18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"05" липня 2017 р. Справа № 925/458/17
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Гень С.Г.,
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,
від відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю,
від третьої особи - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в особі
Черкаського міського району електричних мереж, м. Черкаси
до дочірнього підприємства “Черкаський облавтодор” публічного
акціонерного товариства “ДАК “Автомобільні дороги України” в
особі філії “Золотоніська ДЕД”, м. Золотоноша, Черкаської
області
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області, м. Черкаси
про стягнення 137 869 грн. 08 коп.
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство “Черкасиобленерго” в особі Черкаського міського району електричних мереж до дочірнього підприємства “Черкаський облавтодор” публічного акціонерного товариства “ДАК “Автомобільні дороги України” в особі філії “Золотоніська ДЕД” про стягнення 137 869 грн. 08 коп. боргу за спожиту електричну енергію на підставі умов договору №1965 про постачання електричної енергії від 01 листопада 2007 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 квітня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11 травня 2017 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 травня 2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 11 травня 2017 року №637/11 та зазначав, що строк дії договору про постачання електричної енергії №1965 від 01 листопада 2007 року з урахуванням умов п. 9.4. вказаного правочину та ст.ст. 251, 252-254 ЦК України закінчився 31 грудня 2008 року.
Оскільки плату за користування електроенергією позивачем нараховано з 01 вересня 2015 року, тобто після закінчення строку дії договору, то у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати коштів за спожиту електроенергію відповідно до умов договору.
Також відповідач зазначав, що філією не оформлялися акти про використану електроенергію, акти про прийняття-передавання товарної продукції та акти результатів замірів електричної потужності, відтак обов'язку з оплати за електроенергію у відповідача не виникло.
Відповідач стверджував, що власником електроустановок електричного освітлення мосту через річку Дніпро та фактичним споживачем електричної енергії - є ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області.
Листами від 18 березня 2015 року №328/04 та від 01 серпня 2016 року № 1156/04 дочірнє підприємство “Черкаський облавтодор” повідомило позивача про те, що договір від 01 листопада 2007 року №1965 не переоформляється та з 01 квітня 2015 року припиняє свою дію. Також в листах зазначено, що дочірнє підприємство “Черкаський облавтодор” покази розрахункових лічильників не надає, акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) від Черкаського міського району електричних мереж та акти про використану електроенергію не підписував.
Водночас відповідач вказував, що особи, які підписували (погоджували) акти зняття поточних показників лічильників електроенергії за період з 01 вересня 2015 року по 03 січня 2017 року не є представниками відповідача та ніколи не працювали на підприємстві, про що зазначено в листі філії “Золотоніська ДЕД” (а.с.74), а з самих актів не вбачається за роботу яких електроустановок знято показники лічильника, відсутні на актах і печатка філії “Золотоніська ДЕД”.
Враховуючи вищенаведене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Від третьої особи надійшла заява про участь представника ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області в іншому судовому засіданні та неможливістю забезпечити явки свого представника в судове засідання.
В судовому засіданні, яке відбулося 05 липня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/458/17.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 01 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством “Черкасиобленерго” (найменування товариства в подальшому було змінено на публічне акціонерне товариство “Черкасиобленерго”) в особі Черкаського міського району електричних мереж (постачальник) та філією “Золотоніська ДЕД” дочірнього підприємства “Черкаський облавтодор” (споживач) було укладено договір постачання електричної енергії за №1965.
Згідно ч. 1 ст. 275 ГК за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відносини, що виникають в процесі купівлі-продажу електричної енергії між постачальниками електричної енергії та споживачами, регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31 липня 1996 року N 28 (далі - Правила).
Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п. 1.3. Правил).
Згідно п. 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.
Відповідно до п. 1. вищевказаного договору постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 30 кВт, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Точка продажу електричної енергії: міст через річку Дніпро.
Як зазначав позивач у своєму позові за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року відповідачем спожито електричної енергії на суму 137 869 грн. 08 коп.
На підтвердження суми боргу позивачем надано акти зняття поточних показників лічильників електроенергії (а.с. 32-47).
В зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача борг за спожиту електроенергію.
Водночас, як зазначалося вище, відповідач проти боргу заперечував, оскільки строку дії договору від 01 листопада 2007 року №1965 закінчився 31 грудня 2008 року.
Проте зазначені доводи відповідача судом до уваги не приймаються з наступних підстав:
Пунктом 5.5. Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, строк дії договору; умови та порядок розірвання договору.
Пунктом 9.4. договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2007 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 17 грудня 2012 року зі справи №08/5026/1704/2012 позов задоволено частково. Стягнуто з дочірнього підприємства “Черкаський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія ”Автомобільні дороги України” в особі філії “Золотоніської дорожньо-експлуатаційної дільниці” на користь публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в особі Черкаського міського району електричних мереж 27 128 грн. 43 коп. основного боргу та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
В частині стягнення 3 000 грн. 00 коп. основної заборгованості провадження припинено.
У вищевказаному рішенні зазначено, що суд критично оцінює заперечення відповідача щодо відсутності між сторонами у справі договору, у зв'язку із закінченням строку його дії, оскільки у договорі передбачений порядок його продовження. Так, пунктом 9.4 договору передбачено, що договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. На підтвердження вказаного свідчить також той факт, що сторони по договору вчиняли певні дії спрямовані на виконання умов укладеного договору, зокрема, постачальник здійснював постачання електричної енергії, споживач сплачував за її використання, подавав постачальнику дані показників засобів обліку, визначали обсяги постачання електричної енергії споживачу на наступний рік та інше.
Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Слід також зазначити, що 30 вересня 2014 року сторонами було підписано додаток №1 до договору №1965 від 01 листопада 2007 року “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу” на 2015 рік.
З матеріалів справи вбачається, що в 2015 році відповідачем здійснювалася сплата за спожиту електроенергію у січні-березні, червні та липні 2015 року, що підтверджується банківською випискою (а.с. 99-104)
Таким чином, слід дійти висновку, що строк дії договору №1965 від 01 листопада 2007 року пролонговувався і на наступні роки.
Відключення споживача (від електромережі) - припинення подачі електричної енергії споживачу за допомогою відповідної комутаційної апаратури та/або внаслідок виконання організаційних і технічних заходів, спрямованих на припинення передачі електричної енергії в електроустановку споживача (п. 1.1. Правил).
28 листопада 2016 року відповідачем було надано позивачу лист за вих. №113, в якому було зазначено, що електроустановки електричного освітлення через річку Дніпро є власністю ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області.
Крім того було вказано, що на виконання п. 1.3. Правил користування електричною енергією, з 01 січня 2017 року відповідач відмовляється від договору на користування електричною енергією від 10 серпня 2002 року №1965 укладений між Черкаським міським районом електричних мереж відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго” та філією “Золотоніська ДЕД” дочірнього підприємства “Черкаський облавтодор”.
Вищезазначений лист позивачем було отримано 29 листопада 2015 року.
Оскільки матеріали справи не містять договору від 10 серпня 2002 року за №1965, суд дійшов висновку, що відповідачем було допущено помилку в реквізитах договору, а тому в даному листі мова йшла про договір про постачання електричної енергії №1965 від 01 листопада 2007 року.
Абзацом першим пункту 6.18 Правил визначено, що у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Вищевказаний лист від 28 листопада 2016 року вих. № 113 суд розцінює як заяву подану в порядку п. 6.18. Правил.
Листи від 18 березня 2015 року №328/04 та від 01 серпня 2016 року № 1156/04, на які посилався відповідач у відзиві, суд не приймає до уваги, оскільки в листі від 18 березня 2015 року йдеться про те, що з 01 квітня 2015 року договір від 01 листопада 2007 року є недійсним, а в листі від 01 серпня 2016 року зазначено, що вказаний правочин з 01 квітня 2015 року не був продовжений і втратив юридичну силу.
Після припинення дії даного договору третя особа - ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області звернулася до позивача із заявою від 10 січня 2017 року №47/02 про укладання договору на постачання електричної енергії для забезпечення функціонування лінії штучного освітлення мосту через річку Дніпро (а.с.84).
З урахуванням вищенаведеного, слід дійти висновку, що лише з 01 січня 2017 року договір про постачання електричної енергії №1965 від 01 листопада 2007 року припинив свою дію.
Згідно абзацу 2 п. 6.11. Правил покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За ініціативою однієї із сторін договору у ньому може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Порядок зняття показів розрахункових засобів обліку зазначається у договорі про постачання електричної енергії.
Умовами Додатку №4 до договору №1965 від 01 листопада 2007 року “Графік зняття показників лічильників та подання їх до Електропостачальної організації” визначено:
споживач знімає показання електролічильника 25 числа розрахункового періоду; (розрахунковим періодом вважається календарний місяць (з 25 по 25 число) за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки);
споживач зобов'язаний протягом 0,5 доби з моменту зняття показань електролічильників довести їх до Електропостачальної організації за встановленою формою та адресою ЧмРЕМ, вул. Благовісна, 166.
Згідно п. 7.5. договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” оформлюються такі документи:
- акт про використану електричну енергію;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції;
- акт про результати замірів електричної потужності.
У передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції) (п. 6.13. Правил).
В матеріалах справи містяться копії актів зняття поточних показників лічильників електроенергії, на які посилався позивач у позовній заяві.
Водночас, як зазначалося вище, відповідач вказував, що особи, які підписували (погоджували) відповідні акти зі сторони споживача ніколи не працювали в філії “Золотоніська ДЕД” та не є уповноваженими представниками споживача.
Позивач наведених доводів відповідача не спростував.
Тобто постачальник самостійно склав вказані вище акти в яких вказав покази засобів обліку електроенергії без погодження зафіксованих даних з споживачем.
Обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Матеріали справи не містять допустимих доказів, що підтверджують обсяг спожитої відповідачем електроенергії за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року.
Ухвалою суду від 11 травня 2017 року було зобов'язано позивача надати до суду оригінали актів про використану електричну енергію, про прийняття-передавання товарної продукції, результатів замірів електричної потужності.
Водночас витребуваних документів позивач суду не надав.
В матеріалах справи відсутні акти про використану електричну енергію (про прийняття-передавання товарної продукції), складені з урахуванням п. 6.13 Правил та умов договору.
Доказів, що підтверджують складання та направлення відповідачу рахунків на оплату електроенергії за спірний період матеріали справи також не містять.
Пунктом 6.12. Правил визначено, що величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії за однією з таких схем:
сума добутків величин обсягів споживання електричної енергії, визначених за даними (протоколами) автоматизованої системи обліку, на величини відповідних тарифів;
обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії;
період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на початок або кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору.
Обрана схема обов'язково зазначається у договорі і не може бути змінена до закінчення терміну дії договору або внесення до договору в установленому порядку відповідних змін.
В пункті 3 Додатку №4 до договору №1965 від 01 листопада 2007 року “Графік зняття показників лічильників та подання їх до Електропостачальної організації” визначено, що в разі не передачі даних про спожиту електроенергію в зазначений строк визначення використаної електроенергії здійснюється за середньодобовим споживанням за попередній період.
Відповідач взагалі не передавав позивачу даних про обсяг спожитої електроенергії за спірний період.
Водночас належного розрахунку спожитої електроенергії здійсненого з урахуванням вищевказаних умов договору та відповідних тарифів позивачем суду надано не було.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено належними та допустимими доказами обсяг спожитої (використаної) відповідачем електроенергії за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року та відповідно не доведено розмір боргу.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 07 липня 2017 року.
Суддя А.В.Васянович