Головуючий у 1 інстанції - Чернобривко Л.Б.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
05 липня 2017 року справа №415/1691/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Борисові А.А., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 11 травня 2017 року у справі № 415/1691/17 за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,-
24 березня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради з адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії. В позові посилався на те, що він є внутрішньо переміщеною особою, що перемістився з м. Краснодон Луганської області до м. Лисичанська, внаслідок проведення на даній території антитерористичної операції, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 23786 ( дублікат) , виданою Управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради 22.12.2016 року. У 2015 році Московським районним УПЗСН м. Харкова Харківської міської ради було призначено щомісячну адресну дорогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 442грн. в місяць, але оскільки він не працював, не був працевлаштованим, виплата допомоги призначена в 2015 році УПЗСН Московським районним м. Харкова Харківської міської ради була припинена внаслідок відсутності у нього місця роботи.
22.09.2016 року він працевлаштувався у 2-й Воєнізований гірничорятувальний загін державної воєнізованої гірничорятувальної служби. 25.12 2016 року через відділення Ощадного банку звернувся до відповідача з заявою про подальше отримання щомісячної адресної допомоги як працююча особа. 20.02.2017 року отримав повідомлення № 19 від 31.01.2017 року про відмову в наданні адресної допомоги у зв'язку з тим, що вона була припинена на підставі п.3,7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг особам, затвердженого постановою КМУ «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 року № 505. Просив зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_3 щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25 грудня 2016 року.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 11 травня 2017 року у справі № 415/1691/17 у задоволенні позову - відмовлено. Позивач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим
За правилами частини першої ст. 195 кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 взятий на облік внутрішньо переміщеної особи та отримав довідку від 22.12.2016 року № 23786 ( а.с.12)
З листа Управління праці та соціального захисту Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради від 24.01.2017 року № 5-22/542 встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 було відмовлено у призначенні адресної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 15.12.2015 року згідно до п. 7 Постанови КМУ від 01.10.2014 року № 505. Заявник отримував адресну допомогу в Управлінні праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради в складі сім'ї дружини ОСОБА_4. Адресна допомога ОСОБА_3 призначалась, як непрацюючий особі в періоди: за 29.04.2015 року по 28.06.2015 року - 442грн., з 29.06.2015 року по 28.08.2015 року -221грн. Допомога була виплачена в повному обсязі. ( а.с.21)
Із довідки Державної воєнізованої гірничорятувальної служби 2-й воєнізований гірничорятувальний загін від 23.03.2017 року № 61 вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно працює у 2 ВГРЗ помічником командира взводу СДГиТС з 22.09.2016 року ( наказ № 111 -к від 22.09.2016 року) по теперішній час. ( а.с.10)
Із копії повідомлення про відмову № 190 від 31.01.2017 року в наданні адресної допомоги вбачається, що ОСОБА_3 відповідно до п.3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року № 505 відмовлено в призначенні щомісячної адресної допомоги, у зв'язку з тим, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 цього порядку (особи працездатного віку, які не працевлаштувалися протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір на наступні два місяця зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється), грошова допомога на наступний строк не призначається. (а.с.11)
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач ОСОБА_3 втратив право на отримання щомісячної допомоги на наступний шестимісячний період після припинення йому виплати цієї допомоги. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого. Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Призначення щомісячної адресної допомоги переміщеним особам визначається «Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 505 (надалі Порядок № 505).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (надалі Порядок) встановлено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) -884,00 грн. на одну особу (члена сім'ю); для працездатних осіб - 442,00 грн. на одну особу (члена сім'ї).
Відповідно до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються. До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних.
Пунктом 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Згідно до п. 7. Порядку, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року №505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 212 від 31.03.2015р., що набрала чинності з 23.04.2015р., пункт 3 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014р. доповнено абзацом "Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається."
Аналізуючи викладене, зі змісту п. 3, а також зі змісту вищенаведених п. 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.
Слід звернути увагу на те, що ані постановою Кабінету Міністрів України № 212 від 31.03.2015р., ані постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014р. не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. На підставі викладеного,керуючись ст. 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 11 травня 2017 року у справі № 415/1691/17- задовольнити. Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 11 травня 2017 року у справі № 415/1691/17 - скасувати. Прийняти нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_3 щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25 грудня 2016 року. Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 1408 ( одна тисяча чотириста вісім ) грн. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Повний текст постанови виготовлено 07 липня 2017 року.
Колегія суддів : А.А. Блохін
ОСОБА_5
ОСОБА_6