"03" липня 2017 р.Справа № 916/3113/16
за позовом Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт";
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС";
про стягнення 368771,14грн.;
Головуючий суддя Степанова Л.В.
Суддя Малярчук І.А.
Суддя Никифорчук М.І.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;
Суть спору: про стягнення 368771,14 грн.
В засіданні суду від 27.06.2017р. було оголошено перерву по 03.07.2017р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" заборгованості у сумі 368771,14 грн. у тому числі 309550,42грн. основного боргу, 23940,60грн. пені, 24572,77грн. інфляційних втрат, 10707,35грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2016р. порушено провадження у справі №916/3113/16.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2017р. за клопотанням позивача було продовжено строк розгляду справи №916/3113/16.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2017р. справу №916/3113/16 призначено до колегіального розгляду.
Згідно автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 01.02.2017р. справу №916/3113/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Волкова Р.В., судді Зайцева Ю.О.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2017р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Волкова Р.В., судді Зайцева Ю.О. та призначено до розгляду на 02.03.2017р. о 12:50 однак у зв'язку із перебуванням головуючого судді Степанової Л.В. та судді Волкова Р.В. на лікарняному, засідання суду не відбулося.
Приймаючи до уваги повернення головуючого судді Степанової Л.В. з лікарняного, справа №916/3113/16 підлягає призначенню до розгляду.
У зв'язку із перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному, згідно повторного автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 20.03.2017р. на підставі розпорядження керівника апарату суду №343 від 20.03.2017р. справу №916/3113/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Малярчук І.А., судді Зайцева Ю.О.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2017р. справу №916/3113/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Малярчук І.А., судді Зайцева Ю.О. та призначено розгляд на 11.04.2017р. о 12:30, однак у зв'язку із перебуванням головуючого судді Степанової Л.В. на лікарняному, засідання суду не відбулося.
Після повернення головуючого судді Степанової Л.В. з лікарняного та перебуванням судді Зайцева Ю.О. у відпустці з 27.04.2017р. по 05.05.2017р. включно, згідно повторного автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 27.04.2017р. на підставі розпорядження керівника апарату суду №490 від 27.04.2017р. справу №916/3113/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Малярчук І.А., судді Никифорчука М.І.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.05.2017р. справу №916/3113/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Малярчук І.А., судді Никифорчука М.І.
Позивач позовні вимоги підтримує.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов №809-КД від 07.12.2016р. (вх.суду№29736/16 від 08.12.2016р.).
В судовому засіданні від 20.12.2016р. позивач надав додаткові пояснення (вх.суду№30666/16 від 20.12.2016р.).
20.12.2016р. за вх.суду№30679/16 позивач звернувся з клопотанням про залучення додаткових документів.
20.12.2016р. за вх.суду№2-6723/16 позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арештів на кошти боржника.
12.01.2017р. за вх.суду№532/17 відповідач надав до суду заперечення на клопотання позивача про забезпечення позову.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд, розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, відмовляє у його задоволенні оскільки позивачем в обґрунтування клопотання не надано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
В судовому засіданні, що було призначено на 03.07.2017р. об 11:00 представник позивача не з'явився. В засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вже після судового засідання об 11:19 позивач надав до канцелярії суду додаткові документи (вх.суду№14416/17).
Судом зазначені документи до уваги не приймаються оскільки були подані після оголошення вступної та резолютивної частин рішення, однак залучаються до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:
16.03.2015р. між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (позивач, Орендодавець, Порт) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" (відповідач, Орендар, ТОВ "КД ТРАНС") був укладений договір оренди №44-ПД/15 індивідуально визначеного майна (далі договір оренди), що належить до державної власності відповідно до умов якого позивач передав у строкове платне користування відповідачу державне окреме індивідуально визначене майно згідно переліку, що обліковується на балансі позивача та наведені у додатку №1, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно договору оренди відповідач використовує вантажне обладнання (портальні крани, крани-маніпулятори, автомобілі та інше) яке розташоване на території порто-пункту "Бугаз", що перебуває на балансі позивача. До моменту укладення зазначеного договору позивач здійснював навантажувально-розвантажувальні роботи на території порто-пункту "Бугаз" власними силами.
01.04.2015р. між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (Виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" (Замовник) було укладено договір про надання послуг з обробки вантажів №49-ПД/15/7-В-15 (далі договір надання послуг) відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався за письмовими заявками Замовника надавати послуги: вантажно-розвантажувальні роботи, послуги суднам (буксирами портфлоту), маневрові роботи, надання складських площ для розміщення вантажу, використання вантажозахоплювальних пристроїв, технологічної оснастки та іншого такелажу, надання в користування товарно-матеріальних цінностей, а Замовник зобов'язався приймати та оплачувати надані послуги.
Згідно пп. 3.1.1. п. 3.1., п. 3.3. договору сторони встановили, що компенсація товарно-матеріальних цінностей здійснюється на підставі виставленого Виконавцем рахунку та відповідних підтверджуючих документів. Послуги надаються Виконавцем на підставі заявок Замовника та сплачуються за тарифами Виконавця, чинними на день надання послуг. заявки заповнюються Замовником та направляються до Виконавця за зразком, встановленим договором.
Відповідно до п.п. 3.4., 3.5. договору загальний розмір оплати за послуги за відповідний період визначається на підставі актів приймання-передавання наданих послуг. Розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених рахунків Виконавця та Актів приймання - передавання наданих послуг. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця. Всі послуги Замовник сплачує в безготівковій формі в гривнях України на розрахунковий рахунок Виконавця. Зазначені в договорі тарифи на послуги Виконавця приведені в доларах США, сплачуються Виконавцем в гривнях України по курсу НБУ на день надання послуг.
Замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату наданих Виконавцем послуг у терміни, передбачені договором і оплачує пеню за порушення термінів оплати в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.4.2. договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1. договору та закінчується 16.01.2017р. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору менше, ніж за один календарний місяць до закінчення строку його чинності, він вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.п.7.1. - 7.3 договору).
08.07.2015р. та 13.08.2015р. між сторонами були укладені додаткові угоди до договору №49-ПД/15/7-В-15 від 01.04.2015р. згідно яких зокрема сторони виклали пп. 3.1.1. п.3.1. в наступній редакції: "3.1.1. Компенсація Замовником вартості товарно-матеріальних цінностей, які йому надані згідно акту приймання-передачі, в якому зазначено компенсаційну вартість кожної товарно-матеріальної цінності, здійснюється на підставі виставленого Виконавцем рахунку та інших підтверджуючих документів, після підписання акту приймання-передачі уповноваженими представниками сторін. Замовник здійснює компенсацію робіт/послуг, які придбані Виконавцем у сторонніх організацій для потреб Замовника у разі їх фактичного споживання Замовником за його попередніми заявками. Зазначена компенсація здійснюється на підставі виставленого Виконавцем рахунку з наданням Замовнику відповідних підтверджуючих документів.". Пункт 3.5. договору в наступній редакції: "3.5. розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником не пізніше 10 банківських днів на підставі виставлених рахунків Виконавця та оформлення Актів приймання - передавання наданих послуг/Актів виконаних робіт. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця. Всі послуги Замовник сплачує в безготівковій формі в гривнях України на розрахунковий рахунок Виконавця. Зазначені в договорі тарифи на послуги Виконавця приведені в доларах США, сплачуються Виконавцем в гривнях України по курсу НБУ на день оформлення Актів приймання - передавання наданих послуг/Актів виконаних робіт та виставлених рахунків.".
На виконання додаткових угод 08.07.2015р. та 13.08.2015р. між сторонами були підписані переліки послуг/робіт.
01.04.2015р. між відповідачем (Орендар) та ПП "РІВЕР-ТРАНС" (Суборендар) було укладено договір суборенди №31-П-15 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі договір суборенди) відповідно до умов якого відповідач передав суборендарю у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме об'єкти згідно Переліку, що обліковуються на балансі позивача та наведені у додатку 31 до договору суборенди, що є невід'ємною частиною договору суборенди.
Як зазначає позивач, за період дії договорів надання послуг та оренди, він надавав відповідачу послуги та товарно-матеріальні цінності, які сплачувались відповідачем. Однак на день подання позову до суду у відповідача виникла заборгованість за рахунками №582 від 01.09.2015р. на суму 201536,90грн., №623 від 22.10.2015р. на суму 7430,69грн., №172 від 30.06.2015р. на суму 13733,52грн., №173 від 30.06.2015р. на суму 4426,36грн., №174 від 30.06.2015р. на суму 5153,60грн., №175 від 30.06.2017р. на суму 6755,63грн., №176 від 30.06.2015р. на суму 2378,08грн., №177 від 30.06.2017р. на суму 3335,22грн., №178 від 30.06.2017р. на суму 6031,93грн., №264 від 31.08.2015р. на суму 6795,36грн., №265 від 31.08.2015р. на суму 6501,52грн., №266 від 31.08.2015р. на суму 6076,42грн., №267 від 31.08.2015р. на суму 1682,10грн., №268 від 31.08.2015р. на суму 7541,86грн., №375 від 30.11.2015р. на суму 87,50грн., №300 від 30.09.2015р. на суму 28957,82грн. та №299 від 30.09.2015р. на суму 1125,91грн.
Щодо заборгованості по рахунку №582 від 01.09.2015р. на суму 201536,90грн. позивач зазначає, що умовами договорів з вантажовласниками встановлено, що сплата вартості всіх наданих послуг відбувається по факту відвантаження вантажів на судно. Оскільки позивач передав вантажну техніку, що розташована на п/п "Бугаз" в оренду відповідачу, здійснити кінцевий етап послуг - навантаження на судно позивач не міг, через що й не міг отримати сплату вартості вже наданих позивачем послуг від вантажовласника. Крім того умовами договору суборенди на передбачено перехід обов'язку розраховуватись за вартість вантажно-розвантажувальних робіт в частині вивантаження вантажу силами позивача, який прибув на адресу позивача до 08:00 01.04.2015р., тобто відповідач не переводив такий обов'язок на суборендаря. Договір суборенди був укладений 01.04.2015р., у той час як відповідач погодив власний обов'язок щодо сплати вартості вантажно-розвантажувальних робіт в частині вивантаження вантажу силами позивача, який прибув на адресу позивача до 08:00 01.04.2015р. додатковою угодою від 08.07.2015р. тобто через 3 місяці після укладання договору суборенди.
Щодо заборгованості по рахунку №623 від 22.10.2015р. на суму 7430,69грн. позивач вказує, що відповідно п.1.5. переліку послуг/робіт до договору про надання послуг в новій редакції погоджений тариф на надання несамохідної баржі типу ДМ у використання. Зазначену послугу включено до переліку послуг через прохання відповідача. Через використання останнім зазначеної послуги, позивачем здійснено підготовку барж до надання послуг. Таким чином позивачем на базі фактичних витрат виставлено рахунок відповідачу до сплати, через намір останнього використовувати несамохідні баржі типу ДМ.
Щодо заборгованості по рахункам №172 від 30.06.2015р. на суму 13733,52грн., №173 від 30.06.2015р. на суму 4426,36грн., №174 від 30.06.2015р. на суму 5153,60грн., №175 від 30.06.2017р. на суму 6755,63грн., №176 від 30.06.2015р. на суму 2378,08грн., №177 від 30.06.2017р. на суму 3335,22грн., №178 від 30.06.2017р. на суму 6031,93грн., №264 від 31.08.2015р. на суму 6795,36грн., №265 від 31.08.2015р. на суму 6501,52грн., №266 від 31.08.2015р. на суму 6076,42грн., №267 від 31.08.2015р. на суму 1682,10грн., №268 від 31.08.2015р. на суму 7541,86грн., позивач зазначає, що зазначені рахунки були виставлені відповідачу у зв'язку із отриманням останнім товарно-матеріальних цінностей позивача. Розрахунки за товарно-матеріальні цінності відбуваються після оформлення актів приймання-передачі та виставлення відповідних рахунків. Акти приймання-передачі разом із рахунками були отримані відповідачем та не були повернуті, зауважень щодо отриманих актів на адресу позивача не надходило.
Щодо заборгованості по рахункам №300 від 30.09.2015р. на суму 28957,82грн. та №299 від 30.09.2015р. на суму 1125,91грн., позивач зазначає, що приміщення, що займає відповідач не має централізованої системи каналізації та підключені до вигрібної ями. Через фактичне наповнення вигрібної ями, позивач, з метою забезпечення подальшої діяльності, здійснив замовлення послуг з прийняття, видалення, захоронення відходів, злив РПВ у сторонній організації - ВК "Екологія", а доставку РПВ до місяця зливу та захоронення здійснив власною технікою - автомобілем ГАЗ-53А.
Приймаючи неналежне виконання відповідачем умов договорів щодо своєчасної оплати наданих послуг та оренди, позивач нарахував останньому 23940,60грн. пені, 24572,77грн. інфляційних витрат, 10707,35грн. 3% річних.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 368771,14 грн. у тому числі 309550,42грн. основного боргу, 23940,60грн. пені, 24572,77грн. інфляційних втрат, 10707,35грн. 3% річних.
Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що послуги згідно виставленого рахунку №582 від 01.09.2015р. на суму 201536,90грн. відповідач не отримував оскільки з 01.04.2015р. не здійснював та не здійснює на даний час навантаження вантажу на судно на території п/п "Бугаз" вантажною технікою, яка знаходиться на п/п "Бугаз" та орендована у позивача. Зазначена техніка передана 01.04.2015р. у суборенду ПП "РІВЕР-ТРАНС" згідно договору суборенди, який було погоджено з позивачем. Фактично вантажно-розвантажувальні роботи на п/п "Бугаз" здійснював інший суб'єкт господарювання. Майданчики п/п "Бугаз", на яких знаходився (зберігався) вантаж, не передавалися в оренду відповідачу. Відповідач не використовував причал, який знаходиться на п/п "Бугаз" та обліковується на балансі позивача.
Відповідач зазначає, що 08.05.2015р. між позивачем та Білгород-Дністровською філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" було укладено договір про встановлення сервітуту нерухомого майна №44-П-БДФ-15/27-В-15 за яким відповідачу було надано право користування причалами з невід'ємними спорудами та конструкціями, які розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81 згідно додатку №1 до договору.
По рахунку №623 від 22.10.2015р. на суму 7430,69грн. за роботи буксира РТ-306 відкачка води з трюмів та зачищення колодців від води та сміття ДМ 2402 і ДМ 1075) відповідач зазначає, що п.3.3. договору сторони узгодили зразок письмової заявки, відповідно до якої, у разі подання представником відповідача, надається доручення на підтвердження повноважень представника. Заявок згідно затвердженого зразку відповідачем не подавалось, на особу, яка підписала наряд-завдання №53 від 22.10.2015р., довіреність на адресу позивача не видавалась. Крім того, зазначені несамохідні баржі знаходяться на балансі позивача і обслуговування зазначених ДМ здійснює позивач власними силами.
Щодо заборгованості за рахунками №172 від 30.06.2015р. на суму 13733,52грн., №173 від 30.06.2015р. на суму 4426,36грн., №174 від 30.06.2015р. на суму 5153,60грн., №175 від 30.06.2017р. на суму 6755,63грн., №176 від 30.06.2015р. на суму 2378,08грн., №177 від 30.06.2017р. на суму 3335,22грн., №178 від 30.06.2017р. на суму 6031,93грн., №264 від 31.08.2015р. на суму 6795,36грн., №265 від 31.08.2015р. на суму 6501,52грн., №266 від 31.08.2015р. на суму 6076,42грн., №267 від 31.08.2015р. на суму 1682,10грн., №268 від 31.08.2015р. на суму 7541,86грн., відповідач зазначає, що відповідно до п.3.1.1. договору про надання послуг, компенсація відповідачем вартості товарно-матеріальних цінностей, які йому передано згідно акту приймання-передачі, в якому зазначено компенсаційну вартість кожної ТМЦ, здійснюється на підставі виставленого позивачем рахунку та інших підтверджуючих документів, після підписання акту приймання-передачі уповноваженими представниками сторін.
Відповідач стверджує, що позивач жодного акту приймання-передачі ТМЦ не надав. Повноваження щодо підписання документів, отримання ТМЦ у позивача відповідач ОСОБА_3 не надавав, що свідчить про те, що позивач передав ТМЦ не уповноваженому представнику відповідача, а фізичній особі. Як зазначає позивач, відповідач отримавши акти здачі-приймання послуг щодо ТМЦ не повернув акти та не надав зауважень відповідно до п.3.7. договору, але порядок прийняття товару (ТМЦ) та його оплати зазначено в п.3.1.1. договору: рахунок та акт приймання-передачі. Як підтвердження факту отримання ТМЦ відповідачем, позивачем до рахунків надано акти на списання використаних матеріалів позивача, згідно яких ОСОБА_3 отримала ТМЦ зі складу позивача та використала їх на об'єкти та підрозділи позивача, в тому числі: склад №7, будівлі АВК, буксири тощо. При цьому договору на ремонт об'єктів, техніки позивача з використанням чи без матеріалів позивача з відповідачем не укладалось.
Щодо заборгованості за рахунком №300 від 30.09.2015р. на суму 28957,82грн. та №299 від 30.09.2015р. на суму 1125,91грн. відповідач зазначає, що позивач помилково посилається на п.3.1. договору оскільки послуги по вищезазначеним рахункам є послугами сторонніх організацій, які врегульовано в п.3.1.1. договору про надання послуг за яким відповідач здійснює компенсацію робіт/послуг, які придбані позивачем у сторонніх організацій для потреб відповідача у разі їх фактичного споживання відповідачем за його попередніми заявками. Зазначена компенсація здійснюється на підставі виставленого позивачем рахунку, з наданням відповідачу відповідних підтверджуючих документів.
Відповідач стверджує, що жодної заявки на послуги з прийняття, видалення, захоронення відходів, послуги автомобіля ГАЗ-53А та злив РПВ відповідач позивачу не надавав, оскільки була відсутня потреба. Крім того позивач з рахунком та актом не надав жодних підтверджуючих документів, які б підтверджували факт надання послуг (факт споживання) та їх вартість. Отже, позивач та відповідач у кожному випадку погодили передуванню надання послуг, обов'язкове надання відповідачем заявки. У кожному випадку заявки були відсутні, відповідно позивач сам за власним бажанням прийняв рішення, без відома та потреби відповідача, надати відповідачу послуги.
Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2015р. між сторонами був укладений договір оренди №44-ПД/15 індивідуально визначеного майна (далі договір оренди), що належить до державної власності відповідно до умов якого позивач передав у строкове платне користування відповідачу державне окреме індивідуально визначене майно згідно переліку, що обліковується на балансі позивача та наведені у додатку №1, що є невід'ємною частиною договору.
Статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є зокрема державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.
01.04.2015р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з обробки вантажів №49-ПД/15/7-В-15 відповідно до умов якого позивач зобов'язався за письмовими заявками відповідача надавати послуги: вантажно-розвантажувальні роботи, послуги суднам (буксирами портфлоту), маневрові роботи, надання складських площ для розміщення вантажу, використання вантажозахоплювальних пристроїв, технологічної оснастки та іншого такелажу, надання в користування товарно-матеріальних цінностей, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати надані послуги.
Статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
01.04.2015р. між відповідачем (Орендар) та ПП "РІВЕР-ТРАНС" (Суборендар) було укладено договір суборенди №31-П-15 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі договір суборенди) відповідно до умов якого відповідач передав суборендарю у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме об'єкти згідно Переліку, що обліковуються на балансі позивача та наведені у додатку 31 до договору суборенди, що є невід'ємною частиною договору суборенди.
Згідно ст. 288 Господарського кодексу України орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за період дії договорів надання послуг та оренди, він надавав відповідачу послуги та товарно-матеріальні цінності, які сплачувались відповідачем, однак на день подання позову до суду у відповідача виникла заборгованість за рахунками №582 від 01.09.2015р. на суму 201536,90грн., №623 від 22.10.2015р. на суму 7430,69грн., №172 від 30.06.2015р. на суму 13733,52грн., №173 від 30.06.2015р. на суму 4426,36грн., №174 від 30.06.2015р. на суму 5153,60грн., №175 від 30.06.2017р. на суму 6755,63грн., №176 від 30.06.2015р. на суму 2378,08грн., №177 від 30.06.2017р. на суму 3335,22грн., №178 від 30.06.2017р. на суму 6031,93грн., №264 від 31.08.2015р. на суму 6795,36грн., №265 від 31.08.2015р. на суму 6501,52грн., №266 від 31.08.2015р. на суму 6076,42грн., №267 від 31.08.2015р. на суму 1682,10грн., №268 від 31.08.2015р. на суму 7541,86грн., №375 від 30.11.2015р. на суму 87,50грн., №300 від 30.09.2015р. на суму 28957,82грн. та №299 від 30.09.2015р. на суму 1125,91грн.
Відповідно до п.п. 3.1.2., 3.1.3. в редакції додаткової угоди від 13.08.2015р. Замовник здійснює оплату вартості вантажно-розвантажувальних робіт в частині вивантаження вантажу силами та засобами Порту, який прибув на адресу Порту до 08:00 01.04.2015р. у розмірі 40% від ставки з тарифом у розмірі 100%, що наведено у таблиці додаткової угоди від 13.08.2015р. Замовник здійснює оплату послуг зі зберігання експортного вантажу сторонніх організацій, який прибув на адресу Порту до 01.04.2015р. в подальшому відвантажується Замовником, за весь період його знаходження на складських площах Порту, на підставі погодженої сторонами інформації в розрізі: вантажовласника, номенклатури вантажів, об'єму/маси, місця зберігання, дати надходження на складську площу Порту, дати вибуття зі складської площі Порту, термінів зберігання вантажу на складських площах Порту. Зазначена інформація є вихідними даними та підставою для виставлення рахунку. Перехідні операції стосуються вантажу, який прибув на адресу Порту до 08:00 01.04.2015р. та в подальшому відвантажений замовником.
Відповідно до п. 3.5. договору надання послуг розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених рахунків Виконавця та Актів приймання - передавання наданих послуг.
Позивачем до матеріалів справи надана копія рахунку №582 від 01.09.2015р. на суму 201536,90грн. з призначенням платежу "Вантажувально-розвантажувальні роботи в частині вивантаження вантажу сторонніх організацій, який прибув на адресу ДП "БДМТП" до 08:00 01.04.2015р." до зазначеного рахунку наданий не підписаний сторонами акт наданих послуг від 01.09.2015р. Крім того в матеріалах справи міститься лист відповідача №738 від 02.10.2015р. в якому він повідомляє позивача про те, що з 01.04.2015р. відповідач не здійснював та не здійснює на даний час навантаження вантажу на судно на території п/п "Бугаз" вантажною технікою, яка знаходиться на п/п "Бугаз" та орендована у позивача. Зазначена техніка передана 01.04.2015р. у суборенду ПП "РІВЕР-ТРАНС" згідно договору суборенди, який було погоджено з позивачем. Фактично вантажно-розвантажувальні роботи на п/п "Бугаз" здійснював інший суб'єкт господарювання. Майданчики п/п "Бугаз", на яких знаходився (зберігався) вантаж, не передавалися в оренду відповідачу. Відповідач не використовував причал, який знаходиться на п/п "Бугаз" та обліковується на балансі позивача.
Враховуючи ненадання позивачем належних доказів здійснення відповідачем вантажувально-розвантажувальних робіт на п/п "Бугаз", відсутність підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт, позовні вимоги в частині оплати рахунку №582 від 01.09.2015р. на суму 201536,90грн. задоволенню не підлягають.
Щодо заборгованості відповідача по рахунку №623 від 22.10.2015р. на суму 7430,69грн. слід зазначити, що зазначений рахунок був виставлений позивачем за послуги - робота буксира РТ-306 відкачка води з трюмів та зачищення колодців від води та сміття ДМ2402 і ДМ1075.
Відповідно до п.3.3. договору про надання послуг послуги надаються Виконавцем на підставі заявок Замовника та сплачуються за тарифами Виконавця, чинними на день надання цих послуг.
Крім того сторонами в договорі був узгоджений зразок заявки. Однак в матеріалах справи відсутня заявка відповідача узгодженого зразка на виконання робіт зазначених в рахунку №623 від 22.10.2015р., надана до матеріалів справи копія наряду №53 від 22.10.2015р. на виконання робіт на підставі розпорядження диспетчера не є документом, який узгоджений сторонами у договорі як підстава для оплати наданих послуг. Крім того в матеріалах справи відсутня довіреність на диспетчера для підписання наряду на виконання робіт.
Враховуючи ненадання позивачем заявки відповідача за узгодженим договором зразком та відсутність довіреності відповідача на диспетчера, позовні вимоги в частині оплати рахунку №623 від 22.10.2015р. на суму 7430,69грн. задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог за рахунками №172 від 30.06.2015р. на суму 13733,52грн., №173 від 30.06.2015р. на суму 4426,36грн., №174 від 30.06.2015р. на суму 5153,60грн., №175 від 30.06.2017р. на суму 6755,63грн., №176 від 30.06.2015р. на суму 2378,08грн., №177 від 30.06.2017р. на суму 3335,22грн., №178 від 30.06.2017р. на суму 6031,93грн., №264 від 31.08.2015р. на суму 6795,36грн., №265 від 31.08.2015р. на суму 6501,52грн., №266 від 31.08.2015р. на суму 6076,42грн., №267 від 31.08.2015р. на суму 1682,10грн., №268 від 31.08.2015р. на суму 7541,86грн. слід зазначити наступне.
Згідно пп. 3.1.1. в редакції додаткової угоди від 08.07.2015р. компенсація товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), які йому надані згідно акту приймання-передачі, в якому зазначено компенсаційну вартість кожної ТМЦ здійснюється на підставі виставленого Виконавцем рахунку та інших підтверджуючих документів після підписання сторонами акту приймання-передачі уповноваженими представниками сторін.
Надані до матеріалів справи копії рахунків №172 від 30.06.2015р. на суму 13733,52грн., №173 від 30.06.2015р. на суму 4426,36грн., №174 від 30.06.2015р. на суму 5153,60грн., №175 від 30.06.2017р. на суму 6755,63грн., №176 від 30.06.2015р. на суму 2378,08грн., №177 від 30.06.2017р. на суму 3335,22грн., №178 від 30.06.2017р. на суму 6031,93грн., №264 від 31.08.2015р. на суму 6795,36грн., №265 від 31.08.2015р. на суму 6501,52грн., №266 від 31.08.2015р. на суму 6076,42грн., №267 від 31.08.2015р. на суму 1682,10грн., №268 від 31.08.2015р. на суму 7541,86грн. не підписані позивачем та не скріплені печаткою, надані копії актів здачі - приймання послуг також не підписані сторонами, надані до матеріалів справи копії актів на списання використаних матеріалів підписані з боку відповідача ОСОБА_3, однак в матеріалах справи відсутня довіреність відповідача, що надана ОСОБА_3 на підписання зазначених актів.
Враховуючи відсутність підписаних сторонами актів здачі - приймання послуг, що є підставою для виставлення рахунків, а також відсутність повноважень на підписання актів на списання з боку відповідача, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за рахунками №172 від 30.06.2015р. на суму 13733,52грн., №173 від 30.06.2015р. на суму 4426,36грн., №174 від 30.06.2015р. на суму 5153,60грн., №175 від 30.06.2017р. на суму 6755,63грн., №176 від 30.06.2015р. на суму 2378,08грн., №177 від 30.06.2017р. на суму 3335,22грн., №178 від 30.06.2017р. на суму 6031,93грн., №264 від 31.08.2015р. на суму 6795,36грн., №265 від 31.08.2015р. на суму 6501,52грн., №266 від 31.08.2015р. на суму 6076,42грн., №267 від 31.08.2015р. на суму 1682,10грн., №268 від 31.08.2015р. на суму 7541,86грн. задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення заборгованості за рахунками №300 від 30.09.2015р. на суму 28957,82грн. та №299 від 30.09.2015р. на суму 1125,91грн. слід зазначити наступне.
Рахунок №300 від 30.09.2015р. на суму 28957,82грн. був виставлений за компенсацію послуг за прийняття, видалення та захоронення побутових відходів у період з 01.04.2015р. по 30.09.2015р., рахунок №299 від 30.09.2015р. на суму 1125,91грн. виставлений за компенсацію послуг за використання автомобіля ГАЗ-53А за період з 01.08.2015р. по 30.09.2015р. та компенсацію послуг за злив РПВ у період з 01.08.2015р. по 30.09.2015р.
Посилання позивача на п.3.1. договору як на підставу для оплати рахунків є помилковим оскільки послуги по вищезазначеним рахункам є послугами сторонніх організацій, які врегульовано в п.3.1.1. договору про надання послуг.
Відповідно до п.3.1.1. договору про надання послуг в редакції додаткової угоди від 08.07.2015р. Замовник здійснює компенсацію робіт/послуг, які придбані Виконавцем у сторонніх організацій для потреб Замовник у разі їх фактичного споживання замовником за його попередніми заявками. Зазначена компенсація здійснюється на підставі виставленого Виконавцем рахунку з наданням Замовнику відповідних підтверджуючих документів.
В матеріалах справи відсутні заявки відповідача на послуги з прийняття, видалення, захоронення відходів, послуги автомобіля ГАЗ-53А та злив РПВ.
Крім того позивачем не надано до матеріалів справи підтверджуючих документів, які б свідчили про факт надання послуг (факт споживання) та їх вартість.
Враховуючи відсутність заявок з боку відповідача та відсутність підтверджуючих документів про надання послуг в рахунках №300 від 30.09.2015р. на суму 28957,82грн. та №299 від 30.09.2015р. на суму 1125,91грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за рахунками №300 від 30.09.2015р. на суму 28957,82грн. та №299 від 30.09.2015р. на суму 1125,91грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи відмову в позовних вимогах про стягнення з відповідача заборгованості з підстав необґрунтованості, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 23940,60грн. пені, 24572,77грн. інфляційних втрат, 10707,35грн. 3% річних також задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" необґрунтовані, не підтверджені належними доказами у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" про стягнення 368771,14грн. - відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 07 липня 2017р.
Головуючий суддя Л.В. Степанова
Суддя І.А. Малярчук
Суддя М.І. Никифорчук