Справа № 466/749/17
(заочне)
03 липня 2017 року
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого-судді Ковальчука О.І.
при секретарі с/з ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-
02 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, в якому просить суд винести рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, 25.04.2005р.н. у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між нею та відповідачем 01.11.1998р. було укладено шлюб, який рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27.10.2010 року розірвано. У шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, 25.04.2005р.н. Відповідач, будучи батьком неповнолітніх дітей, незважаючи на свої батьківські обов'язки не приймає участі у їх вихованні та не надає матеріальної допомоги, діти проживають з нею та знаходиться повністю на її утриманні, а тому просить стягувати з відповідача аліменти у сумі 3000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надавши аналогічні пояснення, які викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції та повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення, заперечень на позовну заяву відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 169, 224 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.
Сторони по справі колишнє подружжя. Шлюб між ними розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27.10.2010 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, 25.04.2005р.н., що підтверджується свідоцтвом про народження, копія яких наявна у матеріалах справи (а.с. 3,4).
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України кожен з батьків повинен утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов'язок не залежить від матеріального становища батьків. Отже, обов”язок утримувати дитину є рівною мірою обов”язком як матері так і батька.
Із змісту ст. 181 СК України, вбачається, що при відсутності домовленості між батьками про утримання дитини, той з батьків, з ким проживає дитина має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій сумі.
Діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, 25.04.2005р.н., які є неповнолітніми - проживають разом з матір'ю ОСОБА_2 та повністю знаходяться на її утриманні.
У відповідності з ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд повинен враховувати, зокрема стан здоров'я та матеріальний стан як позивача так і відповідача, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище сторін, з огляду на те, що позивач офіційно не працює, державної допомоги на утримання дітей не отримує, а відповідач, зі слів позивача працює та отримує дохід, інших дітей на утриманні у нього немає, заперечень проти позову не направив, а тому суд приходить до висновку про необхідність присудження аліментів з відповідача в користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 3000 грн.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Задовольняючи позовні вимоги, суд присуджує аліменти на дітей з дня пред'явлення позову, а саме з 02.02.2017 року.
Відповідно до ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за 1 місяць.
У зв'язку з задоволенням позову стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 209, 212, 215, 224-226, 367 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2, 1974р.н. аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, 25.04.2005р.н. у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 02 лютого 2017 року до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 640 (шістсот сорок) грн. судового збору в доход держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_6