79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.07.2017р. Справа № 914/906/17
За позовом: Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради, Львівська область, м.Дрогобич
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м.Львів
про стягнення 77943,30 грн.
суддя Гоменюк З.П.
секретар судового засідання Зусько І.С.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №123 від 24.04.2017 р.);
відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність від 01.01.2017 р.)
Учасникам процесу роз'яснено їхні процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Учасникам процесу права та обов'язки зрозумілі, відводу не заявлено.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради, Львівська область, м.Дрогобич до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м.Львів про стягнення 77943,30 грн.
Ухвалою суду від 15.05.2017 р. порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 31.05.2017 р. Ухвалою суду від 31.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 03.07.2017 р.
В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти, на виконання умов якого відповідачем виконувалися роботи з реконструкції. Актом ревізії Державної фінансової інспекції у Львівській області було встановлено завищення обсягів виконаних робіт на суму 46275,66 грн., проте відповідач вимог акту не виконав та кошти завищення вартості робіт не повернув. У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 46275 грн., пеню в сумі 21603,41грн., інфляційне збільшення боргу в сумі 8151,89 грн. та 3% річних в сумі 1913грн.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав поданий відзив на позовну заяву (вх.№23279/17 від 30.06.2017 р.), просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Так, на переконання відповідача, у нього не існує жодної заборгованості за договором перед позивачем, що підтверджується актами виконаних робіт та довідками про їх вартість, а акт ревізії Державною фінансовою інспекцією фінансово-господарської діяльності позивача не може слугувати доказом невиконання відповідачем зобов'язань за договором.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
12.10.2015 р. між Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» (підрядник, відповідач у справі) було укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №12/10/15, за умовами п.1.1. якого підрядник зобов'язався виконати замовникові роботи по об'єкту «Реконструкція з прибудовою ЗОШ №5 на вул.Зварицькій в м.Дрогобич Львівської області. Перша черга» відповідно до проектно-кошторисної документації та умов цього договору та здати їх у встановлений строк, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняті і оплатити згідно з умовами цього договору закінчені роботи.
Цей договір набрав чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діяв до 31.12.2015 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. (п.11.1. договору).
Відповідно до п.3.1. договору, ціна цього договору становить 4498000 грн. з урахуванням ПДВ.
Згідно з п.4.1. договору, фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів. Платіжні зобов'язання виникають при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань) та наявності коштів на рахунку замовника. Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником підряднику виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів прийому виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3.
Пунктом 4.5. договору встановлено, що замовник може перерахувати підряднику аванс для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання у розмірі 30% ціни цього договору.
На виконання умов договору замовник перерахував аванс на загальну суму 1349400 грн., про що свідчать платіжні доручення №1 від 16.10.2015 р. на загальну суму 1199400 грн. та №1 від 16.10.2015 р. на суму 150000 грн.
Як передбачено п.5.5. договору, приймання-передача виконаних робіт оформляється актами про виконані роботи (форма КБ-2в), підписаними обома сторонами.
У випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника, в якому вказуються терміни усунення недоліків у виконаних роботах (п.5.8. договору).
Підпунктом 6.1.5. договору сторони встановили обов'язок замовника негайно повідомити письмово підрядника про виявлені недоліки в роботі.
Позивачем до позовної заяви долучено копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2015 р. від 17.19.2015 р., з якою вбачається, що вартість виконаних робіт та витрати за грудень становлять 683754,28 грн., а також копії актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 р. - акту №5 від 17.12.2015 р. на суму 288384 грн., акту №6 від 17.12.2015 р. на суму 17011,20 грн., №7 від 17.12.2015 р. на суму 17.12.2015 р. та копію акту вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт №8 від 17.12.2015 р. на суму 47858,78 грн.
Вказані довідка та акти підписані без зауважень начальником замовника, директором підрядника та скріплені печатками юридичних осіб.
Як вбачається зі складеної Державною фінансовою інспекцією у Львівській області довідки зустрічної звірки з ТзОВ «Львівський будівельний холдинг» щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися з КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради за період з 01.10.2012 р. по 30.04.2016 р. від 25.05.2016 р. №06-35/43, всього відповідно до актів виконаних робіт форми КБ-2в за листопад-грудень підрядником виконано робіт на загальну суму 2451297,79 грн. У зв'язку з проведеним контрольним обстеженням окремих найменувань виконаних робіт по об'єкту виявлено завищення обсягів окремих видів фактично виконаних робіт: зокрема з актів виконаних робіт №6 за грудень 2015 (підписаних та оплачених замовником робіт) встановлено часткову відсутність робіт по монтажу мовного оповіщення про пожежу та устаткування для зовнішнього блискавкозахисту, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 46275,66 грн. Також проведеними контрольними обстеженнями по актах приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в), підписаних в одноосібному порядку представниками ТзОВ «Львівський будівельний холдинг» на суму 834585,88 грн., встановлено відсутність об'ємів виконаних робіт (часткове завищення об'ємів по фарбуванню стін та стель, малювання труб діаметром більше 50 мм, робіт по постачанню калориферів та ін.) на суму 141931,20 грн. Враховуючи завищення об'ємів виконаних робіт в сумі 188206,86 грн. за результатами контрольних обмірів, загальна сума виконаних робіт по об'єкту по даних бухгалтерського обліку ТзОВ «ЛБХ» повинна становити 2263090,93 грн. Також відповідно до вказаної довідки від УКБ ДМР згідно даних бухгалтерського обліку надійшли кошти в сумі 2262357,63 грн.
Як стверджує позивач, у акті ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради за період з 01.10.2012 р. по 30.04.2016 р. №06-25/11 від 06.07.2016 р. Державною фінансовою інспекцією у Львівській області було встановлено, зокрема, завищення об'ємів виконаних робіт на суму 46275,66 грн.
Листом №06-15/м/3984 від 20.07.2016 р. Державна фінансова інспекція у Львівській області вимагала від Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради усунути виявлені порушення законодавства в установленому порядку.
Адресованою Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» вимогою №284 від 05.08.2016 р. та повторною вимогою №294 від 18.08.2016 р. Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради вимагало повернути безпідставно отримані за договором підряду бюджетні кошти в сумі 46275,66 грн. для подальшого повернення їх до бюджету
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно з ч.3 ст.632 ЦК України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, а саме його різновидом - договором будівельного підряду.
Як встановлено ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.1 ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1 ст.853 ЦК України).
Як визначено ч.1 ст.858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно з ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги визначені ст. 193 ГК України.
Суд вважає, що відповідач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, про що свідчать підписані без зауважень довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2015 р., а також відповідні акти форми КБ-2в.
Оскільки замовник прийняв виконані роботи і не заявив при цьому про допущення підрядником будь-яких відступів від умов договору чи наявність інших недоліків, то за приписами ст.853 ЦК України КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради втратило право в подальшому посилатися на відступи від умов договорів або недоліки у виконаній роботі.
Вимагаючи повернення частини виконаного за договором, позивач фактично вимагає перегляду ціни договору після його виконання, що суперечить положенням чинного законодавства.
Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на встановлення актом Державної фінансової інспекції у Львівській області завищення вартості виконаних робіт на суму 46275,66 грн.
У п.3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550 зазначено, що актом ревізії є документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Відповідно до п.50 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» , інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до п.1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування, тощо).
Частиною 2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Суд вважає, що акт перевірки вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-договірних відносин.
Таким чином, акт ревізії Державної фінансової інспекції у Львівській області лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась (КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради). Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти (частково або повністю) договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договорами та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема в своїх постановах від 07.03.2017 р. у справі №916/1442/16, від 28.03.2017 р. у справі №916/1678/16 та від 11.05.2017 р. у справі №916/1824/16.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На переконання суду, акт ревізії, складений органом Держаної фінансової інспекції, не позбавляє позивача процесуального обов'язку доводити наявність порушення прав чи законного інтересу, що останнім зроблено не було. Отже, суд приходить до висновку, що право позивача не підлягає судовому захисту.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Як передбачено частиною шостою статті 84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Суд вважає, що судовий збір слід залишити за позивачем.
Керуючись Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст.ст. 11, 509, 526, 626, 627, 632, 837, 852, 858, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
В судовому засіданні 03.07.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 07.07.2017 р.
Суддя Гоменюк З.П.