 КПК України слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання.
За змістом ч.5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків тримання під вартою береться до уваги той день, від якого починається строк.
В суді апеляційної інстанцій ОСОБА_8 пояснив, що близько 08.00 год. 21 червня 2017 року, він був затриманий працівниками правоохоронних органів на вул. Маліновського в м. Одесі, та зранку наступного дня доставлений до м. Львова, де в подальшому щодо нього було обрано запобіжний захід.
Прокурор у суді апеляційної інстанції пояснив, що ОСОБА_8 було затримано зранку 21 червня 2017 року в м. Одесі у зв'язку із виконанням ухвали слідчого судді про привід ОСОБА_8 як свідка та доставлено до м. Львова зранку 22 червня 2017 року.
Відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Отже ОСОБА_8 з 08.00 год. 21 червня 2017 року був обмежений у вільному пересуванні, не міг не підкорятися наказу працівників правоохоронних органів, тобто фактично був затриманий.
Тому строк дії ухвали про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу слід визначити 60 днів та обчислювати з моменту фактичного затримання - з 21 червня 2017 року і датою закінчення дії ухвали визначити - 19 серпня 2017 року.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 22 червня 2017 року про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави скасувати.
Клопотання старшого слідчого СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити заставу у розмірі сто двадцять п'ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 200000 (двісті тисяч) грн., яку підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право внести у будь-який момент на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Львівської області (банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; код ЄДРПОУ суду 02892356; код банку отримувача (МФО) 820172; номер рахунку 37310002000749).
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_8 :
- прибувати на вимогу до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
У разі невиконання ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави.
Датою закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити - 19 серпня 2017 року.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4