04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"05" липня 2017 р. Справа№ 910/3120/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Тищенко А.І.
Коротун О.М.
при секретарі судового засідання - Вага В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт"
на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017
у справі № 910/3120/17 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт"
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Валендюка В.С.
про внесення змін до договору про мультивалютну кредитну лінію № 1312м-10 від 20.04.2010
за участю представників:
від позивача: Дядюк Є.М.,
від відповідача: Пономарьов А.О.
ПАТ "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт" (далі - ПАТ "Гемопласт") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Валендюка В.С. про внесення у зв'язку із істотною зміною обставин змін до договору про мультивалютну кредитну лінію № 1312м-10 від 20.04.2010 (з подальшими змінами та доповненнями), що укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "Гемопласт" в частині встановлення та продовження строків (термінів) повернення кредитних коштів та сплати нарахованих за ними процентів на 36 місяців, починаючи з 01 березня 2017 року по 01 березня 2020 року, з встановленням порядку повернення (погашення) заборгованості по всіх видах платежів, шляхом викладення положень договору у запропонованих позивачем редакціях.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2017 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ПАТ "Гемопласт" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, зокрема ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 83 і 84 ГПК України. Скаржник також посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме ст. 652 ЦК України, ст. 188 ГК України, п. 5 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". За твердженням скаржника, проведення бойових дій на сході України та втрата ринків збуту зі всіма супутніми наслідками, які припали на кінцеві терміни повернення кредитних коштів, зумовлені обставинами, які сторони не могли передбачити та усунути з усією завбачливістю. У зв'язку із істотною зміною обставин, зазначив ПАТ "Гемопласт", подальше виконання договору без відповідних змін порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки, як вважає скаржник, позивач та відповідач знаходяться в різних економічно-соціальних умовах господарювання. Скаржник послався на практику господарських судів з розгляду аналогічних спорів у справах № 910/14230/16, № 910/14053/16.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Гемопласт" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/3120/17 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.06.2017.
У зв'язку із участю головуючого судді Хрипуна О.О. у підготовці голів та заступників голів апеляційних судів, яка проводитиметься Національною школою суддів України 19.06.2017 - 21.06.2017, колегія суддів вважає за необхідне розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/3120/17 ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 призначено на 05.07.2017.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2017 у зв'язку із перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці для розгляду справи № 910/3120/17 було сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Тищенко А.І., Коротун О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Гемопласт" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/3120/16 прийнято до провадження новим складом колегії та ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.
В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, пославшись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
20.04.2010 між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "Гемопласт" (позичальник) був укладений договір про мультивалютну кредитну лінію №1312м-10, на умовах якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності та цільового використання.
У п. 2.5 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 30.01.2014) погоджено, що позичальник зобов'язується повернути всі отриманні кредитні кошти банку в валютах заборгованості по кожному траншу згідно графіку погашення кредитної лінії (додаток № 5 до цього договору) з кінцевим строком погашення до 19 квітня 2016 року, шляхом перерахування грошових коштів на відповідні позичкові рахунки. Погашення заборгованості по кожному траншу здійснюється в тій валюті, в якій були надані кредитні кошти.
У п. 2.6 кредитного договору сторони погодили сплату позичальником банку комісійних винагород за розрахунково-касове обслуговування - у розмірі 0,00 грн., та управління кредитною лінією - у розмірі 0%.
Відповідно до п. 3.4 кредитного договору № 1312м-10 від 20.04.2010 (в редакції додаткової угоди від 30.01.2014) нарахування процентів за користування кредитним коштами здійснюється щомісячно. Сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щоквартально. Позичальник сплачує проценти в строк з 01 до 10 числа першого місяця кожного кварталу (січень, квітень, липень, жовтень). У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з першого по останній календарний день попереднього кварталу.
Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами, нараховані по 31 грудня 2013 року включно, в строк до 10 квітня 2014 року включно.
Позичальник сплачує проценти за останній звітній період (тобто звітній період, в якому настає термін повернення кредиту) не пізніше за термін повернення кредиту, що вказаний в п. 2.4 цього договору.
Якщо позичальник скористається своїм правом достроково повернути отримані кредитні кошти, тобто достроково погасити заборгованість за всім кредитом або його частиною, то одночасно з погашенням основної (за кредитом) заборгованості (чи її частини) позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за весь строк користування, нараховані на суму основної заборгованості (частину основної заборгованості, яка погашається) до дати погашення.
У січні 2016 року ПАТ Гемопласт" звернулось до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з пропозицією реструктурувати заборгованість щодо сплати відсотків та тіла кредиту за договором про мультивалютнну кредитну лінію № 1312м-10 від 20.04.2010.
В жовтні 2016 позивачем було надіслано відповідачу бажаний для підприємства графік реструктуризації заборгованості по відсотках та тіло кредиту до березня 2020 року.
Посилаючись на зміну істотних обставин положення позивач просить суд на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК України та ст. 188 ГК України внести зміни до договору про мультивалютну кредитну лінію № 1312м-10 від 20.04.2010 (з подальшими змінами та доповненнями), що укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "Гемопласт" в частині встановлення та продовження строків (термінів) повернення кредитних коштів та сплати нарахованих за ними процентів на 36 місяців, починаючи з 01 березня 2017 року по 01 березня 2020 року, з встановленням порядку повернення (погашення) заборгованості по всіх видах платежів: шляхом викладення положень договору у наступних редакціях, а саме:
- пункту 2.5 договору у наступній редакції: "Позичальник зобов'язується повернути отримані кредитні кошти банку до 01 березня 2020 року";
- пункт 2.6 договору щодо порядку та строків виплати комісійної винагороди вилучити;
- пункту 3.4 договору в наступній редакції: "Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Проценти, нараховані до 01 березня 2017 року та непогашені позичальником, підлягають сплаті з 01 вересня 2019 року по 01 березня 2020 року щомісячно пропорційно рівними платежами.
Сплата процентів, які підлягають нарахуванню за користування кредитними коштами за період з 01 березня 2017 року по 01 березня 2020 року здійснюється щомісячно в строк з 26 числа кожного наступного місяця після місяця, в якому нараховуються проценти, та не пізніше за останній робочий день такого наступного місяця.
Позичальник сплачує проценти за останній звітній період (тобто звітній період, в якому настає термін повернення кредиту) не пізніше за термін повернення кредиту, що вказаний в п. 1.1 цього договору.
Якщо позичальник скористається своїм правом достроково повернути отримані кредитні кошти, тобто достроково погасити заборгованість за всім кредитом або його частиною, то одночасно з погашенням заборгованості за кредитом (чи його частиною) позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за увесь строк користування, нараховані на суму заборгованості за кредитом (на частину заборгованості за кредитом, яка погашається) до терміну його погашення."
Дійсно, відповідно до положень ст. 652 ЦК України, на яку посилається позичальник в обґрунтування своїх вимог, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже, закон пов'язує можливість розірвання чи зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, і саме позивач повинен довести наявність вищевказаних умов в їх сукупності.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду рішень господарських судів у справах зі спорів, пов'язаних із застосуванням ст. 652 ЦК України (постанова від 27.02.2012 у справі № 2/52-09).
Вказуючи на те, що сторони не могли передбачити у майбутньому з усією обачністю та добросовісністю різкого погіршення умов ведення господарської діяльності позивачем, втрати ринків збуту у зв'язку із проведенням бойових та військових дій на території Донецької та Луганської областей, тимчасовою окупацією Криму, тому в момент укладення кредитних договорів сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, позивач зазначає, що у зв'язку з істотною зміною обставин, подальше виконання договорів без відповідних змін порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договорів. При цьому ПАТ "Гемопласт" відкидає доводи про те, що сторони договору знаходяться в рівних умовах щодо зазначених обставин.
Колегія суддів зауважує, що погоджений сторонами кінцевий строк повернення кредитних коштів на час звернення з даним позовом уже сплинув, рішенням господарського суду Одеської області від 20.03.2017 у справі № 916/33/17 задоволено позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ПАТ "Гемопласт" про стягнення заборгованості за кредитним договором за період з 20.04.2010 по 25.12.2016 у розмірі 4 288 759,28 грн.
Крім того, позивачем не доведено понесення ним збитків від втрати певних ринків збуту для позивача (на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим).
Колегія суддів також зауважує, що місцезнаходженням позивача та його виробничих потужностей є м. Білгород-Дністровський Одеської області, а не зона антитерористичної операції, чим спростовуються доводи про те, що проведення антитерористичної операції припало на кінцеві терміни повернення кредитних коштів, що практично унеможливило їх належне повернення внаслідок різкого погіршення умов ведення господарської діяльності в регіоні місцезнаходження та здійснення господарської діяльності позивача.
Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання позичальника в обґрунтування своїх вимог на різку зміну курсу валют відносно національної валюти України, що спричинило падіння прибутковості діяльності підприємства як наслідок збільшення собівартості виробництва у зв'язку з тим, що закупівля сировини для виробництва лікарської продукції здійснюється в доларах США або Євро, оскільки відповідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Як роз'яснено в п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики застосування практики вирішення спорів, що випливають з кредитних договорів", зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки це не є істотною зміною обставин у розумінні ст. 652 ЦК України.
В зв'язку з цим, колегія суддів зазначає, що знецінення національної валюти по відношенню до іноземної валюти, що впливає на закупівлю суб'єктом господарювання сировини для виробництва продукції в іноземній валюті, не може вважатися істотною зміною обставин. Крім того, як зазначив Вищий господарський суд України у постанові від 06.06.2017 № 910/14230/16, об'єктивно знецінення національної валюти по відношенню до іноземної валюти більше відбивається на майнових правах та інтересах кредитора, аніж боржника.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідач знаходиться у значно гірших майнових умовах. Так, постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 відповідно до ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" визнано неплатоспроможним.
Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 № 898 відповідно до ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківську ліцензію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відкликано та прийнято рішення про ліквідацію банку.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 230 від 18.12.2015 розпочато процедуру ліквідації банку. Строк ліквідації банку до 17.12.2017.
Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, в якості умов для істотної зміни обставин позивач визначає такі загальновідомі суспільно-політичні події на сході України (на території Донецької та Луганської областей), як масові заворушення, захоплення будівель державних установ, проведення бойових та військових дій, які призвели до різкого погіршення умов ведення господарської діяльності в регіоні проведення АТО та втрати ним певних ринків збуту своєї продукції.
Однак, колегія суддів зауважує, що наведені позивачем обставини відносяться до форс-мажорних обставин, передбачених статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
Таким чином, позивач безпідставно ототожнює форс-мажорні обставини з істотною зміною обставин, правові наслідки настання яких по-різному регулюються чинним законодавством, чим також спростовується висновок апеляційної інстанції про те, що істотна зміна обставин не є тотожною самому факту проведення АТО.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає таким, що не має значення для справи, посилання позивача на те, що, попри складну політичну та соціально-економічну ситуацію на території Донецької та Луганської областей, позичальник не відмовляється від виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами, навпаки, використання позивачем такого способу захисту як внесення змін до договорів має на меті саме забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами в цілях забезпечення отримання коштів відповідачем у повному обсязі.
З огляду на те, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2015 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з 18.12.2015 по 17.12.2017 включно, тобто на час пред'явлення позову банк вже знаходився в процедурі ліквідації, на спірні правовідносини поширюється дії спеціального закону - Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з п. 8 Прикінцевих та перехідних положень якого законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Відтак, стаття 652 ЦК України як норма загального закону має застосовуватися судами лише в частині, що не суперечить Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Зокрема, згідно імперативних приписів ч. 5 ст. 48 якого Фонд має право здійснювати реструктуризацію кредитної заборгованості на строк, що не перевищує строк ліквідації банку.
Запропоновані позивачем зміни до кредитного договору фактично запроваджують реструктуризацію кредитної заборгованості ПАТ "Гемопласт" аж на 36 місяців (до 01.03.2020 включно), що є грубим порушенням вимог ч. 5 ст. 48 і п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги як такі, що мають характер припущень, посилання скаржника на те, що згідно з ч. 5 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року, а банк не позбавлений як права передати свої права кредитора за кредитними договорами, так і права вимагати дострокового повернення виданих кредитних коштів та виплати процентів у разі прострочення оплати процентів позичальником.
Адже, по-перше, з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про продовження процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" після 17.12.2017. По-друге, уступка прав вимоги за кредитними договорами, так само як і вимога дострокового повернення кредитних коштів та виплати процентів є не обов'язком банку, а його правом, яке він здійснює вільно, на власний розсуд. При цьому, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦК України).
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦК України особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.
Крім того, передача Банком своїх прав кредитора за кредитними договорами під час процедури його ліквідації не відповідає вимогам ч. 1 ст. 38 та п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно яких Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку, а також Фонд вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ "Гемопласт" не ґрунтуються на приписах ч. 2, 4 ст. 652 ЦК України щодо одночасної наявності всіх передбачених законом умов для виняткової зміни кредитних договорів за рішенням суду у зв'язку з істотною зміною обставин.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/3120/17 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/3120/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді А.І. Тищенко
О.М. Коротун