Справа: № 826/11843/16 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
04 липня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та скасування рішень, -
Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби та просило:
- визнати протиправними дій відділу митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалося відповідно до вантажної митної декларації від 28 грудня 2015 року №500040403/2015/006837;
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28 грудня 2015 року №500040403/2015/000109/2, прийнятого відділом митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ»;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 28 грудня 2015 року №500040403/2015/00116, складену відділом митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ».
Під час розгляду справи до суду надійшло клопотання Одеської митниці ДФС про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з тим, що позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, а підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2017 року позов залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України, - у зв'язку з пропуском встановленого ч.2 ст.99 КАС України строку звернення до суду.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що неправомірно був позбавлений права на судовий розгляд та вважає, що ним не було пропущено строки звернення до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з тексту адміністративного позову, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28 грудня 2015 року №500040403/2015/000109/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 28 грудня 2015 року №500040403/2015/00116.
В обґрунтування строків звернення до суду з зазначеними позовними вимогами позивачем зазначено, що КАС України передбачено можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до суду, які мають перевагу у застосуванні порівняно з загальним строком звернення, визначеним ст. 99 КАС України, а, відтак, вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню, строки, визначені п.56.18 ст. 56 та ст.102 Податкового кодексу України.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що нормами спеціального законодавства, зокрема, ч.5 ст.24 Митного кодексу України встановлено порядок оскарження за правилами Податкового кодексу України виключно для оскарження податкових повідомлень-рішень, якими не є рішення контролюючого органу про коригування митної вартості товарів, з огляду на що дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого ст.99 КАС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Митного кодексу України, рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом, встановленим частиною 2 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч.1 ст.24 Митного кодексу України, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Частиною 3 ст.24 Митного кодексу України передбачено, що правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, крім оскарження постанов по справах про порушення митних правил та випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно з ч.5 ст.24 Митного кодексу України, оскарження податкових повідомлень-рішень органів доходів і зборів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Статями 56 та 102 Податкового кодексу України передбачеоно, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що даними статтями врегульовано питання застосування спеціальних строків давності визначення податкових зобов'язань.
Тобто, зазначені строки можуть застосовуватись у випадку, коли суб'єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 14.1.39. ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Системний аналіз наведених норм митного та податкового законодавства дає суду підстави для висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів не є тотожним податковому повідомленню-рішенню, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів лише встановлює результати здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України, а податкове повідомлення-рішення приймається на інших підставах, створює інші правові наслідки та містить податкове зобов'язання для платника податків.
Із заявлених позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржуються картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості, що за своєю суттю не є рішеннями контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.
При цьому, ані Податковим кодексом України, ані Митним кодексом України не встановлено спеціальний строк звернення до суду з приводу оскарження рішення про коригування митної вартості товарів, а тому, в даному випадку, підлягає застосуванню положення частини 2 ст.99 КАС України, яким передбачено шестимісячний строк звернення до суду з позовом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2015 року по справі №К/800/37174/14.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, про існування оскаржуваних рішень позивачу стало відомо з моменту їх прийняття, а саме з 28.12.2015.
Однак, з даним адміністративним позовом ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулося до суду лише 01.08.2016, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.
При цьому, з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом. Так само зазначених відомостей не містить і апеляційна скарга.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ст.100 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання, колегією суддів не виявлено, а тому оскаржувана ухвала суду, за приписами ст.200 КАС України, залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 100, 181, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2017 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07 липня 2017 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Парінов А.Б.
Бєлова Л.В.